Поділитись:

Експорт через порт "Южний": досвід волинських аграріїв

Понеділок, 10 липня 2017, 21:00

Порт "Южний" – один із найперспективніших транспортних вузлів, через який здійснює експортно-імпортні операції вся Україна, в тому числі і Волинь.

В складі журналістської делегації ІА "Конкурент" потрапило на територію порту "Южний", щоб побачити, як він працює і які перспективи розвитку має.

Реформа і її практична реалізація: думка "Южного"

Заговорили про реформу морських портів у міністерських кабінетах не так вже й давно. Як повідомляли ЗМІ на початку 2017 року, Міністр інфраструктури Володимир Омелян говорив, що повноцінна реформа передбачає створення Морської адміністрації, яка візьме на себе всі завдання Адміністрації морських портів України (АМПУ). Також анонсували, що буде проведено суттєву оптимізацію структури та персоналу підприємства.

Зі слів начальника управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської ОДА Юрія Кононенко, на території Одеської області функціонує сім морських портів. Він зауважив, що порт "Южний" є одним із найперспективніших.

На думку чиновника, майбутнє – за приватними компаніями.

Про те, що думають самі портовики про реформу і як вона вплине на перспективи українських аграріїв, розповіли в адміністрації порту "Южний", що в Одеській області, який розташувався на берегах Аджалимського лиману на північно-західному узбережжі Чорного моря.

Начальник адміністрації морського порту "Южний" Максим Широков розповів про те, що їхній порт – це фактично більше 4 тисяч гектарів водної гладі, яка знаходиться в управлінні адміністрації.

Начальник адміністрації морського  порту Начальник адміністрації морського порту "Южний" Максим Широков

Максим Широков показує схему порту><span class=Максим Широков показує схему порту

Внутрішня актваторія (близько 800 гектарів водної гладі) – це та частина, що пов'язана з завантаженням та розвантаженням різних вантажів. На території знаходиться орієнтовно 29 причалів і працює 14 портових операторів.

За інформацією на сайті адміністрації, в акваторії морського порту "Южний" здійснюється переробка вантажів наступними компаніями:

  • ДП "МТП Южний" - ЗРК, вугілля, мінерально-будівельні матеріали та ін.;
  • ПАТ "Одеський припортовий завод" - хімічні навалочні та наливні вантажі;
  • ТОВ "ТІС-Міндобрива" - навалочні хімічні вантажі;
  • ТОВ "ТІС-Зерно" - зернові вантажі;
  • ТОВ "ТІС-Руда" - навалочні вантажі;
  • ТОВ "ТІС-Вугілля" - навалочні вантажі;
  • ТОВ "ТІС-Контейнерний термінал" - генеральні вантажі, масло;
  • ТОВ "Бориваж" - зернові вантажі;
  • ТОВ "Дельта Вілмар СНД" - рослинна олія;
  • ТОВ "Рісо Південь" "- рослинна олія;
  • ТОВ "Олсідз Блек Сі" "- рослинна олія;
  • ДП "Сісайд-Україна" - зернові вантажі;
  • ТОВ "Термінал Стівідорінг і К" - нафтопродукти;
  • ПАТ "Укртранснафта" - нафта.

Порт "Южний" є найбільшим портом країни, адже він переробляє 33 % товарообороту всієї портової галузі і там представлені всі види найменування вантажів, починаючи від контейнерів та закінчуючи зерном, соняшниковою та пальмовою олією, залізнорудним концентратом та іншим.

Через те, що в "Южному" здійснюється перевалка аміаку та метанолу, цей об'єкт вважається портом підвищеної небезпеки. Відтак Максим Широков зізнався: навіть і в його кабінеті є протигаз.

Питання безпеки в порту – під номером один, воно відпрацьовується в режимі постійних тренувань.

Відтак в "Южному" проводиться масштабне будівництво та реконструкція системи пожежогасіння. В межах цього проекту повністю йде оновлення насосів і двигунів, для того щоб система працювала безперебійно.

"Якщо порт безпечний – інвестор сюди йде, а якщо стаються аварії, то ніхто сюди не піде. Тому на питання безпеки у нас не жаліють грошей", – зазначив Максим Широков.

