Поділитись:

Чи стане Луцьк туристичною Меккою для подорожуючих

Четвер, 27 жовтня 2016, 10:00

В кабінеті начальника управління туризму та промоції Луцька Наталії Бунди очі розбігаються від всякої всячини: тут і картини, намальовані литовським художником, і фігура лицаря, сувенірна продукція та поліграфія, в якій можна почитати про древній Лучеськ та про те, які туристичні принади варто відвідати та ознайомитись із враженнями відомих історичних постатей від Луцька. Сидячи з відчиненими дверима на балкон, під звуки транспорту та голосів перехожих, які долітали зі старої вулиці Богдана Хмельницького, ми чимало часу говорили про туристичний Луцьк, історико-культурну спадщину та про те, що ж приваблює і змушує туристів постійно повертатися до центру Волині – міста зі славною історією.

— Вже п'ять років минуло з того часу, як ви зайняли посаду начальника спочатку відділу туризму, а потім управління туризму та промоції міста. Чи можете порівняти, в якому стані була туристична галузь у 2011 році і яка зараз ситуація?

Коли я прийшла на посаду начальника відділу розвитку туризму, який входив до складу управління міжнародного співробітництва та туризму, то там працювали лише дві людини – начальник та спеціаліст. Тоді був документ "Стратегія туристичного розвитку Луцька до 2020 року". Однак не було цільової короткострокової програми, яка передбачала б конкретні заходи та, відповідно, їх фінансування в рамках реалізації Стратегії. Взагалі, усі галузі фінансуються відповідно до програмно-цільового методу. Отже, не було ані фінансування, ані логотипу, ані туристичного сайту, ані Центру туристичної інформації і т.д.. Був просто відділ.

І цей відділ нічого не робив для розвитку туристичного Луцька?

Були певні напрацювання по міжнародних проектах. Проте через відсутність коштів чогось суттєвого не було зроблено. Починаючи з 2011 року, ми почали спілкуватись з громадськістю, залучали університети, організовували круглі столи, влаштовували обговорення проблем в галузі туризму, напрацьовували спільні рішення проблем. Тоді ж вперше, за моєї ініціативи, було розроблено та затверджено першу Програму розвитку туризму у місті Луцьку на 2011-2012 роки, і вже у 2012 році вперше з міського бюджету було виділено 100 тисяч гривень, за які ми розробили туристичний сайт міста, проект системи туристичного ознакування міста Луцька та взяли участь у кількох туристичних виставках.

Завдяки волонтеру Корпусу миру США Террі Меттісону місто Луцьк отримало ґрант від Посольства США на розробку бренду міста. Таким чином, було проведено конкурс на розробку логотипа Луцька і за його результатами виготовлено першу промоційну продукцію із логотипом. Також у 2012 році відкрили КП "Центр туристичної інформації та послуг". В 2013 році виготовили й встановили вказівники та інформаційні стенди з картою, яка підсвічується у вечірній час і допомагає зорієнтуватися туристам, у центральній та старій частині міста. Тобто вже почали націлено працювати над розвитком туристичної інфраструктури.

Центр туристичної інформації та послуг><span class=Центр туристичної інформації та послуг

Свою туристичну діяльність здійснюємо за двома напрямками: розвиток туризму (туристична інфраструктура, туристичні продукти, заходи тощо) та промоція міста. Адже невід'ємною складовою розвитку міста як туристичної дестинації є поширення про нього позитивних знань на туристичному ринку та створення позитивного іміджу. Для цього беремо участь у національних та міжнародних виставках, конференціях, семінарах, воркшопах.

Який ваш особистий внесок в розвиток туристичного Луцька?

Насправді, у всьому сказаному вище і є мій особистий внесок. Ідеї народжувались чи то в мене, чи то в членів моєї команди. Але ви ж розумієте, що ідея може залишитись на рівні ідеї, якщо її не втілювати. І я завжди намагалася бути тією рушійною силою, яка штовхала. Часто-густо відчувала себе першопрохідцем в туристичній галузі Луцька, яку візуалізувала для себе, як хащі, які мусила проламати і пройти.

