Підсумки року-2016: топ гучних скандалів на Волині (частина 1)

2016 рік видався багатим на скандали та інтриги, більшість з яких були як грім серед ясного неба. Адже у вирі інформаційного потоку не часто трапляються новини, які стають центром уваги всього міста та навіть області.

Сайт новин Волині "Конкурент" підготував частину першу добірки скандальних подій та ситуацій за 2016 рік. Зазначимо, що добірка не є рейтингом, а позиції опубліковані в довільному порядку.

ЛУЦЬКИЙ СТРІЛЕЦЬ "ВАЛЬЧУК"

Подія, яка поставила на вуха весь Луцьк – стрілянина громадського активіста Віктора Вальчука, який брав участь в атестації волинських поліцейських. У березні, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він стріляв із пневматичного пістолета біля супермаркету "Вопак" на Київському майдані.

Пізніше поліцейські з'ясували, що ввечері четверо чоловіків поверталися додому із роботи. На Київському Майдані один із них відійшов в бік порозмовляти по телефону, решта трьох зупинилися, аби його почекати. У той момент вони помітили неподалік від себе незнайомця, який із незрозумілих причин дістав із кишені куртки зброю, направив в їхній бік та здійснив декілька пострілів. Чоловікам вдалося уникнути попадання куль.

Наприкінці квітня "Конкурент" отримав запит від ГУ Нацполіції у Волинській області, що справу луцького стрільця досі розслідують. Наразі Віктор Вальчук викладає на курсах підвищення кваліфікації слідчих.

"АНТИСЕМІЗМ" СЕРГІЯ ГРИГОРЕНКА

У лютому 2016 року Президія політичної ради "Батьківщина" ухвалила рішення виключити з партії очільника Луцької міської партійної організації Сергія Григоренка "за дії (висловлювання), що завдають шкоди авторитету партії".

Сергій Григоренко під час засідання виконкому порівняв роботу луцьких барів із колишніми шинками. Мовляв, "у Луцьку є чимало закладів, де вночі продають алкоголь ‒ так званих "розливайок", що виконують роль "новітніх жидів" ‒ власників шинків, які в минулому споювали українців". Згодом він вибачився перед представниками єврейської громади Волині та тими, хто сприйняв вислів, як образу.

БЛОКУВАННЯ РОСІЙСЬКИХ ФУР

Того ж місяця на Волині поблизу пункту пропуску "Доманове" (Ратнівський район) активісти ГО "Автомайдан України", "Самооборона", "Бойкот", "Власники зброї Волині" та представники об'єднань воїнів АТО розпочали безстрокову акцію з блокування руху російських вантажівок на території України. Акція стартувала одночасно на Волині й Закарпатті, та згодом поширилася на вісім областей України.

Пізніше активісти, які брали участь у блокуванні транзиту російських вантажівок по території України, погодилися пропустити вантажівки назад у РФ, а за декілька днів повністю припинили блокування, дійшовши згоди.

ФК "ВОЛИНЬ" VS УЛЬТРАС

Перший масштабний конфлікт трапився у липні під час товариського матчу з "Вересом" у Рівному. Тоді конфлікт спровокував фаєр, який вболівальники "хрестоносців" кинули в бік поля. За трохи до них підійшов Кварцяний та почав критикувати такі дії. Згодом інцидент переріс перепалку з нецензурними вигуками. Пізніше в інтерв'ю представник ультрас "Волині", більш відомим як Йофі Тофі, заявив, що "конфлікт вичерпано, і ми починаємо нову сторінку в стосунках з керівництвом клубу".

Наступною неприємністю в історії стосунків футбольного клубу та фанатів стала неналежна поведінка останніх на одному з цьогорічних матчів. У жовтні 2016 року луцький футбольний клуб "Волинь" заявив, що звернеться до правоохоронних органів із позовом до ініціаторів нацистських скандувань, що були виголошені фанами під час матчу з "Дніпром". Інцидент трапився під час матчу 12 туру чемпіонату України проти "Дніпра" (3:0). Вболівальники луцької команди, які прийшли на стадіон "Авангард", дозволили собі нацистські вигуки під час поєдинку.

ПЕРЕВОРОТ У "БАТЬКІВЩИНІ"

7 квітня 2016 року у Волинській обласній раді обрали нового голову фракції "Батьківщина". Ним став депутат Василь Столяр. Проте уже наступного дня після обрання на засіданні бюро Волинської обласної організації "Батьківщини" його вирішили виключити з партійної організації.

"Пан Кіндер та тріо депутатів: Касарда, Кирда, Слабенко дуже хочуть всидіти на своїх кріслах та задумали якийсь переворот. Коли мене оголошували головою фракції, вони залишили засідання, а на засіданні сесії при виголошенні запитів не вказували свою фракційну приналежність", – зазначив тоді Столяр.

Конфлікт у "Батьківщині" стався через розкол фракції на два ворожі табори. Дев'ять обранців громади виголосили незгоду діям партійного керівника в області Олега Кіндера та звинуватили його у "приватизації" волинського осередку. Троє залишилися лояльними до мера Ковеля. Через тиждень членства у "Батьківщині" лишили заступника голови обласної ради Романа Карпюка, який був єдиною альтернативою Кіндеру, під час обрання партійного лідера на Волині. Політичне протистояння всередині партії триває досі.

