Ореста ОСІЙЧУК: "Книги творять чудеса"

Ореста Осійчук, або ж Оршуля Фариняк – волинська письменниця, яка увійшла в літературний світ із романом-фентезі "Айхо, або Подорож до початку". Саме цю книгу відзначили на літературному конкурсу "Коронація слова 2013". А не так давно Ореста Осійчук стала лауреатом Загальноєвропейського фестивалю наукової фантастики "Єврокон 2016".

Про те, як молодому автору "не загубитися" в літературному морі, як не відбити дітям бажання читати та чому в книгарнях рідного Луцька немає її книг, письменниця розповіла Конкуренту.

– Розкажіть трохи про "Єврокон", про свою участь в ньому. Хто здійснює відбір?

– У 1972 році була створена організація, яка керує проведенням "Євроконів" – Європейське Співтовариство Наукової Фантастики (European Science Fiction Society). "Єврокони" проходили раз на два роки, з 1982-го – кожен рік. Кожного року фестиваль приймає інше місто в іншій країні. Цього року "Єврокон" відбувався у Барселоні.

Кожна країна, яка представлена у ESFS, має право подати до керівної ради список претендентів на премії "Єврокон". Порядок визначення національних претендентів кожна країна визначає самостійно. Цього року українських номінантів висували експерти, які брали участь не менше ніж у трьох "Євроконах". Безпосередньо на "Євроконі" національні делегації роблять презентацію номінантів, після чого голосуванням визначаються володарі нагород. Порядок вручення премій, кількість і типи номінацій неодноразово змінювалися.

Про те, що я номінована на "Єврокон 2016" від України як кращий молодий автор, дізналась із допису Олега Силіна у фейсбуці. І це для мене було цілковитою несподіванкою! Коли на наступний день я прочитала, що таки стала лауреатом "Єврокону2016" в номінації "Кращий дебют" - то не могла повірити. Це надзвичайно почесно! І чудова рекомендація для молодого автора.

Володимир Арєнєв, який у 2014 році отримав нагороду "Єврокону" в номінації "Найкращий автор книжок фантастики для дітей і підлітків", вже везе мій диплом лауреата з Барселони.

– Чи матиме "АЙХО" продовження? Скільки ще частин у планах?

– Наразі видані дві частини із фентезійного циклу "АЙХО" - це "Айхо, або Подорож до початку" і "Айхо, або Полювання на шпигуна". Вже завершений рукопис третьої частини, робоча назва "Айхо, або П'ять каменів". Скільки має бути усіх книг у циклі, не знаю. Але точно на третій усе не закінчиться.

– На вашу думку як дитячого письменника, чи варто змінювати шкільну програму з літератури, адаптовувати навчальну програму до сучасних процесів у творчості, вводити нові імена і книги?

– Я не великий знавець теперішньої шкільної програми, бо донечці лише три (у мене це попереду). Але шкільна програма чи то з історії, чи то з математики, чи то з літератури повинна буди адаптованою до сучасності. Та основне, щоб вона була ЦІКАВОЮ! Діти у школі або починають читати і читають усе життя, або їм відбивають бажання. А з незрозумілою для дітей вічною темою "землі", "кріпацтва" і ще совкового підходу до літератури – це зробити нескладно. Звичайно, ми повинні знати наших класиків, і не лише знати, але й читати. Але ми нічого ще й досі не знаємо про "Розстріляне відродження", а ці талановиті люди були б ще нашими сучасниками! І взагалі, дитина вчиться не у школі, вона вчиться у сім'ї. Якщо батьки читають, зростають шанси, що читати буде і дитина.

– Як українському автору в сучасних умовах вийти на книжковий ринок, як реалізувати книги?

– На це питання точно маю відповідати не я. Бо попри усі нагороди, дипломи і відзнаки як автору циклу фентезійних романів про вернакійського хлопчика Айхо, моїх книг годі знайти у книгарнях. Навіть у рідному Луцьку, хіба у книгарні "Є".

Перші кроки такі ж, як і усі наступні: писати, писати, писати. Для мене початком став Міжнародний літературний конкурс "Коронація Слова". Ніколи в житті не писавши щось більше за шкільні твори, ну, хіба якісь вічно незакінчені повісті і оповідання у загальних зошитах, у 28 років я написала свій перший дебютний роман "АЙХО" і отримала 1-шу премію "Коронації Слова 2013". Це була мрія і дороговказ, що я на правильному шляху. Отже, потрібно писати далі.

Але письменник не може жити в білій вежі з драконових кісток, усамітнено і тихо писати (як я мріяла в дитинстві). Він має зустрічатись з читачами, проводити презентації книг – це в Україні є найкращий спосіб реалізувати книги і пропагувати власну творчість.

– Як з'явився ваш псевдонім?

– Все просто. Фариняк – це дівоче прізвище моєї мами. Оршулею називала мене пані Люба, полячка, господиня квартири, на якій ми з двоюрідною сестрою Танею жили в студентські роки. "Оршуля Фариняк" - для мене здалось чудовим поєднанням для псевдоніма автора фентезі).

– Ви плануєте писати для дорослої аудиторії?

– Не скажу, що зараз пишу лише для дитячої аудиторії. Пишу для тих, хто любить фантастику, фентезі. Я знаю людину, для якої "АЙХО, або Подорож до початку" у 27 років стала першою прочитаною самостійно книгою. І з того часу людина почала читати "запоєм". Так що книги творять чудеса. І мій "Айхо…" зокрема. Тож читайте і будьте щасливими!

Довідка:

Ореста Осійчук (літературний псевдонім — Оршуля Фариняк, 1 червня 1982, смт Журавне, Жидачівський район, Львівська область) — українська письменниця, володарка І-ої премії літературного конкурсу "Коронація слова 2013" в номінації "Прозові твори для дітей" за роман-фентезі "Айхо".

Ореста Осійчук народилася на Львівщині в родині лікарів. Дитинство та юність майбутня письменниця провела у містечку Стара Вижівка на Волині.

У 1999 році закінчила Старовижівську загальноосвітню школу.

2005 року здобула вищу освіту на юридичному факультеті Волинського державного університету імені Лесі Українки. Захистила дипломну роботу на тему "Правовий статус подружжя".

Працювала юристом Управління праці та соціального захисту населення Старовижівської районної державної адміністрації. Згодом — помічником судді у Старовижівському районному суді.

Мешкає у Луцьку з 2008 року.