Дякуючи Богу, в мене були колеги, друзі, наставники, які давали мудрі поради, настанови, ділилися своїм досвідом й тим допомагали йти вперед. Одним із них є Геннадій Друзенко (у нього дуже багате професійне портфоліо), теперішній радник Міністра охорони здоров'я, який в 2012-2014 роках допомагав українським містам розвивати туризм, проводячи різноманітні майстерні, воркшопи та інші заходи, що мали на меті ознайомити міста із кращим туристичним досвідом України та закордону. Після приїзду Г. Друзенка як експерта в галузі туризму до Луцька його презентація, щирі та аргументовані переконання щодо туристичного потенціалу Луцька стали значним поштовхом для туристичної галузі міста. Туризм – це економічна категорія, а туристи – це маленькі інвестори, які витрачають в місті свої кошти.

Що треба робити для того, щоб туристи не тільки приїжджали в Луцьк, а й залишались тут якнайдовше?

Для того, щоб затримати туриста на декілька днів, в Луцьку повинні відбуватись різноманітні культурні події. Адже раніше туристи подорожували, щоб оглянути культурно-історичну спадщину, а зараз вони хочуть брати у чомусь участь. Тому, щоб бути конкурентоспроможними, нам слід вирізнятися на туристичному ринку не лише історико-культурною спадщиною, але й подіями зокрема. Так, нашими родзинками є арт-шоу "Ніч у Луцькому замку", "Поліське літо з фольклором", джазові фестивалі, Food Fest тощо. Історією нам написано, щоб ми робили також акцент на середньовічність міста. Адже, не знаючи своєї історії, як ми можемо будувати майбутнє?

Ніч у Луцькому замку - 2016><span class=Ніч у Луцькому замку - 2016

Цього року ми вперше провели фестиваль історичного духу "Князівський бенкет", свогєрідну репетицію З'їзду європейських монархів. В ідеалі хотілося б, щоб цей фестиваль не був нав'язаний і щоб самі ж лучани долучались до нього, шили собі середньовічні костюми, брали активну участь у самому фестивалі.

Тобто, це можна назвати залученням громадськості до розвитку туризму. А як ще можна залучати містян до розвитку туристичного Луцька?

Насамперед, лучани повинні любити своє місто! Знати його історію, своє коріння – це є вагомі складові цієї любові. Звісно, ми завжди раді почути ідеї щодо розвитку туризму від лучан. Критика, зауваження, побажання або ж схвалення – усе це теж є позицією міської громади. А ще – чудовим стимулом вдосконалюватися.

Гостинність, доброзичливість, щирість лучан мають просто брати у полон гостей міста й заражати їх своєю любов'ю. Коли турист потрапляє у місто, він повинен відчувати себе бажаним, очікуваним, відповідно, його слід гостинно зустріти.

Як створювались туристичні родзинки Луцька

Що ж ви робите для того, щоб про Луцьк знали, як популяризуєте місто поза його межами?

Ми беремо участь у туристичних виставках в Україні та закордоном, налагоджуємо зв'язки із туристичними фірмами, переконуємо відвідати Луцьк потенційних туристів. Уже традиційно двічі на рік беремо участь у міжнародних виставках, що проходять у Києві. Крім того, популяризуємо Луцьк у містах-партнерах з Польщі, Литви, Білорусі, беручи участь у їхніх заходах. До прикладу, минулого року на відкриття туристичного сезону ми проводили прес-тур для представників 15 туристичних фірм зі всієї України. Ці туристичні фірми організовують туристичні маршрути до Луцька, в тому числі на фестивалі. Розміщуємо рекламу міста в інших містах, що стимулює відвідати Луцьк (бігборди у Києві, Львові, лайтпостери у Рівному, Тернополі), друкуємо рекламні матеріали та статті у різноманітних виданнях – туристичних газетах, журналах, знімаємо промоційні відеоролики.

Знаю, що цього літа ви представляли Луцьк як туристичне місто на 3-му Балтійсько-Чорноморському економічному форумі. Чи виявляли присутні зацікавленість нашим містом?

