Дрейф за течією: як Луцьку не наштовхнутися на свого айсберга

Чи зможе Луцьк вижити, коли не знає, куди рухатись? Адже кожен крок веде або до розвитку, або до деградації. Слово "стабільність" люблять використовувати політики, але стан коми – він теж стабільний. І це не завжди добрий знак.

Щоб поставити діагноз Луцьку, місту запропонували стратегію розвитку. Вона пояснює, до якої мети Луцьк пливе: бути йому містом для туризму, ведення бізнесу, агропромисловості, стати домівкою для пенсіонерів або промисловим містечком. Документ нині розроблений та потребує затвердження у депутатському середовищі. Хоча і є думка, що питання буде більш на часі, коли місто матиме повноцінне керівництво, тобто після виборів міського голови, а, можливо, й нової каденції міської ради. Адже стратегія затверджується на роки, тож політичну відповідальність за її втілення мають брати на себе ті, хто хоча б п'ять років буде біля керма.

Про особливості стратегічного документу міста говорили із головою громадської організації "Асоціація регіонального розвитку" Петром Гоцалюком. Саме очолювана ним організація виграла тендер на розроблення стратегії.

СТАЛИ НА МІЛИНУ

Стратегічні документ Луцьк ухвалював, але вони не мали такий масштабний характер. У 2007 році була розроблена Стратегія економічного розвитку Луцька. Цей документ передбачав економічну складову і, по суті, був першим стратегічним документом Луцька.

У подальшому, в 2010 році, була розроблена Стратегія розвитку центрально-волинського субрегіону, яка передбачала розвиток міст Рівне та Луцьк та прилеглих районів. Це чимось перегукується із сучасним процесом децентралізації.

Документ був важливим, адже, наприклад, для інвесторів, що хотіли прийти до Луцька, проблему становив пошук вільної земельної ділянки. Тож у стратегії були передбачені механізми співпраці, аби підшуковувати вільні площі у районі, але при цьому зацікавленими у тому інвесторі залишаються й інші населені пункти.

З тодішнім міським головою Миколою Романюком, згадує Петро Гоцалюк, мова про розробку стратегії велася із 2013 року. І зрештою у 2016 році міська рада оголосила тендер на розробку комплексної стратегії розвитку Луцька. Його виграла згадувана "Асоціація регіонального розвитку". Але після смерті міського голови процес прийняття документу загальмувався. Більше того, у бюджеті не передбачили коштів на оплату робіт розробників стратегії. Та, попри це, стратегію представили депутатському та громадському корпусам і тепер уже з ініціативи депутатів її мають затвердити.

"Стратегія пишеться для міста, але під виконавців. Просто її написати, аби вона була, – це не цікаво. Повинна бути людина або група людей (виконком, склад депутатів), які беруть на себе відповідальність за реалізацію цієї стратегії, які зацікавлені у прозорому розвитку міста", – пояснює Петро Гоцалюк.

ЩО НАПРАЦЮВАЛИ?

У грудні 2016 року було проведене соціологічне опитування, а згодом і опитування бізнесу – директорів провідних підприємств, які визначають економічне обличчя міста. З'ясувалося, що економіку міста стримує відсутність кваліфікованих робочих кадрів. Петро Гоцалюк підкреслює, що у цьому напрямку освітні заклади мали би тісніше співпрацювати із бізнесом.

У рамках дослідження також був проведений SWOT-аналіз (Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats (сильні, слабкі можливості та загрози)) та сформована система стратегічних цілей, які обговорювалися у громадському секторі та серед депутатського сектору. Відповідно до пропозицій, кількість стратегічних цілей була зменшена з п'яти до трьох. Зокрема, запропоновано виключити розділ, який стосується розвитку людського потенціалу (мотивували тим, що це стосується державної політики), та напрям, що пов'язаний із якістю надання адміністративних послуг, оскільки нині це не гостра проблема для міста.

Залишилися пріоритетними напрямки, що стосуються економічного розвитку, міської інфраструктури та питань розширення меж міста та міжмуніципального співробітництва.

"Одна з головних проблем Луцька – це його мала площа, відсутність вільних земельних ділянок для інвестицій. Зокрема, промисловість у Луцьк нині не зайде, тому що немає землі. Для будь-якого серйозного підприємства потрібно мінімум 10 гектарів у промисловій зоні. Сьогодні таких земель у Луцької міської ради немає. Є промислові комплекси, які не працюють, але це приватна власність окремих осіб. Площі здаються в оренду або ж пропонується продаж за захмарними цінами. Подібний досвід залучення інвесторів на ці комплекси є, але власники площ пропонують такі ціни, що інвесторам дешевше збудувати новий об'єкт з нуля", – пояснює Петро Гоцалюк.

