В Україні хочуть жорсткіше карати власників "євроблях"

Україну заполонили автомобілі з іноземною реєстрацією. Власники вимагають спростити їх легалізацію, влада — категорично проти. Поки чиновники посилюють покарання, "бляхарі" готують масовий мітинг.

Про це пише "Економічна правда".

Ситуація з нерозмитненими автомобілями в Україні різко загострилася і все частіше спливає в інформаційному полі. В країні почали з'являтися громадські організації, що влаштовують мітинги і автопробіги з метою звернути увагу на проблему. Обійти цю тему не змогли і президент з прем'єром, пообіцявши вирішити питання. Однак вирішення питання, судячи з усього, влада і представники громадських організацій бачать по-різному. Поки перші домагаються легалізації авто з іноземною реєстрацією, другі намагаються посилити покарання.

"Ослаблення не буде. Санкції щодо порушень будуть значно жорсткішими", – говорить заступник директора департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сівірін.

Його слова підтверджують останні ініціативи фіскалів. ДФС запропонувала посилити відповідальність для власників авто з іноземними номерами. Відповідний проект закону вже розроблений і поданий до Мінфіну. Що передбачає нова ініціатива Державної фіскальної служби?

Штраф і конфіскація

В Україні є багато "схем", які дозволяють уникати сплати податків. Основні – режим "транзиту" і тимчасове ввезення. Людям, які використовують такі авто, загрожують штрафи. Конфіскувати машини фіскали поки не можуть.

Відповідальність за порушення режиму "транзит" передбачена ст. 470 Митного кодексу. Якщо таке перевищення становить не більше доби, то власника можуть попередити або оштрафувати на 170 грн. У разі перевищення більш ніж на добу, але не більше ніж на десять діб, штраф становить 3,4 тис грн, більше десяти днів – штраф зростає до 8,5 тис грн.

За порушення термінів тимчасового ввезення, ст. 481 Митного кодексу, суми штрафів значно більші. У разі перевищення більш ніж на три дні загрожує штраф 850 грн, на 3-10 діб і в разі, якщо людина вже притягувався до відповідальності за подібне порушення, – 5,1 тис грн. За перевищення більш ніж на десять діб – 17 тис грн.

При цьому найбільші штрафи загрожують тим, хто використовує ввезені авто з іноземною реєстрацією в інших цілях, наприклад, комерційних. Штраф за таке порушення становить 300 % несплаченої суми митних платежів.

Подібні справи вже почали доходити до вищих судових інстанцій. Нещодавно Вищий адміністративний суд зобов'язав українця заплатити 420 тис грн. Ця історія викликала великий резонанс в суспільстві. При цьому в ДФС вважають такі покарання недостатньо жорсткими.

Нововведення, які фіскали пропонують ввести за порушення митних правил, передбачають штраф в розмірі 100 % від вартості авто і можливість конфіскації транспортного засобу, якщо максимальний термін перебування машини на території України перевищено на двадцять днів.

Як пояснили у відомстві, зараз у правоохоронців відсутні механізми для конфіскації машини.

"Такі транспортні засоби можуть арештовуватися для забезпечення стягнення штрафу", – пояснили у відомстві.

Законопроект уже погодили Мінфін і Мінекономіки, зараз його розглядає Державна регуляторна служба. Незабаром проект планується внести для узгодження в Кабінет Міністрів, а потім – і до Верховної Ради.

Стотисячна акція

Проблему нерозмитнених авто в Україні почали піднімати на початку 2017 року. У січні близько 200 чоловік і кілька десятків автомобілів зібралися на головних в'їздах до Києва і заблокували кілька смуг на дорогах. Протестувальники хотіли обговорити проблему з прем'єром, але зустрітися вдалося з главою Мінфіну Олександром Данилюком. Він пообіцяв "вивчити питання".

Пізніше на проблему звернули увагу перші особи держави. Більш жорстку позицію зайняв президент. Він заявив про намір ліквідувати схеми ввезення авто з іноземною реєстрацією.

"Подібні схеми є нечесними по відношенню до інших автовласникам", – зазначив Петро Порошенко.

У свою чергу Володимир Гройсман назвав питання неоднозначним і закликав сторони до діалогу. Незважаючи на гучні заяви, питання з місця не зрушило.

"Неодноразово подавалися законопроекти, які могли вирішити проблему на законодавчому рівні. Необхідно або легалізувати ці авто, або закрити схему повністю", – говорить експерт з питань транспорту В'ячеслав Коновалов.

З його слів, у Верховній Раді знаходиться як мінімум п'ять законопроектів про легалізацію таких транспортних засобів.

"Чекаємо вересня, коли депутати нарешті визначаться, що робити з цими авто", – сказав експерт.

Щоб допомогти депутатам визначитися, 6 вересня під парламентом представники громадської організації "Авто Євро Сила" організовують "стотисячну акцію". При цьому конкретного проекту закону, який депутати повинні прийняти, організатори заходу не називають. Основний меседж акції - "боротьба за доступне розмитнення" і "за можливість їздити на нормальних машинах".

"6 вересня ми збираємо стотисячну акцію власників авто з європейськими та українськими номерами з метою вимагати справедливого розмитнення, як в Європі. Ми всі виходимо під Верховну Раду, щоб з'явилася політична воля", – сказав на прес-конференції представник організації Олександр Чернявський.

"У цьому заході братиме участь більше 40 громадських організацій і політичних партій", – прогнозує глава "Авто Євро Сили" Олег Ярошевич.

Автомобільний мотлох

Машини, проблему яких не можуть вирішити тривалий час, доставляють чимало незручностей і країнам, з яких ті найчастіше потрапляють в Україну.

На початку літа Міністерство охорони навколишнього середовища Литви повідомило, що кожен дев'ятий автомобіль, що в'їжджає в Литву, – мотлох. Литовська митниця вирішила перевірити близько 1,3 тис вживаних автомобілів і, за попередніми даними, 11 % (або 149) з них визнані відходами. Це означає, що такі імпортовані в Литву автомобілі повинні бути знищені або утилізовані.

"Департамент митниці почав слідувати простому порядку. Непридатні для експлуатації авто є відходами, тому не потрібно обманювати покупців, що привезений "потопельник" або "франкенштейн" – надійний автомобіль", – заявив міністр охорони навколишнього середовища Кястутис Навіцкас.

Естонія, Польща і Німеччина щодо старих авто ввели ще більш жорсткий порядок, ніж Литва. Польща і Німеччина тільки в першому півріччі 2017 року п'ять разів зупиняли вантажі з Литви, в яких вживані авто були визнані відходами, а їх перевезення вважалось нелегальним.

"Це сигнал для Литви, яка повинна посилити контроль над ввезенням в країну невідповідних для експлуатації машин", – заявили у відомстві.

На українських митних складах знаходиться майже 3 тис. конфіскованих за митні порушення авто, випущених понад вісім років тому. У ДФС кажуть, що їх кількість за два роки істотно не змінилася: на початку 2015 року їх було близько 3,1 тис., у 2017 році - 2,9 тис.

Більшість цих машин не можуть бути реалізовані або через надмірне податкове навантаження, або через невідповідність екологічним нормам і вимогам безпеки дорожнього руху.

Мінфін і ДФС пропонують такі авто утилізувати. Відповідний проект постанови розміщений на сайті ДФС для громадського обговорення перед його передачею в Кабмін. З огляду на останні настрої та ініціативи влади, кількість авто на митних складах незабаром може істотно збільшитися. В такому випадку ідея вдосконалити на законодавчому рівні процес утилізації окремих категорій автотранспорту виглядає цілком логічно.