Також начальник адміністрації повідомив, що в порту активно проводяться роботи з днопоглиблювальних робіт. Їм вдалося поглибити свої канали на 4 метри, і нині глибина становить 19 метрів, що дозволяє на сьогодні вантажити судна типу "capesize" (розмір яких можна порівняти з дев'ятиповерхівкою). Такі судна у "Южному" вантажать до 175-200 тисяч тонн, і "Южний" зайняв нішу найглибоководнішого порту в чорноморсько-азовському басейні.

"В цьому році підписали контракт з китайцями, які доведуть глибини до 21 метра, хоча раніше робили цей проект німці, але покинули цю справу через ситуацію в країні", – розповів Максим Широков.

"Глибини нашого порту дозволяють вантажити судна великими об'ємами вантажів, через це ми стратегічно хочемо робити глибини і утверджувати свою позицію глибоководної гавані. Порт починається з глибин, потім причал, а вже потім – перевалочні потужності", – переконаний Широков.

Втім начальник адміністрації порту зізнається: є й проблеми. Коли запускали проект із реконструкції системи пожежогасіння, то 7-8 місяців не могли вийти на серйозну експертизу, аж поки не знайшли дідуся років 70-ти, який вичитував розділи техногенної безпеки цього проекту. Тому проблема полягає в кадровому голоді в межах цілої країни в напрямку питань, пов'язаних з техногенною та громадською безпекою.

Основні термінали з перевалки зернових в "Южному" - група компаній "ТІС"

Порт розрахований на 120 мільйонів тонн навалочних вантажів в рік. А на сьогодні вони досягнули цифри 48 мільйонів тонн. Тобто використали можливості порту ще не на повну. У "Южному" переконують, що роблять все для того, щоб порт був безпечний й сюди йшли інвестиції.

Більше про реформу та експорт розповів начальник відділу стратегічного розвитку адміністрації морського порту "Южний" Олег Вороной під час екскурсії акваторією порту.

Начальник відділу стратегічного розвитку морського порту Начальник відділу стратегічного розвитку морського порту "Южний" Олег Вороной

Катер, на якому проводили екскурсію акваторією порту><span class=Катер, на якому проводили екскурсію акваторією порту

За словами Олега Вороного, якщо говорити про стратегічний розвиток морських портів, які знаходяться на землі та воді, то тут варто вирішити питання узгодження земель. Бо розвиток порту не можливо здійснювати тільки на воді, землями під якою розпоряджаються відповідно до закону або органи місцевого самоврядування в межах територій місцевих громад, або ж обласна державна адміністрація по за їх межами.

Також ще однією перепоною, яка стає на заваді ефективності розвитку морських портів,є досі невизначене питання затвердження меж портів, не зважаючи на те, що в Законі України "Про морські порти", який був прийнятий ще у 2013 році чітко прописано необхідність їх визначення.

"Чому це важливо? Бо на сьогоднішній день інвестор не може отримати офіційний документ, в якому буде написано, що він будується на землях, які знаходяться в межах порту. Чому? Бо не визначені межи портів. А від цього напряму залежить привабливість проекту, тому що одна справа, коли інвестиційний проект реалізується в порту, а інша справа, коли він знаходиться за його межами. Цей момент потребує обов'язкового вирішення", - зазначив Олег Вороной.

Важливим моментом для залучення інвестицій в портову галузь, є виконання норми ЗУ "Про морські порти" в частині компенсації інвестицій. Порядок виплати цих компенсацій відповідно до Закону повинен бути затверджений Кабінетом Міністрів України. Чому і це важливо? Тому що, інвестор отримає можливість планувати економічні показники проекту, який реалізує на 20-30 років вперед.

Цікаво, що в перевалці вантажів значну частину займають зернові. Основні термінали з перевалки зерна – це група компаній "ТІС".

Довідково:

"ТІС-Зерно" належить до групи терміналів компанії "ТІС". Знаходиться в акваторії порту "Южний", на північний схід від Одеси. Розташований на земельній ділянці загальною площею 14 га. Перевалка вантажів здійснюється через причал № 16.

