Володимир Рудюк: "Плануємо ввести в школах урок легкої атлетики"

Володимир Рудюк – президент Федерації легкої атлетики Волині, перший віце-президент Федерації легкої атлетики України, успішний бізнесмен, який став одним з ініціаторів відродження легкоатлетичного ядра стадіону "Авангард". Він щиро вболіває за розвиток цього виду спорту і віддає його розвитку майже увесь свій час, оскільки доводиться постійно подорожувати країною, брати участь в конференціях, нарадах, організовувати та проводити змагання.

Про те, чого вдалося досягти, що буде зроблено та як Луцьк може заробляти гроші на легкій атлетиці й підтримувати статус туристичного міста, в інтерв'ю для Ділового видання Волині "Конкурент".

– Розкажіть про те, що вдалося у 2016 році та які маєте плани на 2017-й.

– 2016 рік пройшов під гаслом "вперше". У нас було дуже багато подій, які раніше на Волині не відбувалися. І це стосується не тільки легкої атлетики, а й інших проектів, які ми зробили.

Найголовніше те, що наш стадіон "Авангард" отримав "другий подих", легка атлетика з футболом – королева з королем спорту: дружньо живуть, розвиваються та покращують імідж міста й області.

На високому рівні було проведено низку різних організаційних заходів: раду Федерацій легкої атлетики України, семінари з організації змагань, суддівські конференції. Вперше у нас відбулася міжнародна матчева зустріч за участю збірних Туреччини і Білорусії. На ній був присутній легендарний спортсмен Сергій Назарович Бубка, сьогодні він перший віце-президент Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій. Ми провели дорослий національний чемпіонат України, який був відбірковим до Олімпійських Ігор, в нас зафіксовано три рекорди України. У 2016 році отримали довіру, а разом з нею – велику відповідальність.

На 2017-й – серйозні плани: пройде міжнародна матчева зустріч за участю п'яти країн, знову організовуємо багато національних змагань, найвагоміші з яких – командний чемпіонат України з лекої атлетики та чемпіонат України з багатоборств, де відбиратимуть учасників Європейської першості. Організуємо у себе низку навчально-тренувальних зборів. Я переконаний, що ми з усім справимося і спортсмени демонструватимуть найвищі результати.

Крім того, продовжено проведення реконструкцій та будівництва нових стадіонів та спротивних арен. Спільно з владою у Нововолинську звели великий комплекс, на якому є бігові доріжки, футбольне поле й універсальні майданчики. Будемо працювати над тим, щоб у кожному районному центрі відбувалися такі позитивні зміни.

Хотів би відзначити й медійну активність, наша прес-служба – одна з найкращих. Активно працює наш сайт, Facebook. Прес-аташе Юрій Конкевич мав можливість побувати на чемпіонаті світу у Бидгощі, де він здобув новий досвід, який використає на Волині.

– Ви говорили про відроджений "Авангард". Як та кому прийшла ідея його реконструкції? Який ваш особистий внесок у весь цей процес?

– Три роки тому я очолив Федерацію легкої атлетики Волині. І одним з основних моїх завдань стало створення спортивної бази. Наші спортсмени регулярно представляли область на Олімпійських іграх, але це переважно були спортивні ходуни, а чисто стадіонні види – дуже відставали і не розвивалися. Легка атлетика не може бути повноцінною, якщо немає стадіону, він виконує роль театру спорту.

Арена повинна бути сучасною, пристосованою для проведення усіх рівнів змагань, бути окрасою краю чи міста. Ми позиціонуємо Луцьк туристичним, і спорт тут може допомогти.Як саме? Через події, які залучають дуже багато учасників, глядачів з інших регіонів та країн. Лише в цьому році відбулося кілька заходів, які принесли багато грошей для міста. Тому це ще й економічна складова.

Отож, зважаючи на втрату багатьох баз, які перебувають на окупованих територіях, за умови створення професійної арени, мені вдалося отримати підтримку Федерації для реконструкції "Авангарду". Далі я звернувся до Олександра Товстенюка (Голова правління Фонду Ігоря Палиці "Тільки Разом", – К) і запропонував спільний проект. Його суть у тому, що ми пропонуємо створити легкоатлетичну базу, стати нашими партнерами, а вже ми залучаємо населення, проводимо дитячі змагання та національні першості й багато інших заходів.

У підсумку доріжками стадіону користуються й інші спортсмени, там бігають лучани, наші поважні пенсіонери також туди заходять і покращують стан свого здоров'я. Дуже приємно, що вдалося це все втілити у життя.

