Чи готовий Луцьк до медреформи?

Медична реформа крокує країною. "Вже з наступного року пацієнти та лікарі матимуть зовсім нові стосунки з системою охорони здоров'я", - наголосила очільниця Міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун.

То які ж зміни відбудуться в медичній галузі України, а головне, як це вплине на життя пересічних лучан? На ці та інші запитання відповів начальник управління охорони здоров'я Луцької міської ради Микола Якимчук.

– Чи готовий Луцьк до медреформи?

– Ми працюємо над напрямками і завданнями, які ставляться на загальнодержавному рівні. На нараді у Міністерстві охорони здоров'я було детально розглянуто і презентовано план реалізації медичної реформи, де відображені ключові дати, що має робитися протягом наступного року. Попередньо нам надіслали великий пакет документів, з яким ми ознайомилися. Наприклад, в ньому йдеться про спостережну раду, про порядок вибору лікаря і затвердження декларації, яка має бути заповнена між пацієнтом і лікарем після вступу в дію реформи. Також у документі є детальна інформація про створення Національної служби здоров'я України.

– Які зміни в медичній сфері вже почалися у Луцьку?

– Ми вже раніше готувалися до цих змін. Одними з перших обласних міст України ми розпочинали роботу ще на початку двохтисячних років щодо переходу на засади сімейної медицини, проводили навчання лікарів і медсестер з отриманням відповідних сертифікатів. Також організовуємо відвідування конференцій, семінарів лікарями, керівниками закладів із міжнародною участю і на рівні держави.

Йшла одночасно організаційна робота – ми одні з перших в Україні, хто утворив центр первинно-санітарної допомоги в 2013 році. З 1 січня 2014-го року були утворенні самостійні центри первинної медико-санітарної допомоги. Все це дає нам можливість плавно ввійти в цю нову систему.

У нас є і "домашнє завдання", яке потрібно буде зробити. Перше завдання – провести автономізацію комунальних закладів охорони здоров'я для того, щоб вони набули статусу неприбуткових медичних комунальних підприємств. Друге важливе завдання – продовження матеріального забезпечення закладів і їхня комп'ютеризація. Це потребує матеріальних затрат. І ще одним "домашнім завданням" є приведення закладів до табелів матеріально-технічного забезпечення. Це мережа амбулаторій загальної практики, пішохідна доступність в межах 1,5-2 кілометрів, що в нас організована. За останні роки в Луцьку суттєво зросла і розширилась мережа медичних закладів.

– Розкажіть про зміни, які відчують пацієнти у фінансовому плані? Що буде платним, а що безкоштовним?

– Система фінансування, яка буде проводитися за рахунок Національної служби здоров'я України, буде давати певну суму, яку визначатимуть кожного року. На наступний рік ця сума складає 370 гривень на громадянина. У фінансовому плані це небагато, однак це залежить від того, як буде працювати економіка.

У нас діє програма "Доступні ліки". У цьому році були доступні препарати для лікуванню серцево-судинних захворювань, що займають перше місце в рейтингу смертності. Також державою виділені ліки для лікування цукрового діабету і бронхіальної астми. Цьогоріч на це було виділено 700 мільйонів гривень. Коштів вдосталь, але, на жаль, ми можемо використовувати тільки ті ліки, які є в переліку Міністерства охорони здоров'я. Наступного року планують залучити один мільярд гривень на цю програму. Також розширюватиметься список препаратів по цих групах захворювань, а також буде ряд препаратів для лікування захворювань кишково-шлункового тракту, для допомоги лікування вагітним жінкам і діткам. Ці ліки може отримати кожен громадянин, який має захворювання, незалежно від його фінансового стану чи інших показників.

– На вашу думку, чи дозволить медична реформа суттєво покращити якість надання медичних послуг?