АНДРІЙ КОЗЮРА: СКАНДАЛ З ХАБАРЕМ

Неабиякого розголосу у вересні цього року набула інформація начебто про те, що депутат Луцької міської ради Андрій Козюра пропонував прокурору квартиру за закриття кримінального провадження. Як інформувала тоді прес-служба Генеральної прокуратури України, 25 серпня депутат Луцької міської ради (ВО "Батьківщина"), представник депутатських комісій з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, зарекомендувавши себе представником інтересів низки будівельних компаній, звернувся до начальника відділу прокуратури області із пропозицією надання неправомірної вигоди у вигляді квартири у новозбудованому будинку за вирішення питання про закриття кримінального провадження щодо службових осіб відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в області.

Після цього Андрій Козюра заявив, що вищезгадана інформація про є банальним наклепом. Обранець громади назвав подібні дії політичним тиском зі сторони правоохоронних органів за позицію, яку він зайняв щодо низки питань, зокрема щодо недопустимості підвищення тарифів. Коли волинські журналісти просили прокоментували ситуацію, то у волинській прокуратурі відхрестилися від інформації про хабар.

Представник прокуратури Людмила Новік списала на Генпрокуратуру, мовляв, в ГПУ опублікували, то нехай і коментують.

"Ця інформація пішла від обласної проуратури. Правильно? Вона у нас просто на сайті розміщена. Тому всі коментарі отримуються на місці", – наголосила представник прес-служби Генпрокуратури.

Ця скандальна історія завершилася позитивно (принаймні для самого Андрія Козюри), адже інформацію про те, що депутат Луцької міської ради Андрій Козюра пропонував прокурору хабар квартирою, зняли з офіційного сайту Генпрокуратури як помилкову. Тож і підстав для відкриття кримінальної справи не було виявлено.

ТРАГЕДІЯ ВОЛИНСЬКИХ ШАХТ: ГОЛОДУВАННЯ, ЗАРПЛАТИ, ЗАКРИТТЯ

Скандальна тематика волинських шахт далеко не нова, проте цьогоріч все ж набула іншого забарвлення. Неодноразові протести гірників із Нововолинська змусили українців знову згадати про трагедію вугільної промисловості.

Ще з вересня працівники Нововолинської шахти № 10 влаштовували пікети у столиці через заборгованості по заробітній платі. Згодом народний депутат Ігор Гузь заявив, що шахтарі можуть вдатися до радикальних дій. У жовтні акції протесту продовжилися на міжнародній трасі біля митного переходу "Ягодин", коли гірники перекривали міжнародну трасу.

У листопаді обіцяної зарплати (7 мільйонів гривень) ще з серпня 2016 року гірники також не отримали. Тоді представники страйкового комітету підприємства повідомили, що 300 нововолинських працівників державної шахти № 10 оголосили безстрокове голодування.

"З того моменту набігло майже 300 мільйонів боргу. Сподіваємося, що завдяки голодуванню на нас звернуть увагу та виплатять зароблене", – зазначили страйкарі.

Шахтарські проблеми привернули увагу представників місії ОБСЄ, яка приїздили на шахту № 10 "Нововолинська" з метою вивчення проблем. За декілька днів після цього шахтарі Волині отримали перші виплати заборгованої зарплати. Голодування працівників шахт припинилося. 18 листопада частина боргу за серпень (60%) і 75% заробітної плати за вересень надійшли на рахунки працівників. Мінфін направив понад три мільйони гривень на погашення заборгованості перед шахтарями.

Окрім цього підіймалося питання закриття волинських шахт. Зокрема, голова Волинської обласної державної адміністрації Володимир Гунчик зазначив, що збиткові шахти, які є в регіоні, потрібно закривати. Як зауважив нардеп Ігор Гузь, найімовірніше, у Нововолинську шахти №1 і №9, а також "Бужанську" закриють.

РЕМОНТ СТАРОВИННОЇ ВУЛИЦІ В ЛУЦЬКУ

Скандал із капітальним ремонтом вулиці Лесі Українки та Кривого Валу розпочався ще задовго до самого ремонту. У червні цього року активіст Ігор Алексєєв висловив невдоволення через те, що у рамках реконструкції вулиці Лесі Українки зрізають дерева. Згодом під час зустрічі міського голови Миколи Романюка та проектанта з мешканцями прилеглих будинків вдалося дійти згоди: дерева, які вже зрізали, замінять на нові, а інші зачіпати не будуть (хіба такі, що перебувають в аварійному стані).

Пізніше позицію активістів, зокрема слова Ігоря Алексєєва щодо зрізання дерев у Луцьку, прокоментував заступник міського голови Юрій Моклиця – опублікував відповідний документ, який регулює питання благоустрою та озеленення міста, а також фотографію липи, іронічно прокоментувавши:

"Фотографія липи, яка не підриває асфальт. На вулиці Львівській таких – ціла галерея".

