Реформа освіти на Волині: як це буде

Новий Закон України "Про освіту" набрав чинності 28 вересня.

Про основні зміни і особливості для Волині поінформувала начальник управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації Людмила Плахотна, – повідомляє відділ інформаційної політики ОДА.

Новий закон складається із 12 розділів, які містять 84 статті. Найбільший суспільний резонанс викликала 7 стаття цього закону – мова освіти.

"Встановлено, що мовою освітнього процесу в закладах є винятково державна мова. В нас на Волині немає проблем щодо імплементування цієї статті, тому що в нас є всього одна школа, яка має окремі класи. Це 5 школа у місті Луцьку, де здійснюється навчання російською мовою, але ті класи дуже малочисельні. У профільній школі, тобто в 10-му класі, є 5-7 учнів, які є переселенцями, або, можливо, з інших територій переїхали. Тому навчання там здійснюється переважно в початковій і, частково окремі предмети, в базовій ланці", – зазначила Людмила Плахотна.

8 стаття закону визначає види освіти. Встановлено, що є формальна освіта, неформальна та інформальна освіти.

"Особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом всіх тих трьох видів освіти. Держава визнає всі ці три види освіти, створює умови для розвитку суб'єктів освітньої діяльності, що надають послуги. Формальна освіта – це та освіта, до якої ми всі звикли, здобувається вона з освітніми програмами, відповідно до визначених законодавством рівнів освіти і галузей знань, спеціальностей, а також професій. Формальна освіта передбачає здобуття перекваліфікацій і надання документу про освіту, крім дошкільної та початкової. Неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та передбачає присудження визнаних державою освітній кваліфікацій за рівнями освіти. І інформальна освіта – це самоосвіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певний компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов'язаної з професійною громадською діяльністю", – зазначила начальник управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації.

9 стаття встановлює форми здобуття освіти. Зокрема йдеться про те, що особа має право здобувати освіту в різних формах, або поєднувати їх.

"Основними формами здобуття освіти є такі: інституційна, яка буває очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна і нова форма – мережева, де беруть участь різні суб'єкти надання послуг. А також індивідуальна форма, яка включає в себе екстернатну, сімейну, тобто батьки мають право вирішити навчати дитину вдома, а окрім того: педагогічний патронаж, на робочому місці, освіта на виробництві і дуальна форма навчання. Дуальна форма навчання передбачає навчання у професійній та вищій освіті шляхом практичного здобуття навичок уже на виробництві або установах. Міністерство зобов'язує вже у 2018 році цю форму запровадити у відсотковому відношенні до академічної 50 на 50 відсотків", – відзначила Людмила Плахотна.

Другий розділ закону визначає структуру освіти. Невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта, повна загальна середня освіта, позашкільна освіта, спеціалізована освіта, професійна (професійно-технічна) освіта, фахова передвища освіта (ті заклади, які раніше вважали вищими І-ІІ рівня акредитації, тепер називатимуться "фахова передвища освіта"), а також вища освіта та освіта дорослих, зокрема післядипломна освіта.

Окрім цього, прозвучала інформація про рівні освіти, які поділені відповідно до Національної рамки кваліфікацій, яка має рівні від 0 до 10-ти. Зі слів Людмили Плахотної, цей досвід перейняли у Європі.

"Отже, дошкільна освіта відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій. Початкова освіта – першому рівню Національної рамки кваліфікацій, базова середня освіта, тобто по завершенню 9 класу – другий рівень. Профільна середня освіта – третій рівень. Профільна середня освіта передбачає початкову, базову та вищий рівень професійної освіти, яка відповідає відповідно другому, третьому та четвертому рівням", – пояснила керівник управління освіти, науки та молоді в області.

Так, фахова передвища освіта відповідає п'ятому рівню Національної рамки кваліфікацій. Далі вища освіта, яка має теж три рівні Національної рамки. Це короткий цикл вищої освіти – шостий рівень, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти – сьомий рівень Національної рамки кваліфікацій, другий (магістерський) рівень вищої освіти – восьмий рівень Національної рамки кваліфікацій, третій (освітньо-науковий чи освітньо-творчий) рівень вищої освіти, який відповідає дев'ятому рівню Національної рамки кваліфікацій. І найвищий десятий рівень Національної рамки кваліфікацій – це науковий рівень вищої освіти.

Повна загальна середня освіта залишається бути обов'язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах визначених законодавством. Як правило, в закладах освіти.

"Повна загальна середня освіта має три рівні, і з 1 вересня 2018 року є 12-річною, тобто всі учні, які підуть у перший клас в наступному навчальному році, уже будуть навчатися 12 років. Початкова освіта тривалістю 4 роки здобуватимуться у початковій школі, так вона буде називатись. Тобто школи І-ІІІ чи І-ІІ ступенів поступово зникнуть із назв шкіл. Базова середня освіта тривалістю 5 років здобуватиметься у гімназії. Усі школи, які навчатимуть дітей базовій освіті, називатимуться гімназіями. І профільна середня освіта здобуватиметься у ліцеях", – поінформувала Людмила Плахотна.

На перехідний період початкова, базова середня і профільна середня освіта може здобуватися як в окремих закладах освіти, так і в структурних підрозділах однієї юридичної особи. І ліцеї функціонують, як правило, самостійною юридичною особою. От в цьому полягає основна реформа нашої освіти найближчим часом, – резюмувала головна освітянка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ОСВІТНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: ЯК ВЧАТЬ ПЕРШАЧКІВ У ЛУЦЬКІЙ ГІМНАЗІЇ (ВІДЕО)