Гранти, пільгові кредити та відпрацювання: як хочуть змінити фінансування вищої освіти

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підхід до фінансування вищої освіти. Відповідний законопроєкт вже направили на розгляд профільного комітету. Він передбачає низку новацій, зокрема появу регіонального замовлення, можливість навчатися коштом грантів або ваучерів, а також пільгові студентські кредити. Окрім того, законопроєкт пропонує зобовʼязати студентів, які навчалися коштом державного бюджету, працювати за направленням Державної служби зайнятості.

Як урядові пропозиції можуть вплинути на майбутніх здобувачів вищої освіти, пояснює аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна, – пише Oсвіта.ua.

Якщо законопроєкт ухвалять, безоплатно здобути освіту у виші можна буде коштом державного або регіонального замовлення. Але бюджетні місця здебільшого виділятимуть на пріоритетні для держави галузі. Державне замовлення формуватиме Міністерство освіти та науки.

Як зазначав заступник міністра Михайло Винницький, бюджетні місця в університеті будуть забезпечувати для навчання вчителів, медичних працівників, військових і для досить рідкісних спеціальностей, як-то фахівці атомної енергетики.

Студент-бюджетник буде зобов’язаний укласти договір про працевлаштування, якщо отримає відповідну пропозицію від роботодавця чи Державної служби зайнятості. Це стане обов’язковою умовою договору про навчання за державним чи регіональним замовленням.

Це означає, що студенти, які навчатимуться за державним або регіональним замовленням, повинні будуть відпрацювати три роки на користь держави. Укласти договір із роботодавцем студенту потрібно буде не пізніше, як за шість місяців до кінця навчання. При цьому працювати під час навчання не заборонятимуть.

«Студенти зможуть почати працювати ще під час навчання в університеті, але період у три роки буде рахуватися вже після завершення навчання. Якщо ж у визначений строк від роботодавця чи органу служби зайнятості не надійде пропозиція, то студент звільняється від зобовʼязань щодо укладеного договору», – зазначає аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна.

За її словами, такий підхід допоможе осучаснити поняття державного замовлення й дозволити державі забезпечити кваліфікованими працівниками критично важливі галузі.

Законопроєкт також пропонує розширити можливості для отримання освіти коштом фізичних чи юридичних осіб. Уряд пропонує надавати довгострокові кредити за пільговою ставкою – 3% річних.

Окрім того, можна буде отримати грант від держави на повне або часткове покриття вартості навчання. У Центрі спільних дій вважають, що це дозволить фінансово підтримувати найбільш здібних студентів.

«Студент, наприклад, зможе отримати грант на навчання у розмірі 50 тисяч гривень. Він зможе частково собі покрити вартість навчання у престижному виші на власний розсуд. Інший варіант – обрати університет, де навчання дешевше, і коштом гранту провчитися увесь термін. Грантові кошти можна буде використати лише на освіту. Це працюватиме за принципом єПідтримки», – пояснює Оксана Заболотна.

Конкурсний відбір вступників відбуватиметься за результатами ЗНО, конкурсів творчих або фізичних здібностей, а також вступних іспитів із предметів, з яких не проводять ЗНО.

Умови зарахування до вишів пропонують публікувати до 15 жовтня року, що передує року вступу до вишу.

Також закон передбачає фінансування освіти для пільгових категорій. Але щоб його отримати, такі абітурієнти повинні будуть пройти конкурс на загальних умовах. За квотою пільговиків зараховуватимуть на навчання за медичним, фармацевтичним чи ветеринарним спрямуванням.

Пропозиції уряду також передбачають навчання для перепідготовки спеціалістів коштом ваучерів. Їх видають відповідно до закону про зайнятість населення. На це зокрема матимуть право:

• люди, віком від 45 років з мінімум 15 років стажу роботи;
• звільнені з військової служби;
• за відсутності підходящої роботи – внутрішньо переміщені особи та особи з інвалідністю.

Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, станом на 2024 рік – близько 26 тисяч гривень.

Загалом аналітики Центру спільних дій оцінюють законопроєкт позитивно. Вони вважають, що ініціатива адаптує вищу освіту до ринку праці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• У деяких вишах України з'явилася дуже якісна дистанційна освіта, – МОН
• У МОН планують зменшити кількість вишів в Україні
• Скільки абітурієнтів у 2024 році вступатиме у виші в Україні