Поділитись:

Михайло Імберовський: "Люди довірилися Палиці"

Вівторок, 01 листопада 2016, 14:00

Михайло Імберовський – амбіційний волинський політик. Минулого року він очолив виборчий список "Об'єднання "Самопоміч" до Волинської обласної ради та вперше став депутатом. До цього чоловік багато років трудився за кордоном – в Австрії, а нині займається підприємницькою діяльністю.

Про те, як працюється новачку в обласній раді, його ставлення до очільника депутатського корпусу Ігоря Палиці та бажання провести зміни у свідомості українців, в інтерв'ю для сайту новин Волині "Конкурент".

– Минає рік вашого дебютного депутатства, вже встигли розчаруватися у політиці?

– Поки ще не встиг розчаруватися. Звісно, що я не всім задоволений та очікував іншого. Але потрібно працювати в умовах, які маємо. Опустити руки – це найгірший шлях

– Чому ваша фракція не долучилася до більшості в обласній раді, хай і неофіційної. Вам не пропонували?

– Голова ради говорить про те, що у нас в сесійній залі відсутня політика і як такої більшості не створювалося, не підписано ніяких офіційних документів. Ще на початку були ілюзії, що буде дійсно конструктивна робота, кілька разів я брав участь у засіданнях погоджувальної ради, далі таких запрошень більше не було, не знаю, чи вони взагалі відбуваються.

Сказати, що ми самі пішли в опозицію, було б неправильно, оскільки "Самопоміч" завжди виступає за конструктив і співпрацю. Ті рішення, які йдуть на користь громадам, ми підтримуємо, але якщо є якісь недопрацювання або ми не погоджуємося – не голосуємо. Ми не хотіли бути в опозиції і не приймали такого рішення.

Але сталося так, як сталося, напевно, не через наші побажання.

Чи вважаєте ви Ігоря Палицю людиною, яка здатна кардинально покращити життя волинян?

– Він багато чого досяг в особистому житті. Є цікаві справи, які його фонд робить в Луцьку й області. Проте, якщо оцінювати організацію роботи у Волиньраді, то на сьогодні існує багато недопрацювань, а інколи й порушень. Люди довірилися йому і на виборах голосували не за партію, яку на той час ніхто не знав, а саме за Палицю та його бренд "Новий Луцьк".

– А особисто ви б хотіли очолити депутатський корпус?

На все свій час. Потрібно ставити перед собою максимальні завдання, я прихильник високих планок. Для того, щоб очолити депутатський корпус, то потрібно в цьому житті щось зробити, аби отримати відповідну підтримку.

Якщо ми зможемо всією командою досягнути таких успіхів, то можна погодитися на те, щоб очолити якийсь представницький орган влади. Ми були готові взяти на себе головування у якійсь із постійних комісій обласної ради, але знову ж таки такої можливості ми не отримали.

– Ви як депутат можете підтвердити, що між керівництвом обласної ради та адміністрації існує серйозне суперництво?

– Ну я думаю, що дуже воно не показується, але взявши приклад бюджетної комісії, коли на розгляді був розподіл вільних залишків за 2015 рік, то позиція ОДА була, що потрібно гроші видавати на об'єкти, з іншого боку була позиція депутатів, які подали свій пакет пропозицій. Тут можна було побачити таке собі "перетягування каната", яке не йде на користь громаді.

Підтвердженням цьому є стан справ щодо використання цих коштів. Приклад: 90 мільйонів гривень було виділено, використано з них лише третину. Я вважаю, що дві гілки влади повинні показати приклад на загальноукраїнський рівень, оскільки досягнути успіху протистоянням досить складно. Треба не словом, а ділом продемонструвати відсутність політики у сесійній залі, в роботі депутатського корпусу разом із гілкою виконавчої влади.

– Ви активно виступаєте проти затвердження нового пропускного режиму до Волинської обласної ради, проект якого запропонував Володимир Кучер. Це справді ваша тверда позиція, чи, можливо, ви просто хочете подобатися журналістам?

