Тарас ШКІТЕР: "Я постійно чую одне, але бачу зовсім інше!"

Пригадую один чудовий анекдот.

Людина вбігає в поліклініку, підходить до медсестри і каже: "Мені потрібен лікар вухо-око".

Вона відповідає: "Такого лікаря немає. Є вухо-горло-ніс і є окуліст, тобто офтальмолог ".

"Ні-ні-ні, мені – вухо-око".

Ну, сперечаються–сперечаються. Зрештою, вона каже:

"Послухайте, такого лікаря немає, я вам кажу. Але якби він існував, навіщо вам лікар – вухо-око? "

" Як навіщо? Я весь час чую одне, а бачу щось зовсім інше! "

***

Я постійно чую по телевізору, що в країні продовжується економічне зростання, але щоденно бачу, як погіршується рівень життя.

Я постійно чую скарги про бідність та злиденне життя від багатьох людей, але щовечора бачу, як бари та нічні заклади ледь вміщають усіх відвідувачів.

Я постійно чую, що українці - дуже працьовитий народ. Але щоденно перетинаюся з лінивими людьми, які не хочуть працювати та уникають відповідальності.

Я постійно чую від співвітчизників про Європейський вибір, але бачу, що свідомість у багатьох людей й надалі соціалістична. Пільг та субсидій у капіталістичній Європі так багато бути не може.

Я постійно чую, що влада – це безсоромні крадії та корупціонери. Але кожен, хто мені таке казав, зізналися, що й самі б цим займалися.

Я постійно чую на вулиці про "поганих" політиків, а потім бачу, як вони отримують підтримку виборців, бо "інші ще гірші".

Я постійно чую, що політики прагнуть змін, але бачу лише популізм та безкомпромісне бажання влади.

Я постійно чую про зраду та Луцьк, який котиться в прірву, але люди, які це говорять, нічого не роблять для розвитку міста.

Я постійно чую, що жити потрібно заради дітей, але бачу, що в реальності багато хто про це забув.

Я постійно чую, що людям не вистачає любові, але бачу, що більшості вона і не потрібна.

***

Важливо, щоб слова не розходились з діями, а дії зі словами.

Важливо, говорити не лише про те, що ми робимо, а й про те, що хочемо робити.

Важливо не обманювати не лише друзів, колег, сусідів, а й самого себе.

Зніміть рожеві окуляри, і світ посміхнеться вам!

Автор: Тарас ШКІТЕР