Нобелівську премію з економіки дали за "муху на унітазі"

Лауреатом Нобелівської премії з економіки у 2017 році став американець Річард Талер – фахівець з поведінкової економіки. Поведінкова економіка вивчає вплив соціальних, когнітивних і емоційних чинників на прийняття економічних рішень окремими особами і установами та наслідки цього впливу на ринки.

У книзі "Nudge. Архітектура вибору" Річард Талер одним з перших пояснив, як непомітні підказки й натяки, розставлені тут і там на нашому шляху, змінюють нашу поведінку, – повідомляє BBC Україна.

До слова, в 2002 році Нобелівську премію присудили іншому фахівцю з поведінкової економіки – Даніелю Канеману.

Відтоді nudge theory або "теорію підштовхування" застосовують для вирішення найширшого спектру проблем.

Муха в унітазі

Одна з найвідоміших ілюстрацій застосування "теорії підштовхування" – вирішення проблеми чистоти чоловічих туалетів за допомогою одного простого, але абсолютно геніального трюку.

Ідею вперше втілили в життя в 1999 році в амстердамському аеропорту Схіпгол. Як усе геніальне, вона була простою: на пісуарах вигравірували мух, подібних на справжніх, і чоловіки автоматично цілилися на них, чим допомагали заощадити на прибиранні туалетів.

Професор Талер любив згадувати історію про цих мух як приклад того, що невеликі зміни навколо нас допомагають змінити нашу поведінку на краще.

Поведінкова економіка на службі у податковій інспекції

Коли Девід Кемерон у 2010 році став прем'єр-міністром Британії, він вже був добре обізнаний на принципах поведінкової економіки й ініціював створення спеціальної "команди підштовхування". Діяльність цієї групи була спрямована на покращення соціальної поведінки британських громадян.

Одним з найяскравіших прикладів цього підходу стали листи, які розсилали боржникам, що не сплатили дорожній податок.

У темі листа великими літерами зазначалось: "Заплатіть податок, інакше ви втратите свій Ford Fiesta" (або інший автомобіль, власником якого ви є). Нижче розміщувалась фотографія автомобіля, за який не заплатили. Прийом спрацював добре.

До заможних людей, які не сплатили податки, застосовували позитивніший тон – у адресованих їм листах розповідали про те, як їхні податки допомагають покращити комунальні послуги та облаштувати район, в якому вони живуть, і пояснювали, що конкретно втратить район без цих грошей.

У результаті казначейство отримало 210 млн фунтів податкових заборгованостей.

Дитяче личко

У лондонському районі Вулич завжди були проблеми з антигромадською поведінкою. В 2011 році під час чергових заворушень постраждали вітрини багатьох магазинів.

Наступного року рекламне агентство Ogilvy & Mather вирішило скористатися принципами поведінкової економіки й запропонувало нову стратегію: у агентстві подумали, що навіть найчерствіше серце розтане при погляді на немовля, і якось вночі із допомогою майстрів графіті розписали дитячими обличчями металеві віконниці, якими закривали вітрини в районі.

Ця акція скоротила випадки антигромадської поведінки у Вуличі на 18 %.

Розкрутка телефоном

Якщо вам колись намагалися продати товар чи послугу телефоном, ви, напевно, чули щось на кшталт "більшість людей на вашому місці це купують" або "ця пропозиція доступна тільки сьогодні".

У першому випадку вони грають на вашому бажанні "бути в темі": ми думаємо, що якщо інші це роблять, значить, мають на це вагомі причини.

У другому випадку ставка зроблена на наш страх опинитися в програші: нам не подобається сама думка, що ми можемо втратити хороший шанс.

Ну і по-третє, продавці говорять тоном, сповненим незрозумілою радістю. Позитив дуже заразливий, і ми відчуваємо задоволення від того, що погоджуємося з пропозицією.

Викресліть мене

Раніше людей, які хотіли після смерті стати донорами органів, просили підписатися під цією опцією. Тепер, частково виходячи з теорії поведінкової економіки, все будується від зворотного: підписатися просять людей, які донорами бути не хочуть.

Говорити про результати цієї ініціативи поки що рано, але загальну концепцію використовують вже давно.

Ми усвідомили, що нам потрібна система, яка допомагала б усім нам "чинити правильно" замість того, щоб чекати, поки в окремих людей прокинеться почуття відповідальності.

Схоже відбувається з нашими пенсійними заощадженнями: ми всі знаємо, що потрібно збирати до старості. Але, щоб почати відкладати гроші вже зараз, потрібна нелюдська сила волі.

У США вперше застосували підхід, за яким всіх працівників автоматично підключили до пенсійного фонду. Спочатку вони мали сплачувати невелику суму, а згодом виплати зростали.

Усе це змушує вас підозрювати, що політики і підприємці активно вами маніпулюють. Завдяки професору Талеру тепер ви розумієте, в яку гру вони з вами грають.