Наші в Китаї: про шовкопряди на обід, заробітки та культуру/безкультур'я

Максим і Яся не побоялися ризикнути та поїхати до далекого Китаю
Автор: Facebook: Yasya Ramska

Голос та ім'я Ясі Рамської знайомі багатьом лучанам, адже ця енергійна та позитивна дівчина довгий час працювала на радіо "Луцьк". Та в лютому цього року життя радійниці кардинально змінилося. Причиною всьому став переїзд до Китаю. Про те, чим смакують у Піднебесній, який мають побут та звички, як працюють та скільки зароблять, говоримо далі.

Ясю, як і чому виникла ідея поїхати до Китаю?

У своїй історії про Китай переважно вживатиму "ми", а не "я". Бо поїхала в Піднебесну разом з коханим. Отож, то не лише МОЯ китайська історія, а НАША.

Жити в Китаї – це рішення не одного дня. Довго думали й зважували усі "за" і "проти". У нас було кілька причин для переїзду. Ті, які можу назвати – вивчення мови та гроші. Зауважу, шо вони (ті причини) далеко не найважливіші, але й не зовсім вже другорядні.

Чи важко отримати візу і який пакет документів потрібен?

Якщо йдеться про туристичну візу, то її отримати не важко. Щоправда орієнтовна вартість – 250 американських доларів. Такий документ дає право перебувати на території Китаю два рази по 30 днів. Ми виїжджали саме з такою візою. Далі, вже по приїзду, робили довготривалу. Таку, що дозволяє жити й працювати на території країни.

Загалом для громадян й громадянок України є кілька візових варіантів, типів докуметів й офіційних представництв, де їх можна отримати. Зазначу, що ми ніколи не контактували з китайським Посольством напряму. Є досить багато офіційних агентів, які можуть допомогти з подачею докуметів. Їм, звісно ж, треба платити, але власні нерви й рівновага не мають ціни.

За якими критеріями обирали місто для проживання?

Якщо чесно, то не дуже й обирали. Поїхали туди, де знайшлася робота. Спочатку нам пообіцяли працевлаштування в Шанхаї, але місто ну дуже вже велике. Там населення, як ціла Україна. А у мегаполісі життя дороге. Ну й власним часом на добирання кудись треба жертвувати. Але, на щастя (це ми зараз вже розуміємо), робота в Шанхаї була лише обіцянкою. Таке теж буває. Ми поїхали в провінційне й невелике за китайськими мірками місто з населенням у 7 мільйонів.

Китайський солодкий суп смакує, наче цe копмот з аличі. От лише їдять його гарячим та ложками.
Автор: Facebook: Yasya Ramska

Зараз живемо в місті Фуян, провінція Анхой. Якщо перенести на волинську площину, то це… як Володимир-Волинський. Тут є навіть аеропорт. Коли закінчимо контракт, то обов'язково звідси переїдемо. Бо тепер, принаймні, трохи орієнтуємося, маємо мету і з чого обирати.

У чому була головна складність адаптації?

Адаптація ще триває й, думаю, триватиме довго. Щодня є до чого призвичаюватися і що приймати. Бо є багато усіляких "бо". Ми з китайцями дуже різні. Різна наша культура поведінки й спілкування. Безкультур'я наше теж різниться. Думаю, що адаптуватися в іншій країні повністю не можливо. Бо ти завжди будеш чужим, чи чужою. Бо будуть ті, хто пам'ятатиме звідки ти.

Кіно просто неба. "Катрусин кінозал" на китайський манер
Автор: Facebook: Yasya Ramska

Коли тільки прилетіли в Китай, то дуже шокувало ставлення китайців до їжі. До прикладу, в ресторані вони замовляють дуже багато. Більша частина залишається не з'їденою. У нашому китайському місті десь півстоліття тому був голод. Померло 2 мільйони людей. Коли говориш про це із китайськими знайомими, то кажуть, що все пам'ятають. А харчі марнують, бо, мовляв, зараз тут їх не бракує.

Для пересічного китайця чи китаянки взагалі нормою є те, що для нас – погані манери. Голосно кричати замість нормально розмовляти, смітити, скрізь курити цигарки, дозволяти дитині ходити в туалет просто посеред вулиці. Але ми приїхали до них. Тому намагаємося культивувати терпіння й пам'ятати про те, що в чужий дім не можна йти з власними правилами.

