Vox Dei: чи готовий Луцьк до сортування сміття

З 1 січня 2018 року зобов'язали сортувати сміття. Тепер не тільки за власним бажанням, а й через загальнодержавний примус українці повинні окремо складати ремонті, небезпечні, побутові відходи тощо. А за несортоване сміття доведеться заплатити штраф.

Експерти розповіли "Конкуренту", чи готовий до цього Луцьк і як це відбуватиметься.

Валерій Кузьмич, керівник КП "Луцькспецкомунтранс":

"Ми плануємо значно додати контейнерів для роздільного сміття. Аби основна маса сміття сортувалася не на лінії, а ще до завозу туди. Тобто на контейнерних майданчиках. Ми маємо європейський проект, очікуємо виділення коштів. Ідеться про 30 майданчиків, де буде стояти по чотири контейнери: для звичайного сміття, ПЕТ-пляшок, скла та картону. Якщо буде необхідність, аби їх було більше, будемо доставляти. Міська рада щорічно виділяє гроші на смітники. Торік було виділено 617 тисяч на контейнери, нині передбачається близько 350 тисяч. Зараз у Луцьку вже є контейнери для ПЕТ-пляшок.

Потрібно проводити роз'яснювальну роботу серед населення, аби воно знало, навіщо ці контейнери. Аби люди знали, що якщо вони викидатимуть ПЕТ-пляшку, то ми будемо її здавати, отримувати прибуток, а людям буде дешевшим вивіз сміття. Якщо люди будуть шкодити і ламати контейнери, то ці витрати будуть додатковими. Штрафами у нас не виходить виховувати. На вулиці Володимирський пробували штрафувати, чергували цілодобово. То люди у третій ночі виносили сміття. Тут повинна бути роз'яснювальна робота, починаючи з дитячих садочків та шкіл".

Оксана Тарабанюк, головний спеціаліст відділу екології Луцької міської ради:

"На жаль, у нас не так швидко реалізуються ті законодавчі норми, які прописані. І тут немає вини регіонів чи винятково нашого міста. Зараз у Верховній Раді є два альтернативні документи, які майже повністю змінюють чинний закон про відходи в такому руслі, в якому він би мав бути, і пропонують перенести сортування на 2025 рік. А не з січня 2018 року, відколи вся Україна має перейти до роздільного збору сміття.

У Луцьку така діяльність триває ще з 2007 року. Ми почали реалізовувати невеликі пілотні проекти, щоби навчити людей, щоби показати економічну доцільність, щоби привернути увагу на потрібне питання з точки зору збереження екології, сортування тих матеріалів, які не перегнивають під дією сонця, води тощо. Ми починали вилучати ПЕТ-пляшки, показувати людям, вчити дітей у школах. На жаль, це все не так швидко робиться. Наразі основна причина – це відсутність інфраструктури: тих же контейнерів, потужності на сортувальній станції. Це все у нас вже є. Початок задали.

Лучани – свідомі люди, ми прогресивне місто. При наявності відповідних контейнерів на контейнерному майданчику: один – для органічних відходів, які можуть розкладатися, і трьох інших на три основні види сировини – люди будуть сортувати, адже так правильно, і треба бути ближчими до цивілізованого світу. Це не є щось таке надзвичайне. Ми бачимо, що ті контейнери, які поставлені для ПЕТ-пляшок, завжди повні. Світ зараз сортує на багато інших фракцій. Зрозуміло, що в Луцьку завтра така система не прийде. Важливий також механізм, який би був і логічний, і мотиваційний, – це введення плати за сортоване і несортоване сміття. Адже коли ми голосуємо гривнею, то це найбільше людей стимулює. Спілкуючись з людьми, можна часто почути: "А для чого це мені? Я від цього нічого не отримаю". Але знову ж, на жаль, тарифи затверджуються не на місцевому рівні. Про це ми дискутуємо дуже давно. Якби ми могли хоча б регуляторними актами вносити якісь такі речі, зміни в якусь місцеву політику. Але, на жаль, у нас так складене законодавство".