– Про переваги, які отримує область та й Україна загалом завдяки наявності такої арени, ви розказали. Але чого у Луцьку та на Волині не вистачає для подальшого стрімкого розвитку легкої атлетики, зокрема для успішної організації та проведення змагань?

– Нам дуже потрібний метальний центр. У нас чудова школа, на Олімпіаді виступала наша Ірина Климець (метання молота, – К), вона тренується у жахливих умовах. Ми маємо срібного призера Європейської першості зі спису, маємо багатьох кандидатів до складу збірної, але центру для підготовки метальників у нас нема, і це одне з першочергових завдань.

Також у Луцьку найкраща в Україні школа спортивної ходьби. У Ріо-де-Жанейро виступало троє наших представників, ще троє були в резерві. Скороходи постійно виграють національні чемпіонати та багато інших змагань. Вони тренуються на стадіоні та в парку. На жаль, парк для для таких занять не пристосований. Сьогодні є ідея зробити там певне коло зі спеціальним покриттям для любителів бігу, спортивної ходьби. Потрібно розділяти місця, де вигулюють собак, де граються діти, а де займаються фізкультурою. Це загальноєвропейська практика.

– Як я зрозумів, то Руслан також хотів дізнатися, чого не вистачає в інфраструктурі міста для проведення змагань високого рівня.

– Для цього нам достатньо стадіону, який у нас є.

– Але ж потрібно десь поселяти гостей, спортсменів…

– Зрозумів. Минулого року ми подавали заявку на проведення кубка Європи з бігу на 10 000 метрів, вона була прийнята на конкурс. Нашим конкурентом був Мінськ, який має власний аеропорт, де є сучасні готелі та багато інших речей, тому цю можливість отримали саме вони. Коли приймаємо чемпіонати національного рівня, маємо дуже велику проблему з розміщенням спортсменів, тренерів, суддів. Ми хочемо бачити Луцьк туристичним, але умов для цього поки нема.

Коли нам треба прийняти хоча би до тисячі людей, то місто зовсім не готове. Ще є питання аеропорту, дорога Львів-Луцьк зі сторони Львівської області не закінчена, теж виникають труднощі. Щодо ресторанів і кафе, то тут проблем немає, цих закладів у нас достатньо.

– Як я розумію, втрачаючи такі змагання через недорозвиток інфраструктури, ми позбуваємося грошей, адже всі ці люди витрачали б у нас кошти.

– Так. Це все інвестиції в Луцьк. Наприклад, один чемпіонат України зібрав у нас близько тисячі людей на 4-5 днів, які тут жили, пили, їли. Ми привезли тисячу туристів, а що управління культури з ними зробило? Що нам запропонували? Ми хочемо співпраці. Ми хочемо, щоб ці люди потім сюди повернулися вже не на змагання, а просто так, подивитися ще раз на Луцьк. Надіємося, що в наступному році ми будемо більш тісно контактувати.

– Якщо говорити саме про рівень легкої атлетики в Україні в розрізі областей, то які позиції тут займає Волинь?

Хочу відзначити, що у 2016 році в нас з'явилися великі надії в цьому напрямку. На зимовому чемпіонаті наші юнаки зайняли 5-те загальнокомандне місце, на літніх – 4-те й 5-те. Наша Любешівська ДЮСШ посіла перше місце на командному чемпіонаті з легкої атлетики середи дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Раніше ж ми були сильні точково, в окремих видах.

Дуже добре, що тепер у нас серйозні легкоатлети не тільки в Луцьку, Любешеві, Ківерцях, як це було традиційно в останні роки. Нині ми маємо призерів із Ковеля, почав показувати результати Нововолинськ, вони отримали стадіон, правильну позицію там займає міська влада.

Сьогодні ми сильні в метаннях, спортивній ходьбі, завдяки переїзду сім'ї з Донецька – сильні в спринті. Їхні вихованці стають чемпіонами.

Щоправда, ми втратили позиції в бігу на середній дистанції. Потрібно розвивати стрибкові види – це наше слабке місце. Також хочу звернути увагу на спеціалістів. Їх дуже не вистачає.

.

– Володимире Петровичу, нещодавно відбулося перше засідання новообраної комісії розвитку легкої атлетики України. Чи говорили там про якісь новації та серйозні зміни?

– Зміни очікуються великі. Ми не можемо зупинятися, потрібно вирішувати багато проблем та ставити конкретні цілі, необхідно зробити системний підхід до вирішення кожного питання. Тобто якщо ми починаємо розробляти якісь проекти, то щоб вони не були одноразовими, а працювали не один рік і не залежали від того чи іншого керівника. Я дуже вдячний своїм колегам, які зібралися майже у повному складі і плідно попрацювали.

