Медовий бізнес по-волинськи

Голова Братства бджолярів землі Волинської "Ройовий стан" Володимир Дмитрук переконаний, що за бджільництво не варто братись, якщо до цього не лежить душа.

Володимир Дмитрук знає все про те, як організувати пасіку, зробити мед і навіть отримати з цього прибуток. Він погодився поділитися своїми знаннями з Конкурентом.

Про проект "Медова хата" та Братство бджолярів

У 2004 році волинські пасічники вирішили, що варто зробити клуб за інтересами. Вже трохи пізніше вони сформували громадську організацію Братство бджолярів землі Волинської "Ройовий стан".

Створивши таку громадську організацію, волинські бджолярі, окрім освоєння ринку, збуту продукції бджільництва, що є одним із засобів підвищення рентабельності пасік, почали досить активно займатися громадською роботою: брали участь в різноманітних ярмарках, переймали досвід в інших пасічників, пробували організувати ярмарки з презентаціями продуктів бджільництва і в Луцьку.

На одній із ярмарок сільського господарства у 2012 році, Святослав Євгенович Кравчук (на той час перший заступник луцького міського голови, – Конкурент) і начальник управління культури Луцькради Тетяна Гнатів підійшли до пасічників Володимира Дмитрука та Антона Шотіка й запропонували їм відкрити постійно чинний заклад, де можна було б купити продукцію бджільництва. Міська рада дала приміщення у підвалі Палацу культури Луцька. Там вони за власний кошт зробили ремонт й відкрили Центр традиційної української культури "Медова хата", де не тільки до цього часу продають мед, а й проводять лекції, на яких розказують все про медову продукцію та її цілющі властивості.

Окрім місця, де можна вибрати й придбати широкий асортимент продукції бджільництва, "Медову хату" вдалося зробити туристичною принадою Луцька.

Варто зазначити, що в рамках співпраці з управлінням туризму та промоції міста Луцькради "Медова хата" ввійшла у новостворений туристичний альянс. Щоб зацікавити туриста у центрі не лише проводять дегустацію продукції бджільництва, а й розповідають цікаві лекції про бджіл, мед та його цілющі властивості.

Загалом лекції про бджільництво може послухати кожен охочий, єдине, що варто попередньо записатись та узгодити час.

Лекції можуть відрізнятися залежно від вікових категорій. Коли на лекцію записують маленьких дітей, то їм у вигляді казки говорять про бджіл. Старшим людям розповідають про лікувальні властивості медів. Коли приходить чоловіча аудиторія, то їм розказують про питні меди, жінкам – про властивості медової косметики. Лекції проходять, як мінімум, два рази в тиждень, а часом буває й два рази в день.

"Пасіка – це інша цивілізація. Там не тільки цікаво працювати із самими бджолами, а й зі всією продукцією, бо вона творить чудеса. Багато людей вже стали нашими постійними клієнтами і беруть мед тільки в нас, в "Медовій хаті"", – розповідає Володимир Дмитрук.

Як стати пасічником

Володимир Дмитрук розповів, що у його родині пасічників не було. Він закінчив політехнічний інститут і бачив себе в майбутньому інженером-механіком. Однак після одруження познайомився із дідусем дружини, який жив на хуторі Бабаці (Любомльський район) і тримав пасіку на 20 бджолосімей. Тоді Володимира Дмитрука дуже зацікавила ця справа.

Дідусь лише передав йому книжку "Довідник бджоляра", а навчити пасічникувати не встиг.

"Два роки виношував ідею пасіки допоки тесть подарував мені порожнього вулика, я його відремонтував, пофарбував, ще рік часу не наважувався завести бджіл, але 22 липня 1998 року у той вулик, який я поставив в себе на дачі, влетів рій", – пригадує Володимир Дмитрук.

