Лучани обговорення росту ціни за проїзд у тролейбусах проігнорували (фото)

На круглий стіл, приурочений обговоренню підняттю вартості проїзду в тролейбусах, прийшли лише кілька депутатів міської ради, представники мерії, журналісти, один представник громадської організації "Захист дітей війни" та працівники самого підприємства електротранспорту.

Захід відбувся 7 травня в актовому залі Луцького підприємства електротранспорту. Анонсували, що він мав бути у Центрі надання адміністративних послуг, втім у день проведення місце змінили через ремонтні роботи.

Таку ситуацію неприйнятною вважає депутат Луцькради Павло Данильчук, який був присутній на круглому столі. Він зазначив, що подібні обговорення потрібно проводити у великому залі, наприклад, Палаці культури, та у неробочий час, аби більше людей могло прийти. Він нагадав, який ажіотаж викликало нещодавнє обговорення підняття ціни у маршрутках.

Натомість, як пояснив перший заступник луцького міського голови Григорій Недопад неподалік ЦНАПу очікувало два автобуси, аби забрати тих людей, які прийшли на обговорення. Однак таких охочих не було. Разом з тим, Недопад погодився, що під час обговорення ціни на проїзд у маршрутках місце можна було би вибрати більш просторе.

Нагадаємо, що підняти ціну на проїзд з 2 до 3 гривень хочуть з 15 травня. Для школярів та студентів ціна залишиться попередньою – 1 гривня. Вартість місячного проїздного планують збільшити зі 105 до 160 гривень для населення, для підприємств, установ, організацій – зі 120 до 180 гривень.

Начальник фінансово-економічного відділу Луцького підприємства електротранспорту Ірина Ковальчук пояснила, що підняття тарифу необхідне, адже суттєво зросли основні пункти витрат.

Наприклад, із 2016 року вартість електроенергії збільшилася у три рази. Зріс рівень мінімальної заробітної плати, витрати на всі види ремонтних робот та запасних частин. До слова, середній вік тролейбусу сягає 24 рік. А саме, з 65 тролейбусів 44 відпрацювало понад 20 років. Це тягне за собою потребу у дорогих ремонтних роботах. Частину витрат забирає відновлення контактної мережі, нині потреба сягає у 8 мільйонів гривень.