Де шукали інформацію про оренду житла? Інтернет чи спеціалізовані компанії? Яка вартість оренди?

Згідно з контактом нас забезпечує житлом роботодавець. Тому не дуже обізнана з цінами на ринку нерухомості. Знаю, що величезна (без перебільшення) 2-х кімнатна квартира в новобудові, в престижному районі, котру для нас орендують, коштує приблизно 1000 юанів на місяць (4000 грн). Раджу усе, що стосується житла попередньо детально обговорити й прописати. В принципі, як і все в контракті.

Ти досить швидко знайшла роботу вчителя. Чи є якісь вимоги до іноземця?

Зараз у нас контракт з мовним центром. Він входить до відомої й поважної в Китаї й на Тайвані мережі. Вчительську роботу знайти досить легко, якщо: хороший рівень англійської, наявність одного з сертифікатів права викладання англійської як другої іноземної мови (ТEFL, до прикладу).

Звична для Китаю страва: смажені личинки шовкопряда.
Автор: Facebook: Yasya Ramska

Роботу можна знайти через агентів. Наша перша агентка (українка, до речі) нас обдурила. Але навіть такі погані штуки в житті – досвід. Тому варто попередньо порозпитувати когось, хто вже працює в подібній сфері, знайти перевірених людей. Ще роботу можна шукати напряму безпосередньо в Піднебесній.

До іноземців основна вимога бути іноземцем. Європейська зовнішність – найкраща реклама для установи, де працюєш. Часто через такі пріоритети страждає якість освіти, що, як на мене, не припустимо.

Які найбільш затребувані професії в Китаї, де б українці могли себе реалізувати?

Більшість наших знайомих працює вчителями англійської чи в моделінгу. Є ще танцюристи, ді-джеї та тренери у фітнес-центрах. Знову ж таки, це далеко не офіційна статистика.

Які середні зарплати а Китаї і вартість продуктового кошика? Що ти можеш сказати про рівень доходів у Китаї, якщо порівнювати їх з українськими, луцькими заробітками?

Тут, в Китаї, про прибутки говорять неохоче. Середня зарплатня залежить від міста й провінції. У нашому це десь 5000 юанів (приблизно 20 тисяч гривень). Загалом китайці в матеріальному плані живуть набагато краще, ніж українці. Це справді видно неозброєним оком.

Якщо є гарні знання англійської мови, знайти вчительські роботу не важко
Автор: Facebook: Yasya Ramska

Ми кілька разів намагалися підрахувати вартість нашого споживчого кошика, але щомісяця отримували інші суми. Тому тут чітко відповісти не можу. Але в Китаї доступно їсти не вдома. Коли у нас немає часу готувати чи просто не хочеться – можна спокійно піти в кафешку (їх тут сила силенна на будь-який смак) або замовити доставку їжі. Найдешевше поїсти можна десь за 10 юанів (40 гривень). То буде страва та напій. Здається, що у Луцьку за такі гроші можна піти хіба в "Берізку" (їдальня, – "Конкурент").

Тут дуже дешеві фрукти, але нереально дорогі яблука. Ніби екзотика якась. 12-14 юанів за кілограм (48-56 грн відповідно). Також молочні продукти коштують дорого, незважаючи навіть на те, що уряд дуже їх популяризує. Стандартна пачка масла – 30 юанів (120 грн).

Коли в Луцьку я приходила в супермаркет чи на ринок, то мусила дуже ретельно зважувати, що справді треба купувати з продуктів, а без чого можна обійтися. Тут, на щастя, такого немає, бо зарплата та адекватна вартість продуктів харчування дозволяє забезпечити себе усім необхідним.

Матеріальний достаток китайців кращий, аніж українців
Автор: Facebook: Yasya Ramska

Чи обов'язково знати мову, аби влаштуватися на роботу?

Щоб викладати англійську – ні. Головне добре знати предмет. Але без китайської в Китаї – нікуди. Запитати, як дістатися до пункту призначення, замовити їжу, порозумітися з таксистом та ще багато ситуацій, де треба знати хоча б ключові слова. Зустріти когось, хто говорить англійською, реально, але часто важко. Словом, будете в Піднебесній – вчіть, будь ласка, мову. Таке правило, як на мене, поширюється на усі країни, куди приїжджаєш надовго.

