Поділитись:

Волинський бізнес без контролю: куди прямують ціни

Автор: Василь Бідун |
Вівторок, 06 грудня 2016, 18:03

Минуло трохи більше двох місяців відколи Уряд скасував постанову 20-річної давності, яка визначала важелі регулювання державою цін на соціальні товари в Україні.

Ще упродовж 1 місяця влада залишатиме українських виробників і ритейлерів без контролю. Після чого вирішуватиме: чи продовжувати таку практику надалі , чи повертатися до регулювання цін державою.

Так, в рамках експерименту, українських фермерів, виробників продуктів харчування та торгові мережі звільнили від обов'язкового декларування цін і примусового встановлення націнки в межах 15 %.

Влада вважає, що скасування "застарілих" норм полегшить життя бізнесу завдяки усуненню бюрократичної складової. Чимало ж експертів побоюються, що така практика призведе до необґрунтованого зростання цін на соціальні товари.

"Конкурент" вирішив дослідити, опираючись на всі точки зору та офіційну статистику у Волинській області, чи страхи останніх мають під собою ґрунт.

Молоко, яйця і гречка: що таке соціальні продукти і "з чим їх їдять"

Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 1548 від 1996 року, державні адміністрації повинні були регулювати націнку на соціальні продукти при роздрібній торгівлі, аби вона не перевищувала 15 %.

Соціальні товари – це мінімальний перелік продуктів, необхідний людині. Сюди входять:

  • молоко (жирністю 2,5%);
  • сметана (15%);
  • сир (9%);
  • масло вершкове (72%);
  • олія соняшникова;
  • яловичина і свинина 1 категорії (з кістками);
  • ковбаса варена 1 сорту, птиця (тушки);
  • хліб пшеничний з борошна 1 сорту;
  • хліб житній та житньо-пшеничний;
  • борошно пшеничне вищого ґатунку;
  • макарони з борошна 1 сорту;
  • гречка;
  • рис;
  • яйця (1 сорт);
  • цукор;
  • овочі (картопля, капуста, цибуля, буряк, морква).

Влада: держрегулювання цін – застарілі пострадянські вимоги

В Мінекономрозвитку регулювання назвали застарілими пострадянськими вимогами і пояснюють, що його скасування дозволить українським виробникам і ритейлерам зекономити величезні кошти.

Прихованим "податком на популізм", який не стримує цін, а навпаки, провокує їхнє зростання охарактеризував контроль за цінами державою міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

В Міністерстві доводять, що ціни на харчові продукти, де введено державне цінове регулювання, ростуть на 20 % швидше від цін на інші харчові продукти.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман додав, що регулювання було годівницею для корупціонерів-чиновників.

Експерти: контроль влади – популізм, корупція чи необхідність?

Такий крок Уряду знайшов як прихильників, які повністю підтримали його позицію, так і противників. Останні твердять, що скасування цього обмеження – не на часі, або ж взагалі є непотрібним для економіки країни.

Екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус вважає постанову Кабміну 1996 року шкідливою, адже вона, мовляв, призводить до корупційних схем. Про це він зазначив у телепрограмі Economists каналу 3S.TV.

"Це чисто популістські речі, нібито держава турбується про громадян, стримує ціни. А що в результаті? Той, хто продає, наприклад, кілька товарних категорій, і якісь з них підпадають під дію регулювання, він домовляється з мережею супермаркетів. Наприклад: "На цей товар залишимо націнку 15 %, а на інший – піднімемо ціну", – розповідає експерт.

"Або ж йде інспектор, перевіряє відповідність цієї маржі. Він, звичайно, бачить невідповідність. Тоді йому платять, щоб він закрив очі", – наводить ще один приклад корупції при регулюванні Абромавичус.

Неефективність регулювання цін з економічної точки зору обґрунтовує науковець, голова ради директорів групи компаній "VolWest Group" Віктор Корсак.

"Будь-яке регулювання цін із світового досвіду призводить до їх зростання. Це пробували робити США, Франція... І всі експерименти були скасовані як шкідливі, так як ціни після початку регулювання як правило піднімалися на 2–3 %", – каже економіст.

Крім того, на думку Віктора Корсака, регулювання цін в Україні не відповідає принципу "допомога заради самодопомоги", якого дотримується соціальна допомога.

"Тобто таке регулювання було створене або із тупості та невігластва можновладців та постсоціалістичних науковців, або з метою отримання хабарів при видачі декларацій", – каже науковець.

Віктор Корсак стверджує, що в економічно розвинених країнах регулювання цін практикують, але лише на короткий період і виключно, якщо ціни зростають у результаті форс-мажорних ситуацій.