– Саме на це вона і спрямована. Сімейний лікар має стати основою, своєрідним стовбуром, менеджером щодо визначення стану здоров'я, вчасного проходження медичних оглядів, оздоровлення, запобігань захворювань, недопущення їх переходу в хронічні стадії. Все це дасть змогу покращити показники щодо стану здоров'я. Це спільна робота лікаря, пацієнта і держави. В запропонованій системі чітко розписано, хто і за що відповідає. Це повинно дати певне зрушення, однак миттєвого результату чекати не варто. Тільки поступово, на мою думку, це повинно стати прогресивним запровадженням.

– Які зміни чекають на лікарів?

– Наприклад, кількість пацієнтів буде відповідати рівню зарплати. Рекомендована кількість зареєстрованих у лікаря людей – дві тисячі. Однак будь-яка група населення – неоднорідна. Є люди з хронічними захворюваннями – вони частіше звертаються, є молоді і здорові – рідше звертаються. Є і в дітей своя специфіка. Відповідно, будуть поправочні коефіцієнти, відповідні методичні розробки з поправкою залежно від структури населення.

Проблема є, особливо в сільській місцевості, щодо нестачі лікарів загальної практики. Зараз є такі випадки на рівні територіальних громад, що на вісім тисяч громадян припадає один або два лікарі. Найближчим часом має бути ухвалений закон про сільську медицину. В цьому році має бути виділено чотири мільярди гривень на розвиток медичної інфраструктури в сільській місцевості. Кожна область, відповідно до квоти, має подати перелік, де треба будувати амбулаторії загальної практики.

– Чи існує при запровадженні медичної реформи загроза скорочення медичного персоналу і закриття лікарень?

– Яка загроза може бути, якщо лікарів не вистачає? В нас зараз є вакансії в педіатрії, сімейній медицині. Будь ласка, молодь, приходьте! Але щось не сильно багато охочих. Всі хочуть бути стоматологами і гінекологами, але, на жаль, їх стільки не треба. Такі розмови не відповідають дійсності. І закривати лікарні теж ніхто не планує.

– Чи дозволяє проведенню реформи в Луцьку матеріально-технічна база?

– У плані забезпечення ми закінчимо амбулаторію на вулиці Гордіюк, 39. Забезпечимо оснащення обладнанням і твердим інвентарем, в межах виділених коштів проведемо реконструкцію амбулаторії на вулиці Корольова. За проектом Світового банку щодо реконструкції і обладнання амбулаторій загальної практики сімейної медицини в цьому році наші центри вже отримали комп'ютерне обладнання на понад 500 мільйонів гривень. До кінця року очікуємо обладнання згідно з табелем оснащення. З бюджету міста теж були виділені значні кошти на ці цілі. Придбали інкубатор для новонароджених для пологового будинку, апарат УЗД, стоматологічний МРТ, фізіотерапевтичне обладнання, мікроскопи, підвели теплотрасу до дитячої поліклініки на вулиці Чорновола, 1 та ще багато чого.

– А як працюватимуть сімейні лікарі відповідно до медичної реформи?

– Наші лікарі досвідчені, більшість має першу категорію. Багато з них проходили навчання, відповідно є їхні кваліфікаційні вимоги, характеристики. Вони мають провести реєстрацію пацієнтів і будуть працювати в межах вимог, які будуть передбачені протоколами. Я думаю, що ніяких проблем тут не буде. Особливу увагу потрібно звертати на самовдосконалення. Лікар повинен постійно проходити різноманітні курси, навчальні конференції, семінари, самостійне навчання, вишукування методик і їхнє запровадження відповідно до чинного законодавства.

– Що треба знати пересічному лучанину, щоб використати зміни в медичній галузі на всі 100 %?

– Все починається після звернення людини в той заклад, де вона обслуговується. Я думаю, основна маса громади буде звертатися до тих лікарів, яких вже знає. В будь-якому випадку людина може звернутися до керівника лікарні, який при потребі перерозподілить пацієнта до іншого лікаря. При першому зверненні пацієнту потрібно буде зареєструватися, скласти декларацію і після цього отримувати медичні послуги. Ніяких хвилювань не повинно бути, і первинною медичною допомогою громадяни буду забезпеченні. Надіюсь, що презентований план медичної реформи буде реалізований вчасно.