Цей форум став майданчиком для спілкування його учасників, що представляли різні галузі, в тому числі і туризм. Я робила презентацію про Луцьк, розповідаючи про переваги міста, туристичний потенціал, його унікальність. На заході були присутні Посли Румунії, Молдови, Грузії, Болгарії в Україні тощо. Приємно зазначити, що вони були присутні саме на секції туризму. Адже це ті країни, де туризм є одним із пріоритетів. Один із Послів зауважив, що дуже важливо використовувати англійську мову у виданнях про місто, мати інформацію англійською, щоб отримати іноземного туриста. А в Луцьку це є.

Картина, намальована литовським художником><span class=Картина, намальована литовським художником

Пам'ятаю, коли прийшла на посаду начальника в 2011 році, то було враження ніби стоїш над прірвою. Розробили ми тоді логотип, сайт, промоційну продукцію, відкрили Центр туристичної інформації та послуг, але не отримали шалений потік туристів. Тоді ми стали думати, що робити далі, як збільшити кількість туристів. Ми почали вибудовувати цеглинку за цеглинкою і вигадували якісь нові туристичні родзинки.

Як саме і де ви шукаєте ось ці "туристичні родзинки"?

Де ми їх шукаємо? Насправді для цього є різні джерела. Мені пощастило і я пишаюсь тим, що в мене дійсно є команда, яку об'єднує любов до свого міста. Адже працівники управління – це професіонали, на яких я можу покластись. В кожного з нас можуть виникнути якісь ідеї. Черпаємо з Інтернету, обмінюємося досвідом та кращими практиками з українськими та іноземними містами, або ж знайомимося з цікавинками за кордоном, що часто можна взяти собі на озброєння. Насправді ми постійно в пошуках чогось нового, креативного та в тренді. Адже туризм у світі рухається швидкими темпами, і ми, відповідно, повинні весь час боротися за місце під "туристичним сонцем".

Але багато громадських активістів критикують міську владу за те, що остання нічого не робить для збереження архітектурних пам'яток міста. Що на це скажете?

Критика завжди допомагає розвиватись та йти вперед. Проте, як на мене, в наших українців є таке викривлене поняття розуміння демократії. По-перше, демократія - це коли свобода однієї людини закінчується свободою іншої. По-друге, демократія – це устрій, але аж ніяк не вседозволеність або ж відсутність відповідальності. Є категорія населення, яка дуже часто критику владу. І буває неважливо, виправдана це критика чи ні. Проте хочеться у всьому бачити справедливість. Якщо критика заслужена, то вона сприймається не як критика, а радше як порада, чи вказує на помилки, що слід виправити. Але якщо критика заради критики, то це вже неправильно.

Щодо збереження пам'яток архітектури. Є на території Луцька історико-культурний заповідник. Міська рада не має сфер впливу на нього в межах законодавства взагалі. Пам'ятки національного значення, відповідно до законодавства України, повинні утримуватись державою, яка є їх власником. В нас виходить дійсно патова ситуація. Хіба ви думаєте, мені як начальнику управління не болить те, що вже негайно слід зробити заради утриманн пам'яток архітектури, а ми не маємо ані повноважень, ані фінансових ресурсів? Сподіваюсь, що децентралізація врегулює ці проблемні питання та делегує повноваження по збереженню пам'яток територіальним громадам.

Фестивальний рух, або ж подієвий туризм, у місті ще слід розвивати><span class=Фестивальний рух, або ж подієвий туризм, у місті ще слід розвивати

Мрію про реставрацію синагоги, бо вона унікальна на теренах Європи. Зараз там фасади обвалюються, дах тече, всередині облітає штукатурка. В нас є ідея зробити в оборонній башті музей єврейської історії, а також на верхньому ярусі облаштувати оглядовий майданчик. В ідеалі – ще й відновлення молитовного залу. Також негайної реставрації потребує монастир василіан, що знаходиться на Кондзелевича, 5.

"Фестивалів лицарського духу дійсно не вистачає"

Щодо теми Луцького замку, чи не занадто багато фестивалів з гучною музикою проходить в його стінах останнім часом?

Стосовно використання замку для фестивалів, то тут теж має бути так звана культура його використання або ж дотримання певних режимних вимог. Під час прийняття рішення про проведення заходу треба виходити з того, що це, в першу чергу, пам'ятка архітектури. Крім того, слід розширювати фестивальні майданчики, задіюючи Замкову площу, іншу територію Старого міста. Яскравим прикладом були фестиваль "Князівський бенкет", "Сталеві серця".