Бізнесмен прогнозує, що за результатами скасування державного регулювання ціни на соціальні продукти підуть донизу.

"Вважаю, що ціни у кінцевому результаті знизяться, так як із одного боку відпадуть витрати на хабарі за отримання декларацій, а з іншого – будь-яке регулювання стримує конкуренцію, а як відомо, саме досконала конкуренція на ринку є запорукою зниження цін", – резюмує доктор економічних наук.

На відсутності чистоти експерименту, що в результаті може призвести до зростання цін, акцентує експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло.

"Пілотний проект вводиться восени, коли формуються ціни на продукцію нового врожаю. Може бути збіг цього скасування із тим, що на ринок почнуть впливати нові ціни, плюс можуть виникнути певні інфляційні очікування, що призведе до зростання цін. Тобто немає чистоти експерименту. Якщо цінова динаміка виникне, то є вірогідність, що не зрозуміємо через що це сталося", – пояснює він.

На думку директора української Асоціації постачальників торгових мереж Олексія Дорошенка, ринок не можна залишати без контролю. Крім того, на думку експерта, скасування держрегулювання може призвести до подорожчання соціальних продуктів на 10 %.

"Ми знаємо, що будь-яка держава контролює ринок. Ми пам'ятаємо справи США на початку ХХ століття, коли вони дерегулювали ринок і розділяли великі корпорації. А до чого призводить ринок без контролю, ми вже знаємо за набридлою нам гречкою, ціна на яку близько за 10 місяців зросла на 300 %. Це ненормально, це доводить те, що ринок не може бути саморегулюючим", – вважає експерт.

"Теремно Хліб", "Забіяка" й "Масляна": що думають про експеримент керівники волинських підприємств

Автор фото:teremno.com.ua
На думку голови правління ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" Андрія Тищенка, державне регулювання цін є стопором української економіки, тому його давно слід було відмінити. Тим не менше, час для проведення експерименту, вважає підприємець, обрано не найкращий.

"Справа в тому, що саме восени щороку завжди зростають ціни на більшість продуктів харчування. Тому зараз експеримент може і, швидше за все, буде використаний популістами насамперед як привід для критики уряду", – вважає Андрій Тищенко.

Контроль державою за цінами він називає радянськими пережитком.

"Державне регулювання давно слід відмінити. Це пережитки радянського минулого, коли більшість підприємств були єдиними в своїй галузі, а економіка була плановою. Наразі ж маємо конкуренцію і ринок, що сам регулює ціни", – твердить бізнесмен.

Щодо цін на хліб, зауважує Андрій Тищенко, то на них немає державного регулювання не лише в Європі, але й навіть у сусідній Білорусі.

Як стверджує бізнесмен, ціна на хліб від "Теремно" упродовж жовтня залишалася незмінною, незважаючи на скасування контролю. До кінця року в компанії таки очікують незначного зростання цін на хліб та хлібобулочну продукцію. Проте воно відбуватиметься в рамках звичайного щорічного сезонного коливання.

На думку Андрія Тищенка, навіть якщо якийсь підприємець наважиться безпідставно підвищити ціни, то ринкові відносини все зрівноважать.

"Якщо окремі виробники і будуть необґрунтовано підвищувати ціну на свою продукцію, то будуть з'являтися нові ринкові ніші, в які із задоволенням заходитимуть нові інвестори з більш низькими цінами. А покупець від цього лише виграє, адже для нього буде створено оптимальний асортимент і цінова пропозиція.

Автор фото:maslyana.com.ua
Директор луцького виробника олії ТМ "Масляна" Юрій Русінов також позитивно оцінює експеримент. Чим більше є контролюючих органів, тим більше проблем вони створюють виробникам, – каже він.

На його думку, скасування регулювання не вплине на вартість олії.

"В нас велика конкуренція. Навіть при бажанні не вдасться змінити націнки. Ринок сам себе регулює", – зауважує керівник підприємства.

.

.

Автор фото:zabijaka.ua
Дещо іншу думку має директор луцького підприємства-виробника ковбас "Забіяка" Олександр Хвещук. Він вважає, що пілотний проект Кабміну є невдалим, тому що призведе до здорожчання соціальних продуктів в невеликих роздрібних мережах типу "біля дому", а через це страждатимуть люди.

"Якщо простому підприємцю відмінити регулювання, то чому він має менше заробляти? Він зробить стандартну націнку у розмірі 20-25 %, як і на всі інші товари, які є в нього в магазині", – каже бізнесмен.

На діяльність виробників, зауважує Олександр Хвещук, цей експеримент не відобразиться жодним чином.

Що "каже" статистика

Минуло 2/3 експериментального періоду. Такий проміжок часу дає змогу простежити певні тенденції.

