Субсидії по-новому: хто у виграші (інфографіка)

Уряд знизив соціальні нормативи на тепло, електроенергію і газ, які враховуються при визначенні розміру субсидії. Задобрити українців покликане рішення про монетизацію залишків субсидій. Чи вистачить у бюджеті на це грошей?

Про це пише "Економічна правда".

Кабмін змінив правила надання українцям комунальних субсидій.

По-перше, з 1 травня знижені соціальні нормативи на тепло, електроенергію і газ, які враховуються при визначенні розміру субсидії. Правда, не для всіх. Як змінилися соціальні нормативи?

1. Знизилися на тепло на 21 %.

2. Знизилися на газ на 9 % для індивідуальних будинків.

3. Підвищилися на газ на 14 % для багатоповерхових будинків.

4. Знизилися на електроенергію на 22 % для багатоповерхових будинків.

5. Майже не змінилися на електроенергію для індивідуальних будинків.

По-друге, уряд вирішив монетизувати залишки субсидій. Залишки виникали через те, що нормативи перевищували реальні обсяги споживання ресурсів. Якщо сім'я використала менше, ніж встановлено соціальним нормативом в межах опалювального періоду, виникали залишки.

З місяця в місяць вони накопичувалися і, зі слів міністра соцполітики Павла Розенка, за минулий опалювальний сезон склали близько 12 млрд грн. Як повідомили ЕП в Мінфіні, даних за цей сезон поки немає.

У експертів і чиновників про рішення Кабміну щодо монетизації відгуки різні. Від "краще б не ускладнювали і роздали людям по 700 грн перед виборами" до "через роки вимог від міжнародних кредиторів ми зважилися на монетизацію" і "це стимулює енергоефективність".

Кілька співрозмовників ЕП в Мінрегіоні і Мінсоцполітики підтвердили: після рішення уряду на ім'я Міністра соціальної політики Андрія Реви, Міністра фінансів Олександра Данилюка та Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана прийшов несхвальний лист від МВФ.

Що ж насправді стоїть за цим рішенням, як воно вплине на бюджет і наскільки воно узгоджується із зобов'язаннями України перед кредиторами?

Навіщо потрібна монетизація

Монетизація субсидій – один з пазлів реформи соціальних витрат, яку міжнародні кредитори вимагають від України не один рік. Причина - держава фінансує соціальні витрати неадресно і несистемно.

У 2015 році уряд підвищив комунальні тарифи і для зниження напруги в суспільстві запровадив спрощену систему субсидування населення. Це рішення дозволило малозабезпеченим платити лише незначну частину за комунальними рахунками, однак створило багато проблем для бюджету.

"Система розрахунків за субсидії перешкоджає конкуренції на ринку газу, непрозора і призводить до затримок у розрахунках. З огляду на значне зростання масштабів системи субсидії, у 2017 році вони можуть скласти третину всіх доходів роздрібних постачальників газу і підприємств теплокомуненерго. Неефективності в розрахунках по субсидіях негативно впливають на ліквідність і фінансовий стан постачальників газу і ТКЕ, що може підірвати стабільність поставок послуг", – переконані експерти Світового банку.

Монетизація може вирішити цю проблему. Обговорювалися різні її варіанти: перераховувати кошти на спецрахунку українців з дозволом витрачати їх лише на енергоефективність або без такого обмеження, запускати монетизацію по всій країні або в експериментальному порядку в одному місті.

Тільки Світовий банк прописав десять можливих опцій взаєморозрахунків.

Крім того, Світовий банк оцінив переваги і недоліки кожної опції.

Порівняння можливих варіантів розрахунків за субсидіями

Світовий банк рекомендував Україні змінювати взаєморозрахунки за комунальні послуги в частині монетизації в два етапи.

Перший: з 1 квітня 2017 року ввести монетизацію на рівні підприємств ЖКГ. Мета - знизити рівень розрахунків через кліринг і забезпечити постачальникам можливість отримувати реальні гроші.