– Я би звернув увагу, що йдеться не про пропускний режим до будинку Волинської обласної ради. У запропонованому проекті рішення сказано про порядок доступу до сесійної зали. Якщо проаналізувати законодавство, то там йдеться, що кожна людина має право відвідувати засідання.

Я поставив питання Кучеру, якою є мета. Якщо безпека, то чому тільки сесійна зала? Якщо ми ставимо собі це за пріоритет, то давайте говорити про такий пропускний режим, як ви сказали, взагалі до будівлі. Найперше потрібно було б поставити металошукач, який є і в аеропортах, і в Львівській міській раді, Верховній Раді, щоби дійсно було неможливо пронести зброю й інші якісь небезпечні предмети.

Я зовсім не намагаюся сподобатися комусь, а просто відстоюю законні права громадян. Мені пригадується, що була суперечка між Палицею і кимось із депутатів. Ігор Петрович тоді сказав, що присутність людей на засіданнях не є поганою.

– На останній сесії змінили голову бюджетної комісії Людмилу Кирду. Є причина? Чи це все ж політична розправа, як сказала сама депутатка?

– Говорячи про те, що в сесійній залі не має бути політики, але в цьому випадку вона точно є. Внутрішній конфлікт у фракції "Батьківщина" дає про себе знати. У мене не було ніяких аргументів в користь того, щоб змістити Кирду. Те, що говорили її опоненти, то мені цього недостатньо, аби підтримати таке рішення.

Я вважаю, що це все є результатом їхнього внутрішньопартійного протистояння та політичної ситуації, яка склалася у обласній раді всередині так званої більшості. Думаю, що всі ми розуміємо, про що тут йдеться.

Читайте також: "РІЗНЯ" У ВОЛИНСЬКІЙ "БАТЬКІВЩИНІ"

Вас не зареєстрували кандидатом у нардепи, шкодуєте про це?

– Шкодую. Стався такий технічний казус, через який "Самопоміч" не змогла бути представленою в окрузі. Найбільше шкода, що ті люди, які хотіли підтримати нашу силу, не змогли цього зробити.

– Гадаєте, що мали б шанс позмагатися за мандат з Іриною Констанкевич?

– Якби таких шансів не було, то я б не дав згоду балотуватися.

Відійдемо від політики. Ви жили та працювали в Австрії. Це сильно вплинуло на ваш світогляд?

– Досить серйозно змінило, оскільки моє уявлення того, як живуть люди на Заході, дуже відрізнялося від реальності. Напевно, цей досвід був дуже сильним. Те, що я зараз депутат, моя публічність, пов'язані з бажанням зробити такі ж зміни в свідомості українців і донести те, що ніхто, окрім тебе, не здатний змінити якість власного життя. Там кожен вважає, що якщо він не буде працювати, то не буде нічого мати.

Так, держава стимулює, створює умови для цього. Основним, що я відмітив у ментальності австрійців, була їхня працелюбність. Нам ще треба цьому повчитися. Там нема такого, що ми дивимося вгору і надіємося, аби обрані нами завтра змінили наші життя. Українці повинні ставити перед собою високі планки, не боятися змін.

Як вважаєте, коли Україна та Волинь зокрема досягнуть європейського рівня життя?

Теза перша: ми всі повинні активно працювати над завершенням децентралізації. Люди зараз не розуміють, для чого це потрібно. Але коли буде проведено цю реформу, створяться територіальні громади, то це дасть фінансовий ресурс, владу у свої руки, пряме спілкування окремих ОТГ з державним бюджетом.

Воно дасть можливість якісніше управляти фінансовими ресурсами та змінювати життя на краще.

Об'єднані територіальні громади та їхня активність – це ключ до успіху в Україні. Треба перестати думати, що хтось прийде і зробить все за нас.

Спілкувався Руслан ПИЛИПЧУК

Фотографував Василь БІДУН

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
28 березня 2024
10:30
22 січня 2024
02 грудня 2023
12:10
24 листопада 2023
08:03
21 листопада 2023
20:30
02 квітня 2022
04 жовтня 2021
08 серпня 2020
12 червня 2020