Аналіз динаміки цін на 5 найменувань соціальних товарів, зокрема хліб, свинину, гречку, сметану і яйця, за період з вересня 2015 року до листопада 2016 року дозволяє помітити таке:

Вартість пшеничного хліба, як видно з діаграми, стрімко пішла вгору з липня 2016 року. Після скасування держрегулювання вона продовжила зростати. Від початку експерименту до кінця листопада хліб подорожчав на 1,2 %

Динаміка цін на свинину є доволі хаотичною: від "пікової" ціни в жовтні 2015 року до мінімальної у березні 2016, після чого – знову різкий підйом.

Щоправда, з вересня 2016 року можна спостерігати падіння вартості свинини на Волині. Не вплинуло на цю тенденцію і скасування державного контролю за цінами. Таким чином, наприкінці листопада 2016 року цей продукт на Волині є на 6,5 % дешевшим, ніж у вересні.

Поступовий ріст цін на гречку у Волинській області обірвався в липні 2016 року, після чого протягом двох місяців спостерігалося стрімке падіння вартості цього продукту.

Із середини жовтня можна помітити незначне зростання цін на крупу. Щоправда, на кінець листопада 2016 року вартість цього соціального продукту залишається на 8,3 % меншою від тої, що була перед впровадженням Кабміном проекту.

Вартість сметани на Волині утримувалася практично на одному рівні з квітня до серпня 2016 року. Зростання ціни почалося ще до скасування держрегулювання. Таким чином, у листопаді 2016 року літра сметани вартує на 9,6 % дорожче, ніж у вересні.

Яйця

Цей соціальний продукт після скасування держрегулювання отримав, мабуть, найбільше уваги з-поміж інших. Пильне око громадськості помітило той факт, що після впровадження пілотного проекту відбулося суттєве здорожчання яєць.

Це привернуло увагу навіть Антимонопольного комітету, який вирішив дослідити, чому відбулося таке різке подорожчання.

Якщо ж поглянути на динаміку цін, то помітно, що вартість харчових яєць почала стрімко зростати ще у вересні, коли держрегулювання діяло. Показовим є факт зниження вартості цього соціального продукту впродовж жовтня-листопада 2016 року.

Як "Конкурент" писав раніше, такий ріст ціни, швидше за все, зумовлений сезонними коливаннями. На підтвердження цього – стрімке зростання вартості яєць упродовж вересня-грудня 2015 року і таке ж стрімке падіння на початку 2016 року.

Тим не менше, в листопаді 2016 року десяток яєць коштував на 64,8 % дорожче, ніж у вересні.

Пропонуємо ще одну діаграму, яка відображає зміну рівня цін упродовж 2016 року з урахуванням показників індексу споживчих цін (ІСЦ, – К.). Для аналізу взяли зміну загального ІСЦ, а також зміну індексу на продукти харчування, хліб, молоко, м'ясо і яйця.

Як помітно з діаграми, з січня до березня (у деяких товарів – квітня, – К.) 2016 року спостерігалося зниження рівня цін. Після чого динаміка цін на вказані продукти дещо стабілізувався, за винятком яєць, вартість яких продовжувала падати до червня 2016 року.

З вересня ж, бачимо, що ціни на соціальні товари почали підніматися. Тим не менше, станом на жовтень 2016 року, як загальний індекс споживчих цін на Волині, так й ІСЦ на вказані категорії товарів продовжують мати від'ємний відсотковий показник. Це свідчить про те, що загалом ціни на соціальні товари цього року є нижчими від минулорічних.

З-поміж інших вирізняється індекс споживчих цін на молоко. Він упродовж року залишався майже незмінним і значно вищим від загального ІСЦ на Волині.

***

Якщо коротко підсумувати: ні очікування одних, ні скепсис інших з приводу обґрунтованості й ефективності скасування держрегулювання цін поки що себе не виправдали. З одного боку, не трапилося стрімкого росту цін на соціальні товари, з іншого – ці товари дешевшими поки не стали, адже на це потрібно значно більше часу.

Так, від вересня до кінця листопада 2016 року, під час дії експерименту, ціни у Волинській області дещо зросли. Тим не менше, динаміка цього росту не дає підстав стверджувати про зловживання чи необґрунтоване завищення цін виробниками. Великою мірою подорожчання більшості товарів можна пояснити сезонними чинниками.

Окрім того, у результаті аналізу динаміки руху цін з урахуванням інфляції, стало відомо, що реальна вартість соціальних товарів на Волині упродовж 2016 року була значно меншою, ніж 2015-го.

Таким чином, нарікати на неефективність скасування державного регулювання чи провальність цього експерименту поки що не можна.

Надрукувати
мітки:
коментарів