Рік без Миколи Романюка: спогади про мера Луцька

3 лютого минає рік, як пішов з життя Луцький міський голова Микола Романюк. Керував Микола Ярославович містом 7 років. І за цей період йому вдалося зробити чимало.

Яким був Микола Романюк і чим запам′ятався – діляться спогадами у Facebook. Флешмоб #спогадпроРоманюка започаткував колишній заступник міського голови Тарас Яковлев. "Конкурент" зібрав усі згадки докупи.

Тарас Яковлев, колишній заступник міського голови:

"Насправді історій було безліч, але нещодавно випадково набрів на одне з фото, де ми вчергове вивчаємо і змінюємо проект реконструкції зоопарку. Це був перший інфраструктурний транскордонний проект. Практично щодня долалися нові труднощі. Клопоту додавала і ситуація з постійною зміною курсу гривні відносно євро. Оскільки бюджет проекту був прив'язаний до європейської валюти, це суттєво впливало на об'єм робіт. За грантовою угодою зоопарк мав відкритися у жовтні 2015 року, і була серйозна загроза зриву цих термінів. І практично на кожній нараді Микола Ярославович мені повторював, що якщо не встигнете – посаджу тебе в клітку замість ведмедя.Ближче до часу клітку таки мали".

Людмила Денисенко, директор КП "Луцький зоопарк"

"Теж пам'ятаю його слова, як і віру в реалізацію проекту щодо зоопарку. Наради, вольєри, доріжки, каналізація, переселення левів та ведмедів та ,зрештою, і все будівництво при працюючому зоопарку. Будівельники до 22-23години...Та таке очікуване відкриття у жовтні 2015! Результат перевершив всі сподівання –підприємство, яке занепадало, відтепер має свою історію розвитку і після реконструкції. Усім колективом пам'ятаємо Миколу Ярославовича...та його підтримку та віру у реалізацію проекту".

Наталія Гуркіна, луцька активістка:

"Миколу Ярославовича люди часто згадують добрими словами. Завдяки йому питання "Стріли" (спортивний клуб) зрушило з мертвого місця. Це "День Гарбуза" 2015 року. Світла пам'ять..."

Микола Яручик, депутат Луцької міської ради:

"Був порядним, простим, відповідальним... Його любили люди. Господар слова та господар в місті з економічним та діловим підходом до справ! Вічна пам'ять..."

Софія Ройко, радник міського голови з питань молодіжної політики на волонтерських засадах:

"Моя перша посвята у студенти, Микола Ярославович урочисто привітав усіх першокурсників. По закінченню свята привітав особисто, як завжди, отримала від нього масу мотивації, відчула шалену підтримку та його завжди доречні жарти. Він був справжнім важелем для молоді та для мене особисто. Батьком, який завжди давав доречні настанови, допомагав у виборі правильного шляху та щиро бажав, щоб наша молодь була активною та цілеспрямованою. Він пишався тими, хто працює над прославлянням рідного нам міста. Лідер, мотиватор та підтримка. Людина, про яку спогади лише позитивні. Сподіваюся, що на заміну такій справді великій Людині керувати містом прийде теж гідний кандидат, який любитиме Луцьк та працюватиме над його розвитком так, як це робив Микола Ярославович. Вічна пам'ять".

Богдан Гончарук, був помічником Миколи Романюка:

"Хочу поділитися з вами згадкою про два випадки, які сталися в березні 2015 року під час нашої офіційної поїздки до Волновахи. Селище Покровське Дніпропетровської області, КПП ЗСУ, в'їзд в зону АТО. Пройшовши контроль документів та транспортних засобів, Микола Ярославович сказав зібрати хлопцям "гостинці". Зібрали звичайні побутові речі: чай, консерви, печиво, цукерки, цигарки тощо. З цими пакунками він відправився до хлопців в КУНГ. Зайшовши в битовку, я став свідком такого діалогу (нецензурні вислови я свідомо прибираю):