"ТІС-Зерно" за досягнутим вантажообігом і за місткістю – найбільший в Україні зерновий термінал. Він переробляє майже кожну третю тонну зерна, експортовану з України.

Доставка зерна до порту здійснюється на 70 % через залізничну дорогу. і на 18 % – автотранспортом. Весь вантаж, що їде залізничною дорогою, йде через сортувальну станцію "Чорноморська".

Довідково:

Чорноморська – сортувальна станція, яка за обсягом і складністю роботи належить до позакласної. Колії приймально-відправного парку станції обладнані пристроями централізованого випробування автогальм вантажних поїздів для покращення якості технічного обслуговування вантажних вагонів, прискорення їх обігу із забезпеченням безпеки руху. Станцію обладнано пристроями диспетчерської централізації та системи з управління і контролю за рухом поїздів.

Досвід волинських аграріїв, які співпрацювали з "Южним"

На Волині експортом займаються не всі агропідприємства. Як повідомили у департаменті агропромислового розвитку Волинської ОДА, за минулий рік з Волині пішло на експорт 169,807 тонн зернових, а за січень-квітень 2017 року –19 682 тонн зернових.

Експорт окремих товарiв у розрiзi груп товарiв

за сiчень-грудень 2016 року

Найменування

Експорт

кiлькiсть, тонн

вартiсть, тис.дол. США

Зернові культури

169807,4

25 642,4

у тому числі:

Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)

101894,1

15 255,8

Жито

Ячмінь

9825,7

1 360,5

Овес

747,6

95,2

Кукурудза

57186,9

8 874,0

Сорго зернове

64,9

11,1

Гречка, просо та насіння канаркової трави; інші зернові культури

88,2

45,8

Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж

60670,4

23 886,0

у тому числі:

соєві боби, подрібнені або неподрібнені

24508,3

8 797,2

насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або неподрібнене

35656,2

14 511,8

насiння соняшнику, подрiбнене або неподрiбнене

17,4

8,8

насіння та плоди інших олійних культур, подрібнені або неподрібнені

246,9

222,9

Експорт окремих товарiв у розрiзi груп товарiв

за сiчень-квiтень 2017 року

Найменування

Експорт

кiлькiсть, тонн

вартiсть, тис.дол. США

Зернові культури

19682,6

3 114,4

у тому числі:

Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)

9276,7

1 532,0

Кукурудза

10405,9

1 582,4

Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж

18768,8

6 954,0

у тому числі:

соєві боби, подрібнені або неподрібнені

9666,3

3 528,5

насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або неподрібнене

5144,0

2 097,4

насiння соняшнику, подрiбнене або неподрiбнене

3731,4

1 044,8

насіння та плоди інших олійних культур, подрібнені або неподрібнені

150,3

159,3

Одне з агропідприємств Волині, яке займається експортом зернових, є ТзОВ "Вілія-Трейд". Директор компанії Володимир Божок розповів, що мав досвід співпраці з портом "Южний" у попередніх компаніях, у яких працював раніше.

Володимир Божок розповів про свою історію спілкування із портом "Южний", яка має початок ще з 2003 року.

З його слів, директор "ТІС-зерно" Ігор Чобітько зумів налагодити та запустити чудову роботу. ТІС працював з дуже багатьма постачальниками, що було плюсом для клієнтів, які користувались послугами "ТІС-зерна". Серед плюсів співпраці з "Южним" Володимир Божок називав те, що вони приймали до 10 тисяч тонн в день машинами, а ще один позитивний момент, що в порту можуть приймати багато вагонів за добу.

В цьому порту, зі слів Володимира Божка, судна типу "Panamax" в 50 тисяч тонн за сприятливих погодніх умов вантажили за півтори доби максимум дві. Якщо це була не кукурудза, яка б'ється, то можна було очікувати що за півтори – дві доби судно повністю буде завантажено, що для України досить хороший результат Серед мінусів Володимир Божок назвав те, що послуги з перевалки зерна (переміщення із вагонів на судна, – К.) ніколи не були дешевими.

"Хоча й це не можна назвати мінусом, бо вони добре роблять свою роботу, але просто беруть за це кошти, скажімо, більші аніж середньоринкові", – зауважив директор "Вілія-Трейд".