Олександр Лазука, депутат Луцької міської ради:

"Поправка до закону, яка передбачає сортування сміття і яка з 1 січня набрала чинності, однозначно потрібна. Передусім для того, аби наблизити нас до стандартів Європейського Союзу, бодай на найнижчих щаблях. І, звісно, для того, аби ми продукували менше сміття і переробляли те, яке уже маємо. Якщо бути чесним, то ця поправка повинна була вступити в силу ще набагато раніше, як тільки з'явилася ця ідея (2010 чи 2012 рік).

Ми повинні виконувати ці умови. І Луцьк до цього готується. Ми покращимо наші можливості щодо сортування сміття через нову сортувальну лінію. Передбачено 6 мільйонів гривень, невдовзі буде проведений тендер, тому ми матимемо нову й потужну сортувальну лінію, яка підсилить ту, яка працює у Брищі. Такий крок з боку міської ради є більш ніж доцільний. Так само очевидно, що кількість контейнерів для збору ПЕТ-пляшок в місті збільшилася. Тепер усі лучани будуть змушені сортувати сміття, адже передбачені штрафи.

Усе залежить від батьків, які повинні показувати приклад дітям. Мабуть, усі проходили певні початкові етапи в школах, де збирають макулатуру.

Наша сім'я сортує папір і картон, підтримуємо цю традицію зі школи, з університету. Сировину продовжуємо збирати на балконі. Сортуємо вдома також скляні і ПЕТ-пляшки. Збираємо кришечки від пляшок. Також здаємо використані батарейки. А частину біологічних відходів відвозимо у село.

Закон непоганий, проте шлях його втілення буде досить складним. Адже у нас не розвинена інфраструктура для роздільного збору сміття і люди ще не готові до таких змін морально. Але їх треба стимулювати власним прикладом, якщо це не допоможе – суспільним впливом, а якщо і це не працюватиме – застосовувати фінансові санкції. Потрібно просто набратися терпіння".

Сергій Столярук, гончар:

"Для того, щоб почати сортувати сміття, достатньо в кожен клас доставити по відру для органіки і коробці для макулатури. Великі коробки для пластику і бляшанок з-під консерв можна ставити десь на задвірках чи підсобках. У нас (Баєвська ЗОШ 1-3 ст. Боратинської ОТГ) чергові виносять органічні відходи під дерева, які самі ж і посадили. Для дітей потрібно два рази в рік проводити лекції про доцільність і важливість сортування відходів. Найбільше горе – це целофанові та поліетиленові кульки та подібні їм упаковки. У міських школах щодо органічних відходів необхідно робити компостні коробки десь на задвірках при школі.

Макулатуру і метал, коли є певний об'єм, заготівельники самі приїдуть і заберуть. Те ж стосується ПЕТ-пляшки і скла, хоча скла у школах менше.

Всі ці процеси, які пов'язані з повторним використанням і сортуванням сміття, лягають і підтримуються (як більшість хороших ініціатив в нашій країні) ентузіастами.

Щодо сортування в мене вдома, то коробочки, баночки і бляшанки йдуть у майстерню, як органайзери. ПЕТ-пляшку використовую багато разів, потім збираю у ящик за гаражем.

Грубий метал іде на різні господарські поробки, а весь дрібний і непотрібний метал, деталі складаю в коробку, яка біля коробки з ПЕТ-пляшками. Приїдуть заготівельники – здаю.

Скло збираю і для багаторазового використання. Воно йде у розчин бетону. Макулатура мені, як художнику, дома завжди треба. Не здаю частину, використовуємо для розтопки твердопаливного котла. Єдина проблема – поліетилен і всяка подібна упаковка. Закопую це у глибокі ями раз у рік на присадибній ділянці".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: VOX POPULI: ЩО НЕ ТАК ІЗ СОРТУВАННЯМ СМІТТЯ У ЛУЦЬКУ (ФОТО)