Поділитись:

"Чоловіки" в спідницях

Автор: Андрій Лучик |
Середа, 14 червня 2017, 07:40

Історія сучасного кохання, або Хто ким керує.

Тиждень для мене розпочався у Києві: два дні тренінгу, в рамках якого експерти розповідали про реформи в медичній та енергетичній галузі. Але мова, звісно, не про це.

Перший вечір в столиці я завершував, розпиваючи віскі "Wild tukrey" з дуже комунікабельним турком.

"Do you want drink whiskey with me?" – пролунала несподівана пропозиція посеред Майдану Незалежності.

"Why no?" – відповів я.

Після того, як кілька склянок міцного напою почали розширювати мої судини я, обливаючись потом, вирушив до готелю.

Другий вечір провів у парку Шевченка, сидячи на "гламурній" дизайнерській лавці, яка, в деякій мірі, нагадує крісло і дозволяє непогано відпочити.

Помітив хлопця та дівчину, які теж підійшли до цього "стільця". Точніше до "стілців": вона сіла на один, він на інший. Відстань між ними близько 5 метрів.

Насправді, хлопчина був не проти і постояти, але дівчина хотіла посидіти наодинці.

Минуло 2-3 хвилини. За цей час, хлопець кинув кілька поглядів у бік дівчини. Вона ж незворушно дивилася у свій смартфон.

Він дістає свій мобільний, і фотографує дівчину, надсилає їй знімок. Вона різко повертає голову в його сторону на 1-2 секунди, іронічно похитує своїм "мозковим центром" і продовжує приділяти час телефону.

Хлопець не здається і телефонує дівчині. (Нагадую: відстань між ними – 5 метрів).

"Ти ще не наговорився зі мною за весь день?" – каже вона.

Він мовчки посміхається і перестає робити спроби привернути до себе увагу.

Минає близько десяти хвилин взаємного ігнорування і дівчина починає помітно нервувати. Вже вона кидає погляди в сторону "бойфренда", а він її не помічає.

Минає ще близько 5 хвилин, і вона просить (чи то наказує підійти до неї).

Хлопчина радісно підводиться, бере свій рюкзак і вони разом йдуть світ за очі.

Ну і наостанок, надаю право особисто вам визначитися, хто з них хлопець, а хто – дівчина. Але, на мою думку, "хлопець" цього разу був у спідниці.

Надрукувати
мітки:
коментарів