Що ж до "Вілії-Трейд", то вони експортують двома шляхами: до безпосереднього споживача в Європу та Білорусь або з доставкою до порту, де вже інші зернотрейдери забирають вантаж і власне займаються перевалкою зерна на кораблі, в тому числі і через порт "Южний".

Волинське підприємство експортує за декількома напрямками: перший – це зерно везуть до порту та продають міжнародній компанії –трейдеру, в якої є договір перевалки з портом і вже далі до кінцевого споживача експортують вони. Другий – експорт на Європу по широкій українській залізничній колії. Тобто підприємство ставить вагони, вантажить їх на своїх елеваторах та відправляє кінцевому споживачеві у Польщу. До того ж на "Вілії" є елеватор, який знаходиться в смт. Луків, до якого заходить польська (вузька) колія, і тут під завантаження зерновими замовляють польські вагони. Адже українські колії на 12 см ширші аніж європейські і, відповідно, ними не можуть їздити польські вагони. В цьому випадку "Вілія-Трейд" виступає безпосереднім експортером.

Відтак на Польщу експортують ріпак, сою і кукурудзу, а от пшеницю та ячмінь в Європу не везуть, адже на продаж цих зернових в Європу існує досить велике мито. Відповідно, пшениця та ячмінь експортується через порт в основному в Єгипет та Саудівську Аравію.

Серед проблем, з якими зіштовхнулись волинські аграрії під час експорту зернових в минулому році, Володимир Божок називає проблеми транспортної логістики. Справа в тім, що з липня минулого року катастрофічно не вистачало вагонів-зерновозів. Щоправда, нині за останніх два місяці ситуація дещо покращилась. Також були проблеми, коли на дільниці залізниці, де працює аграрне підприємство, працювало лише два маневрових тепловоза, які подають та забирають вагони.

"Їх не вистачає, аби виконувати роботу по нашій дільниці, і вагони, які могли б забрати ще о третій годині дня, можуть забрати, скажімо, тільки через добу", – пояснив Володимир Божок.

Завідуюча виробничо-технологічною лабораторією ТзОВ "П'ятидні" Галина Карпюк розповіла, що вони безпосередньо не експортують зерно, а вирощують його на своїх полях, збирають і продають зернотрейдерам, які, своєю чергою, експортують його далі.

З портом "Южний" "П'ятидні" працювали минулого року та продовжують співпрацю цьогоріч. Нині проводиться відвантаження кукурудзи через компанію "ТІС-Зерно".

"Ми є власниками зерна, яке в нас купляє посердник, і він уже безпосередньо працює з портом, але якщо є якісь претензії, недопрацювання, то тоді порт з нами зв'язується. Втім з "Южним" у нас ніколи не було якихось непорозумінь. Нормальне зерно, яке ми відвантажували, без проблем ішло на експорт", – розповіла Галина Карпюк.

В основному зерно, вирощене на полях ТзОВ "П'ятидні", йде на експорт в Туреччину та Африку, волинський горох поїхав в ОАЕ та Китай.

Серед проблем, з якими зіштовхнулись "П'ятидні", були ті ж таки вагони. Галина Карпюк каже: якщо раніше проблемою було завантажити вагони, то зараз існує проблема їх поставити під завантаження. Інколи підприємство мусить чекати декілька днів, щоб їм поставили вагони.

***

Нині аграрії області на порозі сезону жнив: хтось ще тільки готує свої склади до прийому нових врожаїв, а деякі господарі вже наперед законтрактували і продали свій урожай на експорт в якусь з країн Європи чи Азії. Чи експортуватимуть волинські аграрії за кордон безпосередньо самі, чи продаватимуть товар зернотрейдерам, в який спосіб і чи матимуть якісь проблеми з доставкою вантажів до пункту призначення, ми вже побачимо в новому експортному сезоні.

***

Матеріал написаний за результатами прес-туру "Як реформа морських портів вплине на перспективи українських аграріїв?", який відбувся в рамках проекту "Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа", який здійснюється за підтримки програми У-Медіа, яка виконується Інтерньюс Нетворк та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID.

Надрукувати
мітки:
коментарів