Талановиті люди – бідна країна

Минулого тижня мені трапилася на очі новина про молодого українського винахідника, який розробив штучний скелет. Такий пристрій допомагає тренувати м'язи у разі переломів чи паралічу рук або ніг.

Хлопчина випробовував свій пристрій на мамі, яка вивихнула коліно. І тестування пройшло успішно. Винахід переміг на 15-ти світових виставках робототехніки, але в Україні підтримки так і не дочекався. Натомість ним вже зацікавилися в Китаї.

Така доля не єдина. Історія відомих у світі стартапів починається в Україні, а "розкручується" деінде. Країни ЄС, Америка чи Китай радо скуповують ідеї талановитих українців, поки Україна збирає папірці і вагається. До того ж вітчизняні винаходи не такі й дорогі і чи не найбільше потрібні саме тут, у нас.

Зате потім кожен наступний президент нагадуватиме сусідам, що той і той науковець – українець.

Проблема не нова. Її коріння сягає ще СРСР чи, може, й далі. Тільки тоді українці змушені були працювати під покровом "единой страны" або ж докорінно змінювати своє життя за кордоном. Зараз же молодих, креативних і амбітних науковців кинули напризволяще в незалежній і проєвропейській Україні. Бізнес не вірить в успіх молодих стартапів, байдужа влада. А тим часом десь в гаражах чи підвалах із, на перший погляд, безглуздих конструкцій народжується щось епохальне, як-от Apple, Microsoft, Google, щось таке, що переверне світ догори дриґом. І буде шкода, якщо Україна вчергове втратить можливість увійти з цим у світову історію.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.