Сьогодні один з найпріоритетніших напрямків – це членство Федерацій і умови переходів між ними. Як ви знаєте, на часі – скасування консолідованого заліку, тому сьогодні саме переходи з однієї ТФЛА до іншої набувають важливого значення. У результаті тривалих дискусій ми напрацювали конкретні пропозиції. Вони базуються на світових нормах про переходи, накладених на наші реалії. Ми ці пропозиції надішлемо до ТФЛА для ознайомлення з ними спортсменів, тренерів, функціонерів і, сподіваюся, це рішення буде ухвалене на наступній раді ФЛАУ.

Щодо членства Федерації, то йшлося про виготовлення і впровадження нових карток для членів Федерації, зміну членських та вступних внесків, а також інші моменти, про які ми найближчим часом повідомимо.

Інший важливий момент – дитяча легка атлетика. Тут є два основних напрямки. Перший: ми плануємо в найближчому майбутньому ввести в шкільну програму урок легкої атлетики. Це дуже серйозний крок, в якому вже є певні напрацювання, розробляється шкільна програма.

Інший напрямок – це шкільні змагання, розважальна дитяча атлетика, забезпечення сучасним інвентарем для дитячої легкої атлетики. Ми розробимо положення, згідно з яким ці змагання проходитимуть спочатку на рівні шкіл, потім – районів, областей, і, зрештою, національний фінал. Це буде системний проект, який дозволить нам залучати партнерів і спонсорів, а також дасть поштовх популяризації і розвитку легкої атлетики в Україні загалом.

Наступне питання – є велика потреба мати ФЛАУ свої відзнаки і нагороди. У нас є дуже багато поважних людей: і ветеранів спорту, і осіб, які зробили значний внесок в розвиток легкої атлетики. Тому нами було розроблене положення про нагороди та відзнаки, яке буде подано на найближчий виконком для подальшого його впровадження.

Були розглянуті пропозиції щодо сертифікації спортивних споруд. Сьогодні йде дуже позитивна динаміка – місцева влада виділяє в багатьох областях та районах значні кошти на покращення легкоатлетичної бази. І наше завдання, щоб ці споруди відповідали вимогам і правилам легкої атлетики, бо, на жаль, в останні роки ми отримали декілька легкоатлетичних стадіонів, на яких, відповідно до міжнародних правил, не можуть відбуватися змагання.

Щоб убезпечити себе від таких випадків надалі, ми пропонуємо створити незалежну комісію із сертифікації спортивних споруд. Найближчим часом розробимо дорожню карту співпраці з місцевою владою, проектними організаціями, ФЛАУ, департаментом змагань ФЛАУ, щоб рухатися в одному напрямку і щоб якомога більше наших стадіонів могли отримати сертифікати ІААФ. Усі ці питання були нами обговорені, і кожен член комісії отримав доручення за певними напрямкам.

Очікуємо плідної роботи. Але, повторюся, для нас є дуже важливим зворотній зв'язок. Хочемо чути пропозиції від наших колег, територіальних Федерацій, спортсменів, тренерів для покращення роботи. Я останнім часом об'їздив вже більше десяти областей, а впродовж найближчих декількох місяців в моїх планах відвідати всі наші територіальні ФЛА і на місцях побачити, почути їхні питання, проблеми, щоб потім це систематизувати. І, думаю, навесні ми проведемо стратегічну сесію, визначимо напрямки руху і розвитку легкої атлетики, підготуємо дорожню карту, стратегічний курс – куди ми рухаємося, якою хочемо бачити легку атлетику, наприклад, в 2021 році.

– Ви, окрім своєї діяльності на посадах президента ФЛАВО та віце-президента ФЛАУ, займаєтеся бізнесом. Розкажіть, чим саме.

– Займаюся будівництвом спортивних споруд: футбольні поля, тенісні корти, універсальні майданчики.

– Користується попитом?

– Звичайно. Фактично всі тенісні корти, що є у Луцькі, – наші. У Києві теж багато спортивних комплексів робили, працювали практично у всій Західній Україні. На ринку вже 10 років.

– При вашій публічній діяльності, хороших відносинах з Ігорем Палицею і хорошій репутації, чи бачите ви себе в політиці? Можливо, там вам би вдалося вирішити багато проблем, пов'язаних зі спортом.

– Те, що ми робимо, – вже політика, соціальна. Громадська робота дуже цікава, хоча й забирає багато часу. Вдається поспілкуватися із представниками інших країн. Через легку атлетику ми проводимо цю соціальну політику. Спорт набирає все більшого значення.

Спілкувалися Руслан ПИЛИПЧУК та Юрій КОНКЕВИЧ