Чи є певні продукти харчування, яких немає в Китаї? За чим взагалі ти сумуєш? А що з їжі полюбилося найбільше?

У Китаї немає нормального хліба. Тут їдять або парові булочки "ман тоу", або ж солодкий хліб. Тому справжній хліб смакуватимемо вже вдома.

З їжі дуже подобається "тофу" (соєвий сир, – "Конкурент"), його тут багато видів й способів приготування. Кухня тут смачна й різноманітна. Голодним точно не залишишся.

KK100 - найвищий хмарочос в Шенжені. Щоб потрапити на оглядову панораму, треба піднятися в ресторан на 96 поверх та зробити замовлення мінімум на 240 юанів (в гривнях - множимо на 4).
Автор: Facebook: Yasya Ramska

Чи справді китайці все їдять паличками?

Так, правда. Це дуже просто й зручно. Справді! Хоча виделки можна придбати без проблем.

Як вдається виживати без гугла?

Ми тут, на щастя, з Google. Іноземці (та й місцеві) в Китаї користуються різними VPN, сервісами, що вказують твоє місцезнаходження як не китайське. Таких VPN є досить багато на будь-який смак і гаманець. Тому Google, Facebook, Instagram та тому подібне – доступні.

Китайські ж пошуковики, як то Baidu, до прикладу, шукають інформацію лише серед китайського контенту. Того, що дозволив уряд.

Третя полиця для китайського поїзду – не дивина!
Автор: Facebook: Yasya Ramska

У Китаї є проблеми з екологією. Чи справді у великих містах доводиться одягати маски?

Проблеми з екологією є у всьому Китаї. Розмір міста тут ні до чого. Просто десть більше, а десь, відповідно, менше. На момент написання індекс забруднення повітря в Фуяні – 22. Це вважається нормою. А буває й 150, й 280. У Луцьку такий індекс від 1 до 3 максимум.

У Куала Лумпурі , в старовинному храмі Шрі Махамаріамман . Заходи потрібно босоніж.
Автор: Facebook: Yasya Ramska

Після від'їзду з України, чи змінилися у тебе стосунки з рідними, друзями? Як вважаєш: відстань – це катастрофа для стосунків?

Тут я навчилася більше цінувати людей, які й без того дуже дорогі. Батьки, бабуся, мої дорогі друзі, пес. Коли не маєш змоги бачитися, коли заманеться, а різниця в часі лімітує навіть скайп-спілкування, то є час роздивитися усіх й себе здалека, й ще раз усвідомити, як тобі невимовно пощастило з усіма ними. Дуже скучила й чекаю зустрічі.

Довге перебування поза домом – переоцінка цінностей ще та. Тут я усвідомила, що за 30 років не працювала ні хвилини, бо справді дуже любила те, що… робила. Іноді люди дуже далекі одне від одного, навіть коли живуть під одним дахом. Чи стане відстань катастрофою для стосунків певно залежить від їх якості.

Храм Тьєн Хоу в Куала Лумпурі
Автор: Facebook: Yasya Ramska

Окрім того, що ти працювала радіоведучою, в тебе були захоплення чаєм та йогою. Чи залишилися з тобою ці пристрасті?

Любов до чаю не вмируща, що видно з мого інстаграму. Хочеться, щоб люди знали й пили хороші пуери та улуни й чай загалом.

Вже тривалий час практикую Куксандо. Це – древня система розвитку людини, в основі якої робота з енергією "кі" та спеціальне "танжонне" дихання. Її ще називають корейською йогою. Практикувати намагаюся добре, тому часу на гімнастику індійських йогів майже не залишилося. Ну а за радіо – дужу сумую. Тут без перебільшень.

Як довго плануєш залишатися в Китаї?

Поживемо – побачимо. Взимку плануємо влаштувати собі довгі луцькі канікули.

Автор:Тетяна ГРІШИНА
* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
02.10.2017 21:00
Переглядів3116
Коментарів4
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
16:17
03.10.2017
Джулія
Любити Україну дійсно краще в забезпеченому закордонні.
10:55
03.10.2017
Малина
Китайці куди заможніші за українців. Так скоро в Україні нікого не залишиться
09:30
03.10.2017
Cвідомий
Китайці, як на мене, люди з іншої планети
22:25
02.10.2017
Валентина
дууже цікаво
останні новини
19-11-2017 18-11-2017 17-11-2017
Вибір редактора

Рейтинг