Що стається з Facebook-сторінками мертвих людей

З 2130 року померлих людей на Facebook стане більше, ніж живих, – повідомляє Еspreso.tv.

Що буде з Facebook-профілем після смерті

Уявімо, що Facebook – це велика країна, з населенням близько 1,9 мільярда людей. У нашому фізичному світі люди схильні вмирати. А ось в світі Facebook вони продовжують жити. У мережі залишаються коментарі користувача, фотографії та лайки. "Віртуальна душа" може пережити фізичне тіло.

За статистикою дайджесту The Loop, за перші 8 років існування Facebook померли 30 мільйонів його користувачів. Поки що "мертвих" профілів не так вже й багато, тому що аудиторія досить молода. Однак кількість померлих користувачів буде рости.

Згідно з The Loop, якщо припинити реєстрацію користувачів Facebook зараз, то в 2065 кожен другий профіль буде належати мертвій людині. Але якщо приріст користувачів Facebook залишиться таким самим, як і зараз, то співвідношення мертвих і живих користувачів зрівняється в 2130 році.

Так над питанням про смерть все частіше і частіше стали замислюватися користувачі Facebook, розробники задумалися про віртуальний "цвинтар". Коли користувач вмирає, його сторінка перетворюється на "меморіальну" або видаляється назавжди.

Користувач може вибрати будь-який варіант ще за життя, якщо зайде в налаштування в розділ "загальне". Там же можна вибрати "зберігача" для своєї сторінки. Зберігач виконує роль модератора: може міняти аватар, робити публікації. Модератор має бути обов'язково з кола друзів.

Однак це не означає, що зберігач зможе заходити в профіль померлого і дивитися його особисту інформацію. Facebook ставить конфіденційність своїх користувачів понад усе.

Виняток не становлять навіть найближчі родичі. У 2010 році Луїза Палмер поховала свою 19-річну дочку Беки через пухлину головного мозку. Протягом 2 років Палмер заходила на сторінку дочки. Вона видаляла різний спам і читала переписку з друзями.

Зі слів Палмер, це допомагало їй пережити смерть єдиної дочки. Однак в 2012 адміністратори Facebook перетворили сторінку Беккі на пам'ятну, відібравши у Палмер можливість читати старі повідомлення дочки. Як сказали потім представники Facebook, ніхто, крім власника профілю, не має права заходити до чужого профілю – це порушення правил.

Але користувач міг і не замислюватися про свій профіль у Facebook після смерті. Тоді родичі мають перевести сторінку користувача в пам'ятний режим або зовсім видалити її. Для цього необхідно відправити адміністрації Facebook довіреність покійного на своє ім'я, заповіт або дозвіл розпоряджатися нерухомим майном. Для того щоб підтвердити смерть користувача, потрібно відправити висновок про смерть.

Після зміни статусу сторінки більше не буде пропозицій привітати з Днем народження або подружитися з загиблою людиною.

Через складність операції або незнання, не всі померлі користувачі отримують меморіальний статус. Інші юзери, які не знають про їхню смерть, можуть "постукати" в друзі, відсилати повідомлення, відзначити людину на фотографіях. Пости з ними з'являються в новинах і стрічках інших людей.

В якомусь сенсі особистості померлих людей продовжують жити. Живе в Києві, в Каліфорнії чи в Парижі – про це йдеться в їхніх профілях. Але насправді людина давно не живе.

Повсталі з мертвих

Ще одна можливість залишити про себе пам'ять – завести бота. Чат-бот в месенджерах – це невеличка програмка, яка реагує на певні слова в повідомленні співрозмовника і видає задану відповідь.

Наприклад, є боти, які розкажуть, що зараз йдуть дощі в Лондоні, що приготувати на вечерю або навіть можна знайти чат-бота винахідника Ілона Маска. З появою чат-ботів в соціальних мережах Facebook, Telegram і WeChat деякі компанії придумали ще новіший спосіб продовження життя: збір всієї інформації про користувача і завантаження її в чат-бот.

Наприклад, один зі співзасновників московського стартапу Luka Євгенія Куйда вирішила створити копію свого загиблого в автокатастрофі друга Романа Мазуренка. Компанія займалася виготовленням чат-ботів, що навчаються самі.

За допомогою штучного інтелекту боти вчилися розуміти натяки, звички і бажання своїх співрозмовників. Щоб створити цифрову копію друга, Куйда завантажила в словник бота всю переписку Романа. На початку бот відповідав не в попад і односкладно, але потім відповіді його стали більш осмисленими. Він міг жартувати і ділитися спогадами, фотографіями.

Виготовлення такого чат-бота викликало безліч етичних суперечок. Багато хто вважав це маркетинговою акцією: після скандалу компанія запустила чат-бота Replika, який допомагає вибрати ресторан, концерт і збирає інформацію про користувача, щоб існувати після його смерті.

Є інший стартап Eternime. Це нейромережа, яка збирає всі пости, лайки, листування і створює віртуальний образ людини. Поки що доступна тільки тестова версія. Охочих "жити вічно" в мережі вже 36 тисяч користувачів.

Подібна послуга є і для мережі Twitter під назвою "LivesOn". Додаток збирає всю інформацію про користувача і продовжує "твітити", навіть якщо серце власника аккаунта вже давно не б'ється. За всім цим стежить модератор – хто-небудь з друзів покійного. Якщо, на його думку, алгоритм видав нетиповий для покійного запис, він може видалити її.

Чи можна обдурити смерть

Якщо раніше родичі замовляли пам'ятники і портрети загиблого, то зараз вони замовляють чат-бота або ведуть його сторінку в мережі. Технології ростуть, штучний інтелект розвивається. І ось після смерті коханої людини родичі замислюються: "А якщо ми замінимо його копією?".

Це ще один спосіб пережити втрату близької людини: не розлучатися з ним, створювати ілюзію присутності поруч.

Американський психолог Елізабет Кюблер-Росс ще в 1969 році розповіла про 5 стадій прийняття смерті: заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття

Стадії можуть тривати упродовж різного часу і мати іншу послідовність. Але в кінцевому підсумку люди приходять до прийняття смерті. У випадку зі створенням копії загиблого родичі застрягають на стадії торгу. Потім і зовсім заперечують смерть людини, ведучи світські бесіди з його цифровим аватаром в месенджері.

Добре, якщо як з Facebook, людина залишила свою останню волю. Але найчастіше чат-ботів загиблих людей замовляють, не замислюючись про бажання загиблого. Можливо, людина не хотіла мати свою цифрову копію, можливо, копія недостатньо хороша або взагалі образлива.

З іншого боку, якщо ідея "цифрової" душі буде розвиватися, то користувачі зможуть дізнаватися більше про людей з минулого. Наприклад, нащадки замість пошуків інформації про своїх предків зможуть самостійно задати питання чат-боту прадіда. Або подивитися, які рецепти або "меми" репостила на свою сторінку прабабуся.