Луцькі муніципали незаконно зберігали в себе кіоск підприємця, – суд

Муніципали хотіли через суд стягнути з підприємця гроші за збитки, спричинені демонтажем його кіоску.

Департамент муніципальної варти просив суд стягнути з підприємця Віталія Оксенчука 14 526 гривень за демонтаж та зберігання кіоску. Про це йшлося в рішенні Господарського суду Волинської області від 30 січня.

Суть в тому, що ще 7 жовтня 2016 року виконавчим комітетом Луцької міської ради було ухвалено рішення "Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Конякіна,39", яка (тимчасова споруда) належить Оксенчуку. Однак підприємець рішення не виконав, тому це зробили муніципали за свій кошт.

Як виявилось, після цього демонтажу підприємець повністю сплатив витрати в сумі 4 625 гривень, пов'язані з демонтажем та зберіганням кіоску, та 02.11.2016 року йому його повернули.

Втім 10.11.2016 року працівники департаменту повторно демонтували цей кіоск.

Варто зауважити, що рішенням господарського суду Волинської області від 25.05.2017 року було задоволено позов ФОП Оксенчука В.В. до Департаменту муніципальної поліції про витребування майна (торгівельного кіоску) з чужого незаконного володіння, за виконанням цього рішення відкрито виконавче провадження.

До того ж, як зазначено в постанові Рівненського апеляційного господарського суду, позивач (Департамент муніципальної поліції) незаконно володіє торгівельним кіоском з 10.11.2017 року.

Відтак нарахування вартості послуг зберігання за 278 днів є безпідставним, оскільки зберігання торгового кіоску виникло з вини муніципалів через невиконання обов'язку щодо повернення кіоску підприємцю за рішенням суду.

Також муніципальною вартою не надано належних доказів на підтвердження заявленої суми збитків в розмірі 14 526 гривень, а долучений до позову акт приймання-передачі робіт не підтверджує витрати по демонтажу та зберіганню торгового кіоску підприємця Оксенчука.

Крім того, позивачем в заявленому позові взагалі не зазначено, які протиправні дії вчиняв підприємець і в чому саме полягає його вина, а також як ці дії в сукупності призвели до понесених позивачем збитків.

Отож, суд вважає, що вимога про стягнення 14 526 гривень безпідставна і задоволенню не підлягає. Тому вирішив у позові відмовити.