#Сім_сорок. Як я "чорну ікру" ложкою їв

Інколи хочеться себе побалувати і з'їсти чогось "едакого"… Наприклад червоної ікри. Та ще й НЕ на Новий рік! Уявляєте?

Розмороженої на прилавку не виявилося, а брати кота в банці не хотілося.

Аж тут погляд впав на 100-грамові коробочки "ікри" з ціною 12,90 грн. При чому однакову ціни мали як червона, так і чорна. Склад: желатин, барвники, ароматизатори, консервати.

Зазвичай, харчуюся правильно: намагаюся надавати перевагу шматкові м'яса перед ковбасою. Ніколи жодних проблем з травленням не мав. Вирішив: ризикну, спробую, яка ж вона, чорна ікра.

Так ось, це повне лайно! (Звісно, якщо наслідувати героя анекдота про "Мойша напел…"). Я з'їв зо три чайні ложечки і відклав в сторону. На смак – второсортна пластмаса, приправлена глутаматом натрію.

Через дві години першими здалися вуха. Вони почали горіти, немов їх хтось намазав перцем. Груди, спина, плечі пішли слідом і покрилися бордовими плямами. Було стійке бажання зняти із себе шкіру, щоб її було зручніше чухати. Прохолодний душ і таблетка "Лоротадину" зняли найнеприємніші симптоми алергії.

Але вона повернулася через добу після того, як випив безневинну склянку томатного соку. Довелося в страшних муках тікати з роботи. Ось і зараз, коли пишу ці рядки, стоїть дилема їсти чи не їсти мого улюбленого помідора?

П.С. Ніколи, ніколи не купуйте штучну ікру. Ні собі, ні дітям.

РубрикаСІМ_СОРОКє формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.