Чи можна займатися сексом до шлюбу

Скільки б не минало часу, не змінювалися/забувалися традиції, думки та погляди на життя, а питання "Чи можна займатися сексом до шлюбу?" є завжди актуальним. Думки пересічних людей відрізняються – хтось категорично проти, а хтось обома руками "за".

Аби волиняни усвідомили важливість і актуальність теми, "Конкурент" запитав у експертів, чи дозволяє церква, медицина та соціально-емоційні чинники вступати у контакт до шлюбу.

Валентин Марчук, клірик Свято-Покровського кафедрального храму і голова єпархіального Просвітницького відділу, протоієрей:

Церква засуджує усі види блуду, перелюбу, подружньої невірності, проституцію і проповідь так званого "вільного кохання", "пробні" шлюби, які відділяють тілесну близькість від особистісної та духовної спільності, від жертовної і цілковитої відповідальності одне за другого, які здійснюються лише у довічній подружній вірності" (Основи соціальної концепції Церкви Х, 6). Тобто, у православній традиції шлюб сприймається як пожиттєвий союз подружжя, скріплений не лише фізичною, а і духовною близькістю.

Сучасний світ намагається усунути орієнтацію на духовні цінності, відволікти молодих людей зі шляху до Бога, розважити, вивести із стану молитовного єднання з Творцем, безупинно пропонуючи їм різноманітні спокуси. Людство в цілому не витримує натиску власних гріхів, духовно слабне і втрачає як тілесне, так і душевне здоров'я. Безумству сучасного світу Свята Церква протиставляє вчення про чистоту та цноту як в дошлюбних відносинах, так і для подружжя. Це вчення оберігається правилами святих апостолів, святих отців і Вселенських та Помісних Соборів, а розкривається воно в долях святих. Бог вимагає від нас святості життя. Ця святість, найперше, полягає в цноті, а потім у виконанні і інших заповідей Божих, а при порушенні їх – у щиросердечному і смиренному покаянні. "Цнотливість, – пише преподобний Іоан Ліствичник, – це загальна назва всіх чеснот". Дівоча честь і подружня вірність – генетична основа не тільки сімейних устоїв, а і генетичної спадковості здоров'я і благополуччя сім'ї, нації і держави. Саме тому Свята Православна Церква вимагають берегти дівочу, юначу, жіночу і чоловічу моральність, укріпляти її у сім'ї і в державі.

Цнотливість є вираження не егоїстичної, а євангельської любові людини до себе, яка складається із збереження тілесної і душевної цілості, чистоти. Вона невід'ємна від любові до Бога. У Святому Письмі під цнотливістю розуміють і утримання похоті, боротьбу з гріхом, тверезість, помірність, скромність, здоровий стан розуму. Докладаючи всіх своїх сил, "людина, як розумне Боже створіння, повинна зв'язати себе законом поміркованості", – пише святитель Григорій Богослов (св. Григорій Богослов. Твори, т. 5).

"Непорочність, – пише преподобний Іоан Ліствичник, – є засвоєння для себе безплотної природності. Непорочність є надприродне відречення від природи і направду незвичайне змагання з безплотними тіла смертного і тлінного".

Щасливі ті, хто твердо зберігає закон Господній і не піддається на спокуси нечестивих. Бо лише непорочність, тобто відчуття непричетності до гріха, дає людині право на щастя. Священне Писання вчить нас, що сім'я є Богом встановленою формою існування людини і отримала благословення від Господа одночасно із створенням людини. "І сказав Господь Бог: "Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього" (Бут. 2, 18). "І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий Він її створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: "Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю…" Так була створена перша сім'я. І одночасно Адам і Єва, а через них і кожна людина, отримали завдання від Творця – "наповнюйте землю". Природне призначення людини – зберігати життя на землі, а подружжя в його ідеальній суті є здійсненням цього надзвичайного призначення людини. Свята Церква благословляє чоловіка і жінку в подружжя і, тим самим, ще раз нагадує про природне покликання людини.

Взаємний потяг чоловіка і жінки має на меті не тільки заснування сім'ї та народження дітей, але і взаємне духовне піднесення – відновлення в людині її початкової краси – першообразу сотворіння "за образом і подобою". За думкою святителя Іоана Златоуста, народження дітей є не єдиним призначенням шлюбу. Він вбачав у ньому узаконений Богом спосіб підтримки моральності: "Шлюб дано для народження дітей, а ще більше для погашення природного вогню". Тут святитель наслідує святого апостола Павла, який говорить, що задля запобігання блуду "дружина не володіє тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє тілом своїм, але дружина. Не вхиляйтесь одне від одного, хіба що дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням" (1 Кор. 7, 4-5). Аналізуючи це послання ап. Павла, святитель Іоан вказує, що ще одним призначенням шлюбу є задоволення потреби плотського єднання, яка закладена Богом у природу людини.

