У луцькому кафе презентували меню шрифтом Брайля

Заклад харчування Ring Dj Cafe став доступнішим для незрячих людей, впровадивши меню, надруковане шрифтом Брайля.

Окрім меню, більш доступним заклад робить правильне обслуговування персоналу та вміння допомогти і поспілкуватись з людьми. Про це 5 липня розповіла координаторка всеукраїнської кампанії на захист прав людей з інвалідністю Fight For Right, експертка Коаліції з протидії дискримінації в Україні Юлія Сачук під час презентації меню Ring Dj Cafe, надрукованого шрифтом Брайля.

[image=26199]

Голова Волинського осередку "Генерації успішної дії" і координатор Braille Studio Віталій Ткачук розповів, що кількість закладів громадського харчування у Луцьку, які стали доступнішими для незрячих завдяки впровадженню меню, надрукованого шрифтом Брайля, значно зросла. Відтак такі меню мають або ж матимуть найближчим часом: ресторація "Курінь", мережі піцерій "Фелічіта" та "Дядя Pizza", піцерія "Теревені", кафе кавказької кухні "Шафран", Ring WOK Cafe, Ring DJ Café, готель-ресторан "Колобок", пивний клуб-броварня "Карабас-Барабас", піцерія "Тарантелла", кафе "Аліса".

Помічник депутата Луцької міської ради Андрія Покровського Тарас Шкітер відзначив, що з меню, надрукованим шрифтом Брайля, незрячим людям буде набагато зручніше відвідувати заклади харчування. Також він подякував Віталію Ткачуку за ініціативу, яку Braille Studio активно впроваджує в життя, наголосивши, що подібні речі реалізовувати не так вже й просто, і приємно, що є люди, які не покладають рук і над цим працюють.

Своєю чергою Віталій Ткачук розповів, що команда Braille Studio не зупинятиметься на цьому, адже має ще багато мрій та планів.

"Ми хочемо, щоб у магазинах та супермаркетах продукти маркувалися шрифтом Брайля, – це було б дуже зручно для незрячих. Надіюсь, що депутат Андрій Покровський посприяє нам в цьому. Адже для країн Європи маркування продуктів шриітом Брайля – звичне явище", – сказав Віталій Ткачук.

Керівник напрямку в компанії "Emotion Group" Оксана Руднік, куди входить Ring DJ Cafе та готель-ресторан "Колобок", запевнила, що такі заходи, як цей, вони завжди готові підтримувати і допомагати в їхній реалізації.

Директор Луцького міського центру зайнятості Олена Шишова зазначила, що подібні заходи реалізовуються лише тоді, коли є взаємодія та готовність до співпраці серед власників закладів харчування.

Віталій Ткачук також розповів, що в рамках впровадження у закладах харчування меню для незрячих оголосив флешмоб, суть якого полягала в тому, щоб зряча людина приходила в заклад і переконувала власників впровадити меню, надруковане шрифтом Брайля. До такого флешмобу свого часу долучились керівник мережі Район.in.ua Наталка Пахайчук, нинішній радник голови Волинської ОДА Тарас Яковлев, прес-секретар патрульної поліції Луцька Ольга Бузулук, голова єпархіального інформаціно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук.

Юлія Сачук показала присутнім відеосюжет про життя незрячих людей, опісля перегляду якого зазначила, що незрячі зазнають непрямої дискримінації.

Також вона запропонувала присутнім на заході людям взяти участь в експерименті, суть якого полягала в тому, що люди без вад зору повинні одягнути на очі пов'язки і відповісти на питання, скільки сходинок ведуть до закладу Ring DJ Cafе, як можна знайти двері, скільки столів у залі тощо. Пізніше Юлія Сачук роздала присутнім рель'єфні картинки із різними зображеннями, а люди повинні були на дотик визначити, що там намальовано. Цей експеримент дає зрозуміти, чому доступність закладу – це не лише меню.

"Незрячій людині треба максимально пояснити, з якого боку – двері, з якого боку – вікно, в якому порядку лежить їжа на її тарілці, краще це пояснювати на прикладі годинникової стрілки", – пояснила присутнім Юлія Сачук.

Зі слів координаторки, нині технології допомагають людям з інвалідністю жити повноцінним життям і працювати.

Пізніше Юлія Сачук провела майстер-клас, в якому взяла участь офіціант закладу Ring DJ Cafе. Завданням офіціанта було правильно зустріти, провести до столу, подати меню та поспілкуватися з людиною у пов'язці на очах, котра, своєю чергою, мала змогу відчути на собі, з якими труднощами у закладах харчування можуть зіштовхуються люди з вадами зору.