На що треба звертати увагу при виборі пасіки

Під час організації пасіки треба насамперед вибрати місце, де вона має стояти. Найкраще – це, звичайно, сільська місцевість, поблизу медодайної бази, щоб бджоли мали звідки носити нектар.

Після обраної місцевості для пасіки можна говорити й про те, якою буде конструкція вуликів, порода бджіл. Дуже важливо визначитись, чи вулики будуть стояти стаціонарно, чи це буде кочова пасіка.

Під час організації пасіки варто звертати увагу не тільки на розташування вуликів, а й визначити радіус продуктивного польоту бджіл. Зазвичай його визначають таким чином: на карті позначають крапкою пасіку, циркулем відводять приблизно три кілометра й окреслюють ту зону. Після цього пасічнику варто вивчити, що в цій місцевості росте і, відштовхуючись від цього, визначити, чи доцільно буде там ставити пасіку взагалі. Адже якщо в тому радіусі буде картопляне, пшеничне чи поле з буряком чи з іншими культурами, які не цвітуть і не дають меду, то, звісно, його бджоли і не назбирають.

Не рекомендують ставити пасіки біля автомагістралей, оскільки бджоли можуть гинути від великого трафіку автомобілів та й мед буде поганої якості. Адже буде насичений важкими металами чи якимись елементами розпадів вихлопних газів.

Варто також звертати увагу й на кількість бджолосімей на гектар. Наприклад, на гектар поля гречки треба три-чотири вулики, щоб не було перенасичення бджолами. Однак, якщо посіяно, скажімо, 100 гектарів гречки, а поблизу розташована пасіка на 10 бджолосімей, то фермер недоотримає врожаю, бо бджіл не вистачить для запилення. Мед в пасічника буде, але багато нектару лишиться на полі.

Інвертар для пасіки

Пасіка передусім складається із вуликів. Володимир Дмитрук каже, що сам вміє робити вулики і навіть має свою технологію з їх виготовлення. Втім, новий вулик коштуватиме приблизно тисячу гривень.

"Я колись сам робив вулики. У 2011 році разом з колегою зробив 150 вуликів для показової пасіки Ющенка (Президент України 2005-2010 роки, – Конкурент)", - розповідає Володимир Дмитрук.

Далі треба визначитись, скільки і якої породи бджіл треба. На Волині бджіл можна купити скрізь, у кожному селі, де є пасіка, За словами Володимира Дмитрука, цього року одна рамка бджіл коштувала від 150 до 200 гривень. Проте зазвичай одну рамку ніхто не купує, а одразу мінімум 4 штуки.

"Не починайте з десяти вуликів, але й з одного теж не починайте", – радить досвідчений бджоляр.

Аргументує це тим, що коли починати з одного вулика, то у разі загибелі бджолосім'ї пасічник нічого не матиме. Тому треба починати справу мінімум із двох вуликів.

У бджоляра повинен бути спецодяг, в якому він буде працювати на пасіці. Окрім цього, варто придбати спеціальну маску, стамеску, медогонку, запас вощини, рамок та щітку. Ці предмети дуже допоможуть пасічнику під час збору медової продукції.

Асортимент продукції бджолярства

У бджолярстві є багато напрямків роботи: є пасіки, які направлені на виробництво меду, є такі, що направлені на виготовлення пилку, є пасічники, які займаються відводками, тобто продають бджіл, тому стараються з весни наростити більшу масу бджолосімей. Є бджолярі, що спеціалізуються на виробництві маточного молочка.

У "Медовій хаті" кожного року меди досить різні. Єдине, що повторюється – це мед із садів. Дмитрук каже, що на Волині чисто акацієвого меду не збереш, бо немає стільки акацій та й погодні умови не сприяють. Пізніше збирають липовий мед, а потім – гречаний.

Буває так, що на одній пасіці у двох вуликах буде різний мед. Якщо є час, то можна поспостерігати за бджолами й побачити, що вони несуть не тільки мед, а й багато квіткового пилку, який буде відрізнятись за кольором залежно від того, на які медодаї вони літали.