Другий – "монетизація на рівні споживача": лібералізація регульованих сегментів ринку газу і введення прямих розрахунків одержувачами субсидій.

З МВФ Україна узгодила наступне: до кінця серпня затвердити монетизацію субсидій на рівні компаній, що надають комунальні послуги. Гроші будуть перераховуватися ТКЕ або газопобутовим компаніям. Це дозволить газовим трейдерам, йдеться в меморандумі з МВФ, конкурувати з "Нафтогазом".

Довгоочікуване рішення чи передвиборчий фінт

Україна відступила від рекомендацій кредиторів. Як мінімум - на початковому етапі монетизації. На думку експертів, монетизація в схваленому Кабміном вигляді має яскраво виражену передвиборчу мотивацію, оскільки дозволить роздати гроші людям без контролю за тим, на що вони будуть витрачені.

"Ми довго чекали монетизації, але перші кроки в цьому напрямку більше схожі на намір заробити політичні очки, ніж на впровадження структурної та послідовної політики", - зазначає експерт по програмам європейської інтеграції DiXi Group Денис Назаренко.

Численні групи радників, нагадує він, включно з представниками міжнародних фінансових організацій, радили проводити монетизацію спочатку на рівні підприємств ТКЕ і лише потім – для кінцевих споживачів.

"Одноразову компенсацію зекономлених коштів за опалювальний сезон, який вже пройшов, можна вважати позитивний кроком, але навряд чи вона матиме тривалий ефект. Також це не посприяє появі на рахунках комунальних підприємств" живих "грошей, що є умовою для врегулювання проблеми історичної заборгованості за газ і приходу на ринок нових гравців з приватного сектора", – відзначає Назаренко.

Наслідки через відсутність обмежень по використанню бюджетних коштів також неоднозначні.

Монетизація залишків, вважає заступник директора Центру економічних стратегій Марія Репко, мотивує людей економити.

"Особливо важливо, що немає прив'язки до цільового використання цих коштів на енергоефективність. Справа в тому, що людина могла, наприклад, вже утеплити будинок або змінити лампочки на енергозберігаючі. В такому випадку монетизовані кошти просто б "зависли", - говорить Репко.

Нецільова монетизація дозволяє людям направляти ресурс на освіту, покупки, енергоефективність, підкреслює вона.

Є й інша думка

"Витрати на субсидії не відповідають реальним обсягам споживання ресурсів. Ми покриваємо субсидіями споживання і говоримо споживачу: "У тебе є невикористаний залишок, ми тобі його "кешем" докинемо і ти його витрачай на що завгодно". Це що за аукціон небаченої щедрості? Де тут стимули до енергоефективності?" - запитує співрозмовник ЕП в уряді.

Незважаючи на позитив ідеї, зазначає координатор програм ЖКГ громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко, до обраного методу монетизації є питання.

"Невідомо, чи знайдуться додаткові кошти в держбюджеті. Кошти за пільги і субсидії з держбюджету постачальникам послуг відшкодовуються з величезною затримкою", – відзначає вона.

Як повідомив ЕП співрозмовник в "Нафтогазі", заборгованість бюджету становить близько 18 млрд грн.

Крім того, каже Бойко, це рішення вимагає додаткових людських і часових ресурсів працівників органів соціального захисту. Тобто можуть бути складності з адмініструванням монетизації.

Мільярдні залишки

У скільки обійдеться монетизація і хто отримає ці гроші – ключові питання. Зі слів Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, в ході монетизації найближчим часом до 700 грн готівкою отримають приблизно 1,5 млн українських сімей, які зекономлять газ і електроенергію.

Тобто на монетизацію знадобиться приблизно 1,05 млрд грн. Якщо одержувачів буде близько двох мільйонів, зазначає Міністр соціальної політики Андрій Рева, цифра може досягти 1,5 млрд грн. Списки тих, хто отримає виплати в процесі монетизації, зараз складаються.