А якщо про кількість фестивалів говорити в контексті міста, то їх замало чи забагато?

Однозначно, що не забагато. Цього року щовихідних у Луцьку щось відбувалося. Все більше туристів почали їхати на події у Луцьк. Реклама тут теж грає визначальну роль. Фестивальний рух, або ж подієвий туризм, у місті ще слід розвивати. Кожна цільова аудиторія повинна віднайти у нас подію для своєї душі.

Що сталось із фестивалем "Меч Луцького замку", чого припинили його проводити?

От ви зачепили дуже важливу прогалину, бо логічно було б, щоб у середньовічному замку туристи бачили лицарів, які там борються, або дівчат, які ходять в середньовічному вбранні. Коли ми проводили виставку литовського художника і під неї планували зробити театралізоване відкриття, то для цього знайшли аж двох лицарів. В нас закінчується програма в цьому році, і вже в новій ми хочемо прописати і підтримку клубів історичної реконструкції. Зокрема, є в нас клуби, де хлопці займаються стилізацією лицарської справи. Для них - це хоббі, і їх мало, бо немає ані приміщення, ані матеріального забезпечення. Тому важливим завдання є створення попиту на лицарську справу через створення музею та майстерні лицарської справи.

Фестивалів лицарського духу у Луцьку дійсно не вистачає. Тому в новій Програмі це буде враховано.

Скажіть декілька слів про нову програму.

Зараз якраз напрацьовуємо проект нової Програми розвитку туризму у місті Луцьку на 2017-2018 роки. Також закликаємо усіх охочих та небайдужих подавати свої пропозиції до Програми. Адже цей документ має бути спільним баченням влади, бізнесу та громади розвитку галузі туризму Луцька. Звісно, у Програмі будуть передбачені інфраструктурні та промоційні заходи.

Що потребує чималих коштів...

Звичайно.

Чи надходять якісь інвестиції в луцький туризм у вигляді ґрантів?

На даний момент таких проектів, що стосуються туризму, немає. Проте, наприклад, в рамках реалізації українсько-польського проекту з модернізації зоопарку у місті Луцьку була можливість виготовити туристичні вказівники, інформаційні стенди, таблиці на в'їздах у місто, виготовити бронзові скульптурки кликунів. Окремо в рамках проекту по культурі Луцьк-Жешув-Івано-Франківськ було виготовлено дерев'яні будиночки, що здавалися громадським спілкам для популяризації сувенірної продукції волинських майстрів та волинської кухні. Також спільно із ГС "Туристичний альянс Луцька" проводимо різноманітні туристичні заходи, беремо участь у туристичних виставках, проводимо промоційні кампанії тощо.

Скільки в цьому році отримали з бюджету?

2016 рік – перший рік за весь час моєї діяльності, коли ми отримали усю суму, передбачену Програмою, а це 455 тисяч гривень. До того з передбаченого Програмою фінансування з бюджету виділялось 30-50 %. Хоча завдяки співпраці з партнерами ми намагалися виконувати заходи на всі 100 %.

А на що витратили бюджетні кошти?

Фінансуємо та виконуємо заходи, прописані у Програмі, а це маркетинг міста (участь у виставках, конференціях, виготовлення промороликів, поліграфічної продукції, сувенірної продукції, створення нових туристичних продуктів тощо), брендинг міста (виготовлення брендубуку Луцька, популяризація луцького бренду), розвиток туристичної інфраструктури (система туристичної інформації).

"Луцьк в туристичному плані має орієнтуватись на проведення подій"

Ви згадували про фігурки кликунів, скажіть, чия це ідея і чи будуть їх ще доставляти?

Можна сказати, що це спільна ідея мого управління. Кожен з нас вніс якийсь елемент у її реалізацію. І Сергій Григоренко, заступник Луцького міського голови, теж, запропонувавши ритуал сурмління кликуна із В'їзної вежі. Першу скульптуру кликуна ми встановили з нагоди Дня міста за кошти міського бюджету біля Центру туристичної інформації та послуг, який показує напрямок до Старого міста. Ще чотири кликуни встановили пізніше за кошти Європейського Союзу. Один тримає корону, другий тримає звіряток в зоопарку, ще один зустрічає гостей біля залізничного вокзалу. До речі, є вже перший підприємець, який сам виявив бажання і виготовив свого кликуна, який зараз стоїть біля кав'ярні "Золотий дукат", яка входить в Туристичний альянс.