Однак зрізані липи – не єдине, що не влаштовувало місцевих активістів при реконструкції вулиці Лесі Українки та Кривого Валу. У липні під час виконання ремонтних робіт на вулиці Лесі Українки під шаром асфальту знайшли шашку Трилінського, якою ще за Польщі була викладена вулиця. Після того, як краєзнавці звернулися в міську раду з проханням зберегти старе мощення, роботи на вулиці тимчасово зупинили. Занепокоїння лучан були пов'язані з тим, що так звана трилінка дуже якісна, прослужила довго і повинна служити далі.

Та вже в серпні реконструкція головної пішохідної вулиці Луцька перейшла на новий етап – на центральній частині будівельники вкладали бруківку. Історичну бруківку – шашку Трилінського у центрі вулиці не вкладали, адже, як раніше запевнили в міськраді, раритетна бруківка призначена для транспорту і дуже незручна для пішоходів. Тож попри заперечення громадських активістів, її поклали збоку – вздовж будинків.

Розробник проекту реконструкції головної пішохідної вулиці Луцька – головний архітектор проектів творчої архітектурної майстерні "Балан та Стельмащук", колишній головний архітектор Луцька Олександр Балан наголосив, що спершу справді був запропонований варіант мощення, при якому в центрі вулиці Лесі Українки передбачалося викладення велодоріжки з шашки Трилінського. Та під час обговорення ця пропозиція отримала масу критичних зауважень.

"Представники велоспілки апелювали до нас про недопустимість такого мощення, адже на їхню думку, шашка Трилінського непридатна для велодоріжок – на ній у велосипедистів цокотітимуть зуби… Такий був аргумент. Та й для пішоходів це незручно. І замовник, і Спілка архітекторів України при розгляді проекту рекомендували нам відмовитись від варіанту з велодоріжкою та шашкою Трилінського по центру вулиці. Дійсно, трилінка підходить для транспорту, але не підходить для пішоходів. І справа тут не лише в жінках на підборах, а й в дитячих, інвалідних колясках, яким буде складно та слизько у дощ проїхати вулицею з таким мощенням. Хоча для пикладу та з метою показати, "як колись було", перехрестя вулиць Лесі Українки – Кривий Вал буде виконано в історичній бруківці. Також Трилінка буде викладена у зонах малоінтенсивного пішохідного руху – вздовж фасадів будинків на вулиці", – підкреслив він.

Зрештою, і обговорення лип, й історичної бруківки поволі стихло.

ПРОПУСКНИЙ РЕЖИМ У ВОЛИНЬРАДІ

У вересні 2016 року на розгляд чергової сесії Волинської обласної ради підготовлений проект рішення "Про порядок доступу до засідань сесії Волинської обласної ради". Документ жваво обговорювали: одні називали це необхідністю, інші – обмеженням та утисками. Зі слів виконавчого директора Smart Solutions Law Group та експерта Інституту Політичної Освіти Андрія Осіпова, метою проекту, який підготував депутат Володимир Кучер, є обмеження доступу не бажаних осіб на пленарне засідання.

Та задовго до цього в обласній раді трапилося декілька інцидентів. Так, 14 липня до сесійної зали Волиньради не могли потрапити журналісти, вхід яким перекрили чоловіки у цивільному без жодних пояснень. А 11 серпня працівники СБУ пронесли "бомбу" до будівлі Волинської обласної ради задля перевірки системи охорони ОДА.

У прямому ефірі суспільно-політичного ток-шоу "Протилежний Погляд LIVE" голова Волинської обласної ради, засновник фонду "Тільки разом" Ігор Палиця сказав, що обмеження доступу до приміщення ради необхідне, щоб навести порядок.

Зрештою, проект рішення, яким би в обласній раді був встановлений "пропускний режим", так і не був прийнятий.

ДОРОГОВАРТІСНІ ШКІЛЬНІ АВТОБУСИ

У травні цього року у Волинській ОДА повідомили, що для шкіл регіону мають придбати 34 автобуси. Вже в серпні у Міністерстві освіти і науки України зазначили, що органи місцевої влади мають намір закупити 37 автобусів за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та відповідних видатків місцевих бюджетів, де вартість одиниці становила 1,58 мільйона гривень. Ця ціна за одиниці транспортного засобу була найдорожчою в переліку закупівель серед інших областей.

Згодом у Волинській ОДА пояснили ситуацію, мовляв, купляють найдорожчі в Україні шкільні автобуси, бо дешевших пропозицій просто не було. У жовтні цього року проблема з автобусами постала знову, оскільки учні сільських шкіл не мають можливості дістатися до навчальних закладів. Проте гроші з обласного бюджету на закупівлю шкільних автобусів виділили, але їх на автозаводі "Богдан" тільки почали складати.

Та вже на початку грудня процес вручення шкільних автобусів вийшов на фінішну пряму – райони почали отримувати перші автобуси для шкіл.

***

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПІДСУМКИ РОКУ-2016: ТОП ГУЧНИХ СКАНДАЛІВ НА ВОЛИНІ (ЧАСТИНА 2)