– Дякуємо, але не треба. Краще завезіть ці речі на "передок", – казали військовослужбовці.
– Беріть, тож ви тут не на курорті. Гостинців нам вистачить для всіх!
– Якщо так, то дякуємо. А кому ми хоч дякуємо?
– Ми делегація з Луцька. Їдемо до 72-ї, там багато наших хлопців. А я міський голова…
– Добре тому Луцьку, що такий голова! А наш ніколи і не дзвонив, і не цікавився…

Друга історія трапилася поблизу селища Благодатне, де освячувався хрест на місці загибелі бійців 51-ї бригади. Безпеку заходу забезпечували бійці тієї ж 72-ї бригади. Після заходів Микола Ярославович підійшов до хлопців поспілкуватися. Виявилося, що одним з них був житель Луцька Степан Б. Того дня у нього народилася донька. Микола Ярославович відразу набрав головного лікаря пологового будинку і дав ще одну можливість молодому татусю поспілкуватися з дружиною. Через добу Степан повернувся до Луцька у десятиденну відпустку разом з нашою делегацією. Микола Ярославович через керівника Волноваської військово-цивільної адміністрації Валерія Лубінця та керівника місцевого військового комісаріату зміг вирішити для військовослужбовця цю відпустку, щоб він зустрів дружину та донечку з пологового будинку. Вислів "людяний і відповідальний" був не тільки гаслом для бігбордів і виборів, а й життєвим принципом для Миколи Ярославовича"

Роман Романюк, директор Волинського обласного центру зайнятості:

"Людяний, щирий, відкритий до кожного, Микола Ярославович вмів не лише давати слово, але й на 100 % його дотримуватися, він вмів знаходити компроміс із людьми різних політичних та життєвих переконань. Це був управлінець із колосальним досвідом та працелюбністю. Микола Ярославович користувався величезною повагою та авторитетом серед лучан. Жодного разу не дозволив собі підвищити голос чи криком вирішувати питання, як це практикує певна категорія керівників. Завжди лише слово – діло, сказав – зробив.

Свого часу, знайомлячи мене з іншими високопосадовцями, Микола Ярославович завжди говорив: "Це – майбутній мер". Ми спільно жартували про те, що не доведеться змінювати прізвище, печатку, підпис у документах.

Про цю людину лише найкращі спогади. Микола Ярославович навчив мене багатьом корисним речам, ділився своїм досвідом та давав мудрі поради. Було багато різних неоднозначних ситуацій, однак Микола Ярославович вчив завжди дивитися в очі, будь-кому, за будь-яких обставин. Тим, що я сьогодні маю, дуже завдячую підказкам і настановам Миколи Ярославовича.

Мені було дуже комфортно працювати з Миколою Ярославовичем. Дякую долі, що познайомила нас, дала можливість спільно попрацювати і багато чого мені почерпнути у цієї Великої Людини"

Мирослав Ватащук, журналіст, волонтер:

"Початок квітня 2014-го. Ніч. Місто перебаламутила колона із двох десятків "швидких", які з увімкненими сиренами і мигалками промчали Луцьком. У соцмережах тоді – паніка, ширяться версії від теракту до нападу російського спецназу.

Телефоную за коментарем до Миколи Романюка. Фактично підняв його з ліжка. Через трішки він передзвонив і дещо стомлено, але сміючись, пояснив, що то станція швидкої отримала нові автомобілі. От лікарі на радощах своєрідний парад влаштували.

Саме таким у моїй пам'яті і залишився Микола Романюк. Стомленим, але життєрадісним та іронічним, відкритим до розмови із журналістами".

Юрій Ричук, головний редактор інтернет-видання "Волинь24":

"За два місяці до смерті Микола Романюк зателефонував мені у найважчий момент мого життя. Він дізнався про хворобу моєї доньки. Сам подзвонив, я не шукав тоді його допомоги.

Без питань "може чим допомогти?" З чіткими пропозиціями і сценарієм дій.

І якось навіть розізлився, коли я став дякувати… "Перестаньте, тут не до вдячності, тут дитину рятувати треба", – по-моєму, саме так сказав.

