Розбавляють чи ні: який газ насправді транспортують споживачам на Волині (фоторепортаж)

Фахівці трьох установ – ПАТ "Волиньгаз", ДП "Івано-Франківськстандартметрологія" та УМГ "Львівтрансгаз" публічного акціонерного товариства "Укртрасгаз" – перевіряли на Волині якість газу в точках його транспортування магістральними та розподільними мережами в Ковелі, а також у будинку споживача у Рожищах.

Для цього ПАТ "Волиньгаз" організувало в середу, 15 лютого, прес-тур для журналістів обласних видань. За процесом дослідження природного газу спостерігало й ділове видання Волині "Конкурент".

* * *

На замовлення ПАТ "Волиньгаз" у помешканні жительки міста Рожище Людмили Осадчої представники "Івано-Франківськстандартметрології" взяли пробу природнього газу на визначення якісних показників, а також проконтролювали тиск блакитного палива, що подається до вказаного споживача. Дослідження це платне і загалом вартує близько двох тисяч гривень, проте ініціатором його проведення виступив не споживач, а "Волиньгаз".

Жінка розповіла, що, на її думку, в оселю подається неякісний газ. "Не тільки одна я можу це сказати. Ви куди б не зайшли сьогодні, в будь-яке помешкання, вам би це саме сказали", – мовила вона.

Людмила Осадча зауважила, що минулоріч газ був якіснішим, оскільки не були присутні в ньому жовтий та червоний кольори, та швидше нагрівався чайник на плиті.

"У минулому році газ горів якісніше. Чайника поставлю – горить то жовтим, то червонуватим. Синє полум'я має бути, а воно не горить. І довше нагрівається чайник, навіть довше, ніж минулого року. Газове обладнання не змінювала... За місяць використовуємо десь до 450 кубометрів газу. Сума дуже велика, можна сказати непідйомна, але добре, що у нас є субсидії", – каже вона.

Інженер I категорії випробувального центру ДП "Івано-Франківськстандартметрологія" Михайло Голей розповів, що лабораторія підприємства акредитована на такі види випробувань Національним агенством з акредитації. "Такі випробування здійснюємо і в нас на Франківщині, адже в нас є виробники, які добувають газ. Згідно Кодексу газотранспортної системи ми такі дослідження їхнього газу раз на тиждень, і за заявками споживачів, але це набагато рідше, можемо здійснювати відбір у кінцевого споживача", – підкреслив він.

Зі слів Михайла Голея, специфіка відбору природнього газу в кінцевого споживача відрізняється у порівнянні з аналогічним процесом на газорозподільних станціях та газорозподільних пунктах.

"Відмінність полягає у тому, що в кінцевого споживача згідно наших нормативних документів тиск газу повинен бути десь від 130 до 200 мм водяного стовпа. Це низкий тиск, тому його недостатньо, щоб цим тиском наповнити пробу газу, яку зберігатиметься в пробовідбірнику для подальшого дослідження фізико-хімічних властивостей та показників на хромотографі. Тому застосовується така установка, яка має проміжний балон із поршнем, завдяки якому ми зможемо кілька разів дотиснути газ в кінцевий пробовідбірник для того, щоб створити там певний тиск, якого буде достатньо для аналізу показників газу. Згідно з нормативним документом, який діє на природній газ, що постачається до населення (ГОСТ 1987 року), закладені такі показники, як нижня та верхня теплота згорання, нижче та вище число Воббе, відносна густина. Нижня мета лімітована стандартом – це теплота згорання не нижча, ніж 7 600 Ккал/м³. За результатами цього дослідження ми, як незалежна лабораторія, для того, щоб потім порівняти аналізи, які здійснює "Волиньгаз" та ми. Дослідимо цей газ і представимо протокол, у якому будуть вказані показники по стандарту та фактичні. На підставі цих результатів можна буде судити про відповідність газу чи невідповідність", – зауважив він.

Тож аби переконатися, що якість газу, яка подається в будинок споживача, висока, було взято відбір блакитного палива.

Сигналізатор газу "ВАРТА 5" призначена для вимірювання об'ємної частки метану (пропану, бутану, чадного газу залежно від модифікації приладу) та видачі аварійної звукової сигналізації при перевищенні встановлених значень об'ємної частки вибухонебезпечних газів в повітрі, а також видачі адаптивної (клацаннями) сигналізації за наявності метану або інших контрольованих газів в повітряному середовищі на рівні, що перевищує нормовану нижню межу чутливості приладу.

Спершу на декілька хвилин на кухонній плиті включили газ, аби повітря, яке є в шлангах та пробовідбірниках, вигоріло та залишився той газ, який потрібен для дослідження. Після цього перекрили вихідний вентель балона, щоб газ поступав у балон та не виходив наззовні. Упродовж декількох хвилин тиск у балоні врівноважився, і далі через спеціальну установку газ поступово пропустили декілька разів, втискуючи у пробовідбірник. Наступний крок – перекриття кранів подачі газу, від'єднання балона та безпосереднє дослідження газу (тиску) за допомогою манометра.

"Тиск не є занизький – 2,1 кілопаскаля. Ми виміряли тиск в Стрию і в Ужгороді, то тиск був приблизно такий самий", – зробив висновок інженер держпідприємства.

Начальник управління експлуатації, головний інженер ПАТ "Волиньгаз" Андрій Цибульський розповів про причини полум'я різного кольору. Із його слів, основна причина – це конструкція самого обладнання. Також можуть бути й інші фактори, як от обслуговування та наявність/відсутність вентиляції.

