Поділитись:

Інтернат

Четвер, 30 листопада 2017, 07:40

Якось в університеті ми розбирали тему послідовності подачі журналістських сюжетів у випуску новин. Здавалося, що ж там такого важкого. Головну на початок, лайтові теми у кінці.

Викладач тоді казав, що при неправильних акцентах у глядачів змінюється сприйняття інформації. Наприклад, ви бачите спочатку сюжет про трагічну подію. І якщо згодом поставити репортаж із зоопарку, де народилася мавпочка, глядач перестає розрізняти, де телебачення його інформує, закликає задуматися, а де — розважає.

І так стається, що спочатку ми дивилися репортаж з війни зі слізьми на очах, потім просто тихо, а згодом повідомлення про загибель, людські біди не приносить такого потрясіння і глядач спокійно вечеряє, клацаючи звіти з війни.

Не знаю, на скільки сильним фактором у такій зміні сприйняття є послідовність сюжету. Нині багато інформації в інтернеті, і шокувати себе все важче. Ніби обростаємо товстою шкірою, панциром. Губиться здатність співпереживати. Мені здається, що ми стаємо толерантні до таких повідомлень, якщо у нас там немає когось близького. Так, розуміємо проблему, але вже не так чутливо співпереживаємо.

Не так давно прочитала "Інтернат" Сергія Жадан. Це дуже непроста історія і її складність була для мене в тому, що я розумію: десь прямо зараз такий сюжет для якоїсь сім'ї є не вигадкою, а реальністю.

Було холодно і пахло мокрим псом, і навіть там була якась любов до тих індустріальних робочих містечок. Аби не втрачати черствості, прочитайте "Інтернат".

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією

Надрукувати
мітки:
коментарів