Поділитись:

Фетиш Волинської різні

Середа, 12 липня 2017, 07:40

11 липня поляки відзначали 74-ту річницю Волинської трагедії. Для тих, хто не в темі, так називають обопільні українсько-польські етнічні чистки, які відбувалися на Волині у 1943 році у вирі Другої світової війни.

Дата 11 липня вибрана не випадково, адже вважається, що саме цього дня у 43-му році УПА розпочала активні дії на Волині проти польського населення з нападу на село Порицьк (нині – с. Павлівка Іваничівського району). У 2003 році там президенти України і Польщі відкрили меморіал польським жертвам, які загинули від рук українських націоналістів. До речі, аналогічний монумент на честь загиблих українців у польській Сагрині не відкрито й досі...

Волинська трагедія (у польській версії – Волинська різня) стала своєрідним фетишем для польських правих політиків. І вони усіляко намагаються використовувати цей інструмент для здобуття політичних дивідендів у партійній боротьбі.

Проте, як вдало відзначив історик і дослідник українського визвольного руху Володимир В'ятрович, тема Волинської трагедії "таблоїдизувалася". Польські мас-медіа часто спрощено подавали реалії того часу, а основними коментаторами виступали не фахові історики, а політики. І, власне, ми отримали феномен, коли політики висувають версії та трактування тих трагічних подій, а історики шукають хоч якісь докази та історичні факти, які їх підтверджували би, а не навпаки.

Поступово Волинська трагедія стала синонімом українсько-польського конфлікту 1943-1947 років. Поляки подають себе в цій позиції винятково як жертви. Проте багато хто забуває і про початок антиукраїнських акцій на Холмщині, які передували подіям на Волині, і політику пацифікації польської держави щодо українців, і релігійні та мовні утиски.

Чомусь польські політики не згадують, що українсько-польський конфлікт мав місце не лише на Волині, а й на Галичині та Закерзонні. Просто бояться згадувати про неприємні для них факти історії? Чим тоді вони кращі за російські пропагандистські канали, які використовують напівправду для зомбування свого населення?

Мало хто згадує про те, що попри, м'яко кажучи, напружені стосунки між УПА та Армією Крайовою, вони почали тісно співпрацювати пліч-о-пліч на Зекерзонні проти підрозділів НКВС ще у 1945 році. І саме з них нам сьогодні потрібно брати приклад, адже, незважаючи на складне минуле, вони об'єдналися заради спільного майбутнього.

І єдина формула, яка може сьогодні працювати у вирішенні цього історичного україно-польського протистояння була озвучена президентами двох країн ще у 2003 році: "прощаємо і просимо прощення". Інакше – це дорога в нікуди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ: ГЕНОЦИД ЧИ ПОЛЬСЬКА ПРОВОКАЦІЯ

Надрукувати
мітки:
коментарів