"Згідно з постановою, організації, які надають газ населенню, повинні провести перерахунок і надати управлінням соцзахисту списки людей, у яких є суми залишків. Після цього органи соцзахисту повідомлять українцям про можливість отримати ці кошти. Людина приходить, пише заяву, після чого йому на рахунок перераховуються гроші", – пояснив Рева.

З його слів, монетизація не призведе до зростання витрат бюджету, оскільки йдеться про кошти, які вже були на рахунках у населення у вигляді залишків і тепер йому будуть повернуті. Нюанс в тому, що взаємозаліки по субсидіях віртуальні. Вони здійснюються по клірингу за допомогою протоколів – спеціальних фінансових документів, які використовують контрагенти ланцюжка.

Для бюджету "живі" гроші – це інше, їх просто потрібно мати. Своєчасне отримання українцями обіцяних грошей – чутливий соціальний момент. Заступник міністра фінансів Євген Капінус запевняє: проблем з виплатами не буде, сплату податків в країні ніхто не відміняв.

Проблемні витрати

Втім, скарбниця може зіткнутися з іншою проблемою - необхідністю переглядати витрати на субсидії в цілому. За даними Світового банку, в грудні 2016 року в Україні отримували субсидії 6,8 млн сімей. У бюджеті-2017 на ці цілі передбачено 50 млрд грн або 7 % від розміру бюджету.

Співрозмовник ЕП в "Нафтогазі" каже, що ця сума не перевищує 47 млрд грн.

"Фактична потреба у фінансуванні на 2017 рік може перевищити планові показники і досягти 75 млрд грн", – підрахували експерти СБ.

Бюджетні витрати на житлово-комунальні субсидії, млрд грн

Рева коментує питання перегляду витрат іронічно: "Запитайте у Мінфіну. Це вони так порахували. Вони ж розумні".

"Питання збільшення витрат на субсидії буде зрозуміле після проведення звірок. На цю роботу у нас є два місяці, починаючи з травня. Світовий банк може робити прогнози, але ми таких показників поки не бачимо", - сказав Капінус.

Однак співрозмовники ЕП в уряді відзначають: ймовірність перегляду більш ніж висока. За підсумками опалювального сезону 2016-2017 років уже вичерпана левова частка передбаченого ресурсу.

"Коштів по програмі не вистачає, це правда, але цифра 75 млрд грн однозначно завищена. Вона може включати в себе покриття боргів попередніх сезонів і то вона дуже велика", - сказав ЕП джерело в Кабінеті Міністрів.

Що далі

На виконання зобов'язань перед МВФ за частиною монетизації субсидій в України залишилося три з половиною місяці. На даному етапі зрозумілі два напрямки, за якими працюють відомства.

Перше – розробка нормативно-правової бази.

"Головний розпорядник коштів на субсидії - Мінфін. Він розробляє постанову, яка скасує клірингові розрахунки і забезпечить перехід на прямі розрахунки межу бюджетом та постачальниками послуг", – говорить Рева.

"Мова про механізм, який за допомогою казначейства дозволить прибрати клірингові розрахунки. На даному етапі все напрацьовується. Сказати, що це станеться завтра, я не можу. Взяті на себе зобов'язання перед МВФ ми намагаємося максимально виконувати", - підтвердив ЕП Капінус.

Друге – рокіровка повноважень між Мінсоцполітики та Мінфіном.

"Ми підняли питання - і прем'єр нас в цьому підтримав - передати з 1 січня 2018 роки програму фінансування субсидій Мінсоцполітики. Зараз ми призначаємо субсидії, але не фінансуємо їх. Фінансує Мінфін. Запропоновано об'єднати ці функції в одному відомстві", – сказав Рева.

Це рішення узгоджене з Мінфіном. Воно обговорюється давно, але до цих пір не було реалізовано в тому числі через відсутність у Мінсоцполітики людських, фінансових і матеріально-технічних ресурсів для його адміністрування.

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook та Telegram. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Україна
Опубліковано:
27.05.2017 15:33
Переглядів1503
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
15-10-2018 14-10-2018 13-10-2018
Вибір редактора

Рейтинг