Обмеження швидкості для міст до 50 км/год: що це дасть

Днями Україна зробила ще півкроку, аби наблизитися до Європи – цього разу у сфері правил дорожнього руху. Міністерство інфраструктури без змін затвердило проект постанови Кабміну, який має на меті зменшити гранично дозволену швидкість руху на міських дорогах до 50 кілометрів на годину. Згідно з цим документом, такі обмеження діятимуть з одинадцятої вечора до шостої ранку в межах населених пунктів.

В "Укравтодорі" називають це наближенням до європейських стандартів та запевняють, що зменшення максимально дозволеної швидкості дозволить знизити кількість дорожньо-транспортних пригод на українських вулицях. Керівник Державного агентства автомобільних доріг України Славомір Новак зазначив: "Зменшення швидкості у населених пунктах лише на 10 кілометрів на годину на 90 відсотків зберігає життя людей у випадку дорожньо-транспортних пригод".

DW вирішила розібратися, чи дійсно така норма відповідає європейським стандартам та наскільки ефективно вона здатна упереджувати смерті та каліцтва на дорогах.

Маленька відмінність – велика різниця

Експерти підтверджують: спроба зробити обмеження швидкості у містах більш жорсткими цілком вкладається у те, як проблему смертності та травматизму на міських дорогах вирішують у Європі. Так, Тарас Гук, експерт громадської організації LEAD office, що підтримує розвиток органів правопорядку, згадує досвід Польщі, де аналогічний крок вирішальним чином зменшив кількість смертельних випадків серед пішоходів.

Про те, що зниження граничної швидкості всього лише на 10 кілометрів на годину може значно вплинути на аварійність на дорогах, говорить і співзасновник громадського об'єднання "Рада з урбаністики Києва" Григорій Мельничук.

"Не варто вигадувати велосипед – краще взяти досвід країн із низькою смертністю від ДТП, а там зазвичай встановлений саме такий швидкісний режим", – каже експерт, на думку якого цей крок мав би доповнюватися іншою європейською практикою – зниженням максимальної швидкості на другорядних міських шляхах до 30 кілометрів на годину.

Координаторка кампанії "За безпечні дороги" Олеся Холопік також вважає граничну межу в 50 кілометрів на годину виправданою. З її слів, це значно збільшує шанси на виживання найбільш вразливих учасників дорожнього руху – пішоходів і велосипедистів. Активістка посилається при цьому на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), згідно з якими зменшення максимальної швидкості всього на п'ять відсотків скорочує кількість смертельних ДТП на 30 відсотків. На меншій швидкості водії матимуть більше часу, щоб відреагувати на зміни на дорозі, а їх гальмівний шлях буде, залежно від попередньої швидкості, суттєво коротшим.

Без контролю все дарма?

Утім, будь-які швидкісні обмеження на українських дорогах залишатимуться марними, якщо й надалі зберігатиметься ситуація, коли водіїв жодним чином не карають за їхні порушення. Зі слів Гука, поліція не може забезпечити відповідний контроль, попри те, що досі має на балансі напівавтоматичні прилади контролю швидкості. Автоматична ж система контролю за перевищення швидкісного режиму досі не запрацювала, хоча необхідне для цього законодавство було ухвалено Верховною Радою ще два роки тому, каже експерт. Її запуск, на думку Гука, гальмує позиція Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який не виявляє особливої зацікавленості у початку роботи системи.

Ще одним каменем спотикання на шляху приведення швидкісного режиму в українських містах у відповідність до європейських норм є, як їх іронічно називають експерти, "бонусні" 20 кілометрів на годину. Перевищення граничної швидкості не має для водія жодних наслідків, окрім усного попередження, якщо воно не було більшим за цей показник.

"Тому навіть в разі успішного ухвалення нового обмеження, водії зможуть безкарно їздити із швидкістю 69 кілометрів на годину, і це проблема навіть більш гостра, ніж відносно висока у порівнянні із загальноєвропейською максимально дозволена швидкість", – пояснює Холопік.

Комплексні рішення

Враховуючи той факт, що Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вже неодноразово висловлював свою зацікавленість у боротьбі за безпеку дорожнього руху, Гук очікує, що постанова буде ухвалена відносно швидко. Що ж стосується "бонусних" 20 кілометрів на годину, то скасувати або зменшити цей показник буде набагато складніше, адже для цього потрібні зміни до кодексу України про адміністративні правопорушення, які повинна була б схвалити Верховна Рада.

"Якщо вже працювати у цьому напрямку, то варто одночасно вимагати й збільшення штрафів, які зараз складають лише від 250 до 510 гривень", – каже експерт.

На його думку, рано чи пізно вдасться домогтися й запровадження автоматичної системи фіксації порушень швидкісного режиму, враховуючи бажання прем'єра працювати над цією темою та тиск громадськості. Але поки усіх цих змін не буде, зменшення максимально дозволеної швидкості на 10 кілометрів на годину не матиме значного ефекту, переконаний Гук.

Утім, зменшити смертність та травматизм, одночасно змусивши водіїв дотримуватися правил, можна і за допомогою інфраструктурних рішень, впевнений Мельничук.

"Звуження дорожніх полос, будівництво так званих острівців безпеки, повороти із меншим радіусом – усі ці прості засоби змусять водіїв знижувати швидкість у місті без необхідності їх штрафувати", – каже експерт, на думку якого домогтися реального вирішення проблеми можна лише за допомогою усього комплексу можливих рішень.