Володимир Дмитрук розповів, що проводив експеримент: записував номери вуликів і визначав, з яких варто качати мед разом, а з котрих – окремо, саме за тим, якого кольору пилок несли бджоли в ті вулики.

"Найкращий мед – справжній, меду кращого чи гіршого не буває, просто є мед, який вам більше або менше смакує", – стверджує Володимир Дмитрук.

Пасічник рекомендує їсти різний мед, адже кожен з них має різні лікувальні властивості.

Відтак, акацієвий мед можна давати людям, які страждають цукровим діабетом, бо там багато фруктози, у гречаному медові багато заліза й він корисний для кишково-шлункового тракту, соняшниковий мед добре діє на серцевий м'яз, липовий мед корисний тим, хто має бронхолегеневі захворювання.

Крім меду, можна виготовляти та реалізовувати й іншу продукцію: пилок, прополіс, маточне молочко, настоянки личинки воскової молі, медову косметику, віск, робити лікувальні засоби чи медовий масаж та багато іншого. До того ж великим попитом серед туристів та відпочиваючих у санаторіях користується вуликотерапія (біорезонансна апітерапія) – це так званий сон на вуликах. Сенс полягає в тому, що від бджолиного рою у вулику виділяється природнє тепло (приблизно 35 ° C), а гудіння бджіл і невелика вібрація вулика позитивно позначаються в цілому на організмі. На Волині у Антона Шотіка є два таких терапевтичних вулики.

Як напрацьовувати клієнтську базу та продавати мед

Зрозуміло, що наступним кроком після організації пасіки та зібраного з неї меду, буде реалізація цього продукту.

"Щоб цей бізнес вдався, не варто ставитися до цього, як до бізнесу. Головне, щоб в того пасічника душа лежала до цієї справи", – переконаний Володимир Дмитрук.

"Медовій хаті", наприклад, саме якість продукції допомогла напрацювати клієнтську базу.

Для того, щоб продавати мед, потрібно мати санітарний паспорт на пасіку, який видає ветеринарна медицина. Також на кожну партію меду треба мати сертифікат якості від Держстандартметрології.

Над співпрацею із торговими мережами в основному працює промислове бджільництво, на пасіках яких розташовані мінімум до ста бджолосімей. Такі бджільництва укладають договори з торговими мережами і збирають для такої реалізації меду зовсім інший пакет документів, аніж ті, хто продає медову продукцію вроздріб.

На встановлення ціни на мед впливає урожайність не тільки в Україні. Для цього до уваги беруть й світові характеристики. На ціну впливає і якість меду, адже є меди ексклюзивні й, відповідно, за ціною дуже дорогі.

За словами Дмитрука, на Волині промислових пасік майже немає, тому що клімат не той та й медодайна база не є настільки багатою, щоб великими партіями збирати мед. Загалом є спеціальні фірми, які скуповують український мед та експортують за кордон.

Чого НЕ варто робити початківцям

Володимир Дмитрук радить заводити щоденник бджоляра і занотовувати усі спостереження за бджолами на своїй пасіці. Він розповів, що є книжка Юрія Сенчука "50 "НЕ" для пасічника", де написані поради, чого не варто робити на пасіці.

"Це вищий пілотаж, коли ти робиш все, що тобі хочеться, й з цього не тільки отримуєш задоволення, а й матеріальну вигоду", – говорить про бджолярство Володимир Дмитрук.

Волинський досвідчений пасічник має й свої поради. Насамперед він радить бджолярам не бути жадібними, не тримати секретів, а ділитись з іншими пасічниками. Також він переконаний, що не потрібно робити шкоди бджолам й ніколи ні для кого не шкодувати меду.

Автор:Юлія Остапович
* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook та Telegram. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
19.08.2016 12:00
Переглядів1973
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
20-06-2018 19-06-2018
Вибір редактора

Рейтинг