"Навіщо їсти багато сала, коли можна з'їсти трохи нуту?" - Діброва

Команді ТзОВ "П'ятидні" не вперше бути піонером у вирощуванні різних культур на волинських ґрунтах.

Чого тільки "п'ятиднівці" не вирощували першими серед інших волинських агрогосподарств. Свого часу вони першими почали вирощувати ріпак, потім була кукурудза, горох та інші бобові культури. Цьогоріч команда з володимир-волинського краю знову вирішила поекспериментувати і першою на теренах Волині наважилась вирощувати таку екзотику, як нут.

Керівник ТзОВ "П'ятидні", член громадської спілки СПАС Валерій Діброва спеціально до Дня працівника харчової промисловості розповів ІА "Конкурент", як підприємство дійшло до думки, що все ж таки варто спробувати на Волині виростити теплолюбну і багату на поживні речовини культуру, а саме нут.

Зі слів Валерія Діброви, бобові культури нині користуються великим попитом у всьому світі. Італійці, наприклад, використовують його в кулінарії, філіппінці роблять з нього морозиво, а ізраїльтяни – смажені фрикадельки "фалафель" і навіть нутове молоко.

Часто буваючи за кордоном, аграрій куштував страви, в складі яких був нут. Вони йому дуже сподобались. До того ж нут є дуже поживним та багатим на амінокислоти. В Україні в основному його вирощують на півдні, бо він любить тепло і витримує посуху.

Відтак керівник "П'ятиднів" подумав: а чи не спробувати виростити нут на своїх полях. І цього року аграрії посіяли в рамках свого нового експерименту 40 гектарів нуту.

"П'ятидні" цьогоріч посіяли в рамках експерименту 40 гектарів нуту

Втім, через нестабільні погодні умови, які часто бувають на Волині, не обійшлось без нюансів. Адже перед збиранням нуту пішло багато дощів, а ця культура не любить вологи. Однак, не зважаючи ні на що, все ж зібрали урожай – по 1 тонні 750 кілограмів з гектара, очистили його, і тепер насіння волинського нуту готове до реалізації.

Валерій Діброва каже, що якби погодні умови були трохи кращими, то вони б могли зібрати і до трьох тонн з гектара. Однак керівник "П'ятиднів" не засмучується і навіть планує наступного року знову сіяти нут на площі 50-60 гектарів.

"Це нішева культура, і все ж не для Полісся, а для півдня. Нут дуже хороший попередник для озимини, насичує ґрунт азотом та іншими важливими поживними мікроелементами, яких не може дати жодна інша культура", – пояснив Валерій Діброва.

Агроном ТзОВ "П'ятидні" Роман Цизь розповів, що цього року для експерименту спробували вирощувати такі сорти нуту, як "Тріумф" і "Розана", а вже наступного року сіятимуть на своїх полях інші сорти нуту.

До слова, Роман Цизь працює на "П'ятиднях" ось уже 15 років. Він каже, що йому ще тоді сподобалось те, що підприємство впроваджувало сучасні технології, намагалось вирощувати нові сорти, гібриди і завжди цікавилось аграрними новинками. Відтак Роман Цизь доєднався до команди і нині вже разом з "п'ятиднівцями" опробовує нові сорти та культури на волинських ґрунтах.

Агроном розповів, що волинські ґрунти підійшли для нуту без проблем, а от цьогорічні кліматичні умови трохи підвели, адже справжнє спекотне літо фактично настало десь у серпні, що не дуже підійшло для теплолюбної і посухостійкої рослини.

На врожайність нуту дуже впливають погодні умови

Роман Цизь, як і Валерій Діброва, переконаний, що хоча ця культура не зовсім характерна для нашого регіону, це не означає, що її не варто чи не можна сіяти.

Головне – сіяти її на чистому полі, бо нут не є конкурентною рослиною для бур'янів, для нього практично немає гербіцидів, і він дуже повільно росте. Також не менш важливими для отримання гарного урожаю є погодні умови під час його збору.

"В цілому проблем немає з його вирощуванням, от тільки хіба зі збором урожаю. Адже, щоб збирати нут, має бути сухо та тепло, щоб без сушки його висушити, аби він не втратив свої якісні показники. Ми, може, трохи запізнилися із його збиранням на декілька днів, бо якраз перед цим затягнулися дощі, і це теж не посприяло", – поділився досвідом агроном "П'ятиднів".

Роман Цизь переконаний, що зараз нут не набере серед українських споживачів такої популярності, як у європейців чи азіатів. Ще не його час. Якщо ж і набере поширеності в споживанні, то хіба що серед невеликого кола людей, які готові за кілограм нуту заплатити втричі більше, аніж за кілограм гороху. Хоча нут є більш корисним і має ті амінокислоти, яких немає в жодній іншій рослині. До його складу, наприклад, входить амінокислота триптофан, що позитивно впливає на нервову систему. Плюс він не викликає алергії, як приміром, соя, горох чи квасоля.

Валерій Діброва навпаки вважає, що для того, аби нут користувався попитом серед українських споживачів, його треба популяризувати, адже він дуже корисний і смачний. Потрібно страви із нього включати в меню у ресторанах та інших закладах харчування.

"Нут треба популяризувати, адже він корисний, поживний і має амінокислоти, які покращують роботу мозку. Нащо їсти багато м'яса чи сала, коли можна з'їсти трохи нуту?" – вважає Валерій Діброва.

Волинський нут, до речі, вже продегустували "п'ятиднівські" господині, які варили його в себе вдома. Усім нова страва припала до душі, баранячий горох отримав лише схвальні відгуки і відтепер йому знайдеться місце сімейному раціоні.

Читайте також: І СМАКУЄ, І ЛІКУЄ: ХТО ВИРОЩУЄ ВІДБІРНУ ВОЛИНСЬКУ ЦИБУЛЮ (ФОТО)