Вихід із цієї ситуації один – розширювати межі міста або домовлятися із прилеглими громадами.

Надалі усі напрацьовані матеріали щодо стратегії були передані на стратегічний комітет, який створений розпорядженням міського голови.

"Велика проблема Луцька, яку виявило анкетування, полягає в тому, що молодь не бачить свого майбутнього в місті", – додає експерт і не погоджується, що молодь у більшості матиме бажання повернутися. Оскільки тут не створено достатньої кількості конкурентних робочих місць.

ЛУЦЬК - ПРОМИСЛОВИЙ

Петро Гоцалюк вважає, що Луцьк має промисловий потенціал, і це очевидний ресурс для заробітку, створення нових робочих міст. Попри те, що визначення "промислове місто" лякає багатьох, боятися цього не варто, пояснює експерт. Адже мова не йде про важку промисловість, а про той потенціал, який вже існує, або потенційно може бути. Наприклад, заводи типу "Тигрес", "Модерн-Експо", "СКФ" тощо.

Для того, щоб розвивати цей напрям, необхідно створити відповідну еко-систему, вважає розробник стратегії.

"У Львові, наприклад, створюють еко-систему для IT, оскільки це прописано у стратегії. За будь-якого макроекономічного руху в державі Львів знаходить своє місце. Зокрема, коли почався конфлікт на Сході, львів'яни запросили програмістів зі східних областей і допомагали знайти житло, офіс тощо... Львівська мерія виділяє землю під житлові будинки, де квартири купують учасники IT-кластеру. Тобто формується середовище, яке розвиває місто. У нас будують будинки в центрі міста, де квартири розкуповують заради вкладання коштів заможними людьми, які, можливо, і не мають стосунку до економіки Луцька. Тому навіть таке будівництво шкодить розвитку міста, тому що воно створює шалені інфраструктурні проблеми", – зазначає Петро Гоцалюк.

Експерт вважає: якщо місто, яке нехай навіть і не має відповідної розвинутої бази, може досягти успіху, прописавши певний напрям у стратегії. Таким чином, найближчі міста-конкуренти Луцька, такі як Тернопіль, Рівне, Івано-Франківськ, можуть уже скоро значно випередити обласний центр Волині. Рівне вже активно працює у напрямку затвердження стратегії. Активну участь у цьому процесі займає місцева бізнес-еліта, чого бракує Луцьку.

Чим швидше місто вибере напрям розвитку, тим більші шанси стати конкурентним. Петро Гоцалюк каже, що в особистих розмовах деякі приїжджі бізнесмени характеризують Луцьк, як місто, де відбувається те, що нічого не відбувається. Можливо, це суб'єктивне, ситуативне враження, одначе є тривожним сигналом.

"Потрібні не просто якісь події на загал, а чітко розуміти потреби сучасного, так званого креативного класу, якому що-небудь не продасиш. Потрібний якісний продукт, культурні програми та ділове середовище", – зазначає Петро Гоцалюк.

А ЩО З ТУРИЗМОМ?

Тривалий час у Луцьку культивували думку, що туристичний напрям має стати стабільним і значним джерелом доходу для міста. Однак втілити це поки що не вдається.

"Для того, що побудувати туризм, Луцьку потрібно вирішити кілька глобальних питань. Найперше – це доступність міста, наявність потягів, доріг, не кажучи вже про авіасполучення. По-друге, потрібно розширювати кількість точок, де туристи можуть провести час. Адже вони не будуть лише по Старому місту блукати, а хочуть побачити і сучасні розваги, парки атракціонів", – розмірковує експерт.

Зрештою, нікуди не зникає проблема із ринком біля замку Любарта і облагородження цієї території загалом, аби наситити її життям.

"Бізнес у Старому місті системно помирає. Навіть якщо там бізнес відкрився, то він занепадає. Оскільки там, окрім людей, які приїхали на ринок, мало хто буває, оскільки знову ж таки не створена відповідна еко-система, немає цілісного підходу", – резюмує експерт.

***

Затвердити стратегічний документ вкрай важливо, аби дати Луцьку характеристику та створювати відповідне еко-середовище. Нині говорять про неузгодженість у питаннях генеральної забудови, розбудови інфраструктурних об'єктів тощо. Так чи інакше це помічає лучанин і не завжди відчуває себе комфортно. Важливо таки назвати корабель, аби знати, як він буде плисти, та не проґавити час, щоб він не потонув поміж інших лайнерів.

Читайте також:

• QUO VADIS, ЛУЦЬК, АБО СТРАТЕГІЧНІ ГОЛОВОЛОМКИ РОЗВИТКУ МІСТА