Саме він допоміг тоді нам з півторамісячною дитиною, яка згорала від незрозумілого запалення, без затримок потрапити в Охматдит. Попри те, що сам мав, як тепер усім зрозуміло, колосальні проблеми зі здоров'ям власним".

Серпень 2015 року. Юрій Ричук з Людмилою Яворською щойно записали передсвяткове інтерв’ю з мером

Олена Березовська, луцька майстриня:

"Він завжди підпримував культурні проекти і майстрів".

Дмитро Іванов, комерційний директор ПАТ "Волиньобленерго":

"Згадав 22 грудня 2015 р.. Мер Луцька Микола Романюк оригінально привітав енергетиків зі святом, побажав наснаги та щоб у наступному році із нашого лексикону зникло слово "війна". На жаль, побажання ще не збулось. Світла пам'ять про світлу людину"

Володимир Пащенко, медіа-менеджер та ресторатор:

"Усі пам'ятають цей виступ. Міський голова Микола Романюк 30 листопада 2013 року – після розгону студентів на Майдані Незалежності у Києві – вийшов на сцену луцького Євромайдану.

Перед тим я говорив з ним. Він сумнівався. Але не тому, що не був впевнений у тому, що потім сказав у мікрофон. Ні! Якраз у цьому він був твердо переконаний.

Але вважав, що сцена Євромайдану – то територія "активістів" і "реолюціонерів".

"А як же лучани? Вони теж йдуть на Майдан. І для них важлива Ваша думка", – сказав я йому. Романюк миттю відкинув сумнів. І вийшов на сцену…

Потім через цей виступ я вислухав не одне "фе" від моїх друзів-революціонерів. Але це вже зовсім інша історія…"

Тарас Шкітер, продюсер і телеведучий шоу "Протилжений погляд LIVE"

Наша остання зустріч із Миколою Ярославовичем відбулася орієнтовно за місяць до того, які він потрапив до лікарні. Вона закарбувалася в моїй пам'яті на все життя…

…На дворі був пізній вечір. Ми говорили з міським головою у його кабінеті, як раптом задзвенів "президентський" телефон (телефонний апарат для спецзв'язку між міським головю та владою з Києва).

З того, що говорив під час цього діалогу Микола Ярославович, я зрозумів, що мова йшла про візит Прем'єр-міністра України до Луцька (голова обговорював маршрут його робочої поїздки).

Коли він договорив, ми продовжили нашу бесіду… Проте моя цікавість, моя продюсерська ніша суспільно-політичного ток-шоу, не давала мені спокою і я запитав:

– Миколо Ярославовичу, то до Луцька приїде Гройсман?

– Повинен. Але поки невідомо, коли саме. Наразі все на етапі підготовки. А чому питаєш?

– Я б хотів зняти інтерв'ю з ним. Я розумію, що, можливо, це надто амбітне бажання з мого боку. Проте, я переконаний, що в Луцьку кращого майданчика для спілкування з журналістами, ніж "Протилежний погляд", для прем'єра немає.

Моя самовпевненість змусила задуматися Миколу Ярославовича. Він деякий час помовчав, а тоді мовив:

– Добре. Коли він приїде, то я особисто його запрошу до тебе інтерв'ю.

Я був дуже здивованим. Ця відповідь мене приємно вразила…

…Ми завершили нашу розмову, потисли один-одному руки, я ще раз подякував голові і попрощався з ним.

Тоді я не знав, що ця зустріч буде останньою.

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook та Telegram. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
03.02.2018 08:00
Переглядів1262
Коментарів2
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
17:20
03.02.2018
Львів.
Теплі спогади . ХОРОШОЮ людиною був Микола Ярославович. Вічна пам'ять.
08:37
03.02.2018
ГАЛИНА БЕЙЧУК
ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ ! ХОРОШИЙ СЛІД ЗАЛИШИВ НА ЗЕМЛІ. ВЧІТЬСЯ І БЕРІТЬ ПРИКЛАД !
останні новини
17-10-2018 16-10-2018
Вибір редактора

Рейтинг