"Може збігти, умовно кажучи, якась страва, яка готується, та загрязнити інжектор. Жовтий чи червоний колір – це може бути некоректним змішуванням повітря із природним газом. Третє – наявність вентиляції. Має бути приточна вентиляція, яка забезпечує необхідний об'єм газу для горіння. Тому, що бувають скарги від споживачів про те, що потух котел, колонка чи інший опалювальний прилад. Із чим це пов'язано? Не дотримуються вимог правил безпеки системи газопостачання, не відкрита кватирка. Найтривіальніше, що впливає на час нагрівання чайника, це накип", – повідомив інженер.

Він наголосив, що судити про якість газу суб'єктивно за нагріванням чайника некоректно.

"Від калорійності газу залежить швидкість закипання чайника. Нижня калорійність – 7600 Ккал/м^3. Є такі нарікання… Кажуть ще – дайте нам такий газ, який був при Радянському Союзі. Перепрошую, ми транспортуємо газ, який ми отримуємо від "Львівтрансгазу" чи інших постачальників. Інколи нарікають, що ми розбавляємо газ… Найдешевше розбавити киснем, але може відбутися зворотній вибух у газопровід. Жодна організація на це не піде, оскільки це ризиковано. Якщо розбавляти чистим азотом і його буде більше 7,5 %, то може відбутися відрив полум'я від комфорки і також привести до нещасного випадку", – розповів Андрій Цибульський.

Також Андрій Цибульський додав, що найбільше скарг на ПАТ "Волиньгаз" надходить під час опалювального періоду, коли споживачі кажуть, що спалили певну кількість кубів, а не нагріли хату, проте конфліктних ситуацій за останні роки не було.

Наступна проба природнього газу на визначення якісних показників була взята на об'єкті управління магістральних газопроводів "Львівтрансгазу" ПАТ "Укртрасгаз" – газорозподільній станції (ГРС) у Ковелі, яка забезпечує газопостачанням населені пункти Ковеля та частину Старовижівського району. Оскільки ГРС є об'єктом підвищеної небезпеки, то попередньо начальник служби охорони праці, пожежної безпеки та надзвичайних ситуацій провів вступний інструктаж, розповів про головні небезпеки на об'єкті та надав пам'ятки з охорони праці.

Головний інженер Волинського управління магістральних газопроводів Вадим Шавлай розповів, що Волинське управління було створене у 1976 році, а в 2012 році до потужностей волинського приєдналося Кам'янко-Буське управління, яке займається транспортуванням природного газу в частині Львівської області.

"Ковельський проммайданчик Волинського ЛВУМГ забезпечує транспортування газу магістральними трубопроводами в межах усієї Волинської області. На даний момент перебуває в експлуатації та на обслуговуванні більше 860 кілометрів магістральних газопроводів відгалужень діаметром від 89 до 1220 міліметрів. Основні газопроводи – це "Івацевичі – Долина" (друга, третя нитка діаметром 1220 міліметрів), "Варшава – Мінськ" (діаметром 800 міліметрів) та "Турійськ – Рівне" (діаметром 700 міліметрів). Максимальний робочий тиск – 55 кг/см². Наступним основним об'єктом є електроприводна газокомпресорна станція "Ковель", де розташовано 23 газоперекачуючі агрегати. Для забезпечення потреб населення та промислових споживачів у межах області розташовано 36 лінійних та одна власних потреб газорозподільні станції. Природній газ, який перебуває в наших комунікаціях, як правило, немає запаху, тому не маючи спеціальних засобів технічного контролю неможливо виявити його наявність", – наголосив він.

Перед початком робіт провідні спеціалісти "Укртрансгазу" перевірили загазованість робочого місця. Після цього за схожим принципом, як у кінцевого споживача в Рожищах, продули комунікації, далі газ подали у балон, який перекрили, запломбували та направили для подальшого аналізу у лабораторію.

Хімік II категорії Марія Горобець розповіла, що за протоколом, погодженим із ПАТ "Волиньгаз", аналіз газу здійснюється не рідше одного разу на тиждень, а з ГРС у Ковелі аналіз проводиться кожного дня.

"До нас привезли на аналіз природній газ, який був відібраний на ГРС-Ковель. Газ відстоявся до двох годин у приміщенні та набрав кімнатної температури. Контейнер із газом ми підключили до хроматографа для подачі та подальшого аналізу газу. Упродовж 16 хвилин хроматограф виписує хроматограму із процентними молями та видає значення газу", – мовила вона.

"Нижча теплота згорання – 8 241 Ккал/м³, густина – 0, 7139 кг/м³. Вміст кисню – 0, 005 % при допустимій нормі 1 %". Азоту також немає: усього 0,9 %. Заключення – газ якісний", – резюмувала хімік.

Третьою локацією став газорозподільний пункт ПАТ "Волиньгазу" у Ковелі, де також було взято пробу природнього газу з газопровода середнього тиску.

Після цього за декілька днів "Волиньгаз" представить результати аналізів у трьох спеціалізованих лабораторіях – власне лабораторії "Волиньгазу", "Укртрансгазу" та незалежної лабораторії ДП "Івано-Франківськстандартметрологія".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЧИ СПРАВДІ В УКРАЇНІ РОЗБАВЛЯЮТЬ ГАЗ?