"коли прийшла на посаду начальника в 2011 році, то було враження ніби стоїш над прірвою", - каже Наталія Бунда

Кликун><span class=Кликун

Розкажіть детальніше за Туристичний альянс. Коли, як і з якою метою його створили і що це дало для розвитку туризму?

На мою думку, один у полі не воїн. Тому дуже важливо, яким є рівень сфери обслуговування, бо найгірше – це отримати незадоволеного туриста, який повернеться додому і розповість друзям та рідним, що туди не варто їхати, бо там погано. Туристичний альянс – це середовище підприємців, які працюють у сфері обслуговування. Тобто, це власники ресторанів, кав'ярень, готелів і навіть виробники медової продукції. Зазвичай підприємці об'єднуються і йдуть до міськради, а в нас – навпаки, саме управління ініціювало створення Туристичного альянсу. Нашою спільною метою є промоція міста, приваблення якомога більшої кількості туристів до Луцька, від чого бізнес зароблятиме, а місто отримуватиме зиск через створення робочих місць, а відтак – зниження рівня безробітності, збільшення надходження до міського бюджету від галузі туризму, розвиток інфраструктури.

"Головною перепоною на шляху розвитку туризму у Луцьку є відсутність фінансування"

Свого часу ви говорили про розвиток трьох видів туризму: історико-культурний, подієвий та паломницький. Якщо з першими двома все зрозуміло, то яким ви бачите розвиток паломницького туризму?

Треба для цього використовувати ті пам'ятки архітектури, що збереглися. Луцьк був багатонаціональним, про що свідчить наявність синагоги, Лютеранської кірхи, костелу, православних соборів та церков. Музей Волинської ікони – єдиний музей в Україні, який репрезентує регіональну волинську школу іконопису XVI – XVIIIст, де зберігається Холмська Чудотворна ікона Божої XI ст. – перлина цього маршруту. До того ж кожен наш храм має свою неповторну історію.

Які ще лишились фактори, що перешкоджають розвитку туристичного Луцька в цілому, і що з цим робити?

Найвагомішою проблемою є відсутність фінансування ремонтно-реставраційних робіт пам'яток архітектури та відсутність коштів на відновлення історичної забудови у Луцьку. Ці завдання зараз є першочерговими у нас. Проте, як я уже зазначала, міська рада не має законодавчого підґрунтя втручатися в утримання пам'яток архітектури національного значення. Зважаючи на це, за моєї ініціативи, було підготовлено й прийнято звернення міської ради до Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, народних депутатів України із проханням лобіювати виділення коштів із державного бюджету на проведення ремонтно-реставраційних робіт. На жаль, зрушення у цьому питанні поки що немає.

Все, що може робити міська рада, ми робимо. До прикладу, впровадження платного в'їзду на територію Старого міста. Це дозволить звільнити вулиці заповідника від незаконного паркування, навантаження автомобілями, створить сприятливі умови для пішоходів та пішохідних туристів. Зараз готуємо проект для участі в Програмі транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна по реставрації та ревіталізації Вежі Чорторийських із комплексом приміщень монастиря Єзуїтів та стіни Окольного замку.

Крім того, виступатиму з ініціативою щодо виділення коштів на ремонтно-реставраційні роботи об'єктів – пам'яток архітектури місцевого значення.

Наразі не відчувається активного життя на території Старого міста. Слабо розвинене готельно-ресторанне господарство (є лише кілька закладів), фестивалі переважно зосереджуються у Луцькому замку, що, відповідно, скеровує усі потоки до нього. А решта території? Наявність приватних будівель, що знаходяться у занедбаному або напівзруйнованому стані, не справляють позитивного враження ані на лучанина, ані на туриста.

Туристичний потенціал слід розширювати за допомогою створення нових туристичних об'єктів з використанням пам'яток архітектури, що не використовуються зараз і знаходяться в занедбаному стані. Одним словом, є ще над чим працювати!

Надрукувати
мітки:
коментарів