При виключному значенні у християнському шлюбі моральної чистоти, статеві потяги людської природи не вважаються гріховними, але за умови, що ці потяги матимуть вияв у бажанні народження дітей і втілюють цнотливу любов, повну спільність, "одностайність душ і тілес" подружжя. Слова з псалма: "Отож, я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя" (Пс. 51, 7) вказують лише на гріховність людської природи взагалі. Засудження, за вченням Церкви, "заслуговує перетворення цих чистих і гідних відносин і самого людського тіла у предмет принизливої експлуатації і торгівлі, призначений для отримання егоїстичного, безособистісного, безлюбовного та спотвореного задоволення" – виголошується в Основах соціальної концепції Руської Православної Церкви (Х, 6).

"Шлюб у християнстві, – за вченням святителя Григорія Богослова, – добрий тоді, коли він об'єднується з бажанням залишити після себе дітей, бо таким чином наповнюється Церква Христова, збільшується кількість тих, хто догоджає Богові. Але коли він має основою лише прагнення задовольнити плотську похіть, то розпалює грубу і ненаситну плоть, обкладає її терням і робиться ніби шляхом до гріха". Благословляючи подружжя, Церква дає певні настанови моральності і чистоти у відносинах.

Павло Миронюк, пастор церкви "Фіміам":

Біблія називає статеві стосунки до шлюбу гріхом блуда. Багато молодих людей в сучасному світі дивляться на секс до шлюбу як на нормальне явище, але для багатьох людей саме такі стосунки залишають глибокі душевні рани, та нерідко багато проблем зі здоров'ям, а також це те, що потім часто заважає побудувати міцні сімейні стосунки. Як то кажуть: все би було б добре, якби не наслідки: депресії, хвороби, розлучення, недовіра у шлюбі, і тому подібне.

Секс до шлюбу – це безвідповідальне рішення! Адже це те, що частенько призводить і до абортів, і до одинокого материнства, сирітства. Природа і суспільні принципи навчають нас, що на все є свій час! Є час і для статевих відносин. І цей час визначається не віковими критеріями, чи критеріями сексуального дозрівання, а критерієм зрілості у відповідальності людини за стосунки з людиною із якою вступає у взаємовідносини. Якщо люди в цьому зрілі, то вони відчувають відповідальність і один перед одним, і перед батьками та родиною, і перед суспільством в цілому, а також перед Богом! Ми маємо розуміти, що секс до шлюбу навіть якщо з позиції, що він схвалюється тільки з коханою людиною, з якою ми вже вирішили одружуватися в майбутньому, він породжує і інші проблеми, такі як сексуальна невірність у шлюбі, наприклад, та ряд інших.

У Біблії багато написано про ці речі, але приведу лише один текст: "Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог." Ми маємо пам'ятати про принцип – що людина посіє, те і пожне, це до речі, також біблійні слова.

Часто сьогодні до церкви приходять люди уже з особистим сексуальним досвідом. І не дивлячись на те, що церква навчає молоде покоління жити чистим життям, не даючи місця своїм пожадливостям, та зберігаючи своє тіло і душу для своєї коханої людини у шлюбі, трапляється безліч випадків, коли до церкви звертаються люди уже зі зворотнім досвідом. Але ми в такому випадку зміцнюємо душі людей Божою благодаттю, яка полягає у Божому прощенні, очищені та звільнені. А також відкриває людям новий шлях і образ життя, дає надію на чисті взаємовідносини вразі переосмислення всього образу свого життя!

Нерідко молодим людям стримуватися в той час, коли в їхньому віці грають гормони, але Бог бажає, щоб людина навчалася в житті дисципліни, послідовності, принципів порядності, адже життя – складна річ. І не дивлячись ні нащо саме такі цінності потрібні людині у житті! Тому молодим людям слід цього вчитися! Їм слід про це говорити, як би це не було не популярно сьогодні.

Хоча зрештою, біблійний персонаж Давид написав у Псалмах так: "Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою! Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї! Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує." Псалми 25:7-10.

Ось чому ми не ставимося до молодих людей з приниженням їхньої гідності через будь-який їхній негативний життєвий досвід. Бо це індивідуально кожна душа, за яку з любов'ю помирав на хресті Ісус Христос, і Його благодаті достатньо, щоб прийняти кожного грішника змінюючи його свідомість і життя! Особисто я в житті можу ствердити, що це прекрасно, коли ти кохаєш одну людину і розділяєш з нею все, зберігаючи вірність! Це прекрасно і це мій особистий життєвий досвід!

Вадим Петровський, директор та головний лікар МЦ "Боголюби", лікар-акушер гінеколог, лікар першої категорії, кандидат медичних наук:

Україна – це все таки релігійна християнська країна, і контакт до шлюбу це ж блудодіяння. А це ніколи не може піти на користь здоров'ю. Тому до шлюбу краще не контактувати, тим більше, що гріх породжує ще більший гріх і людина може не спинитися й таким чином за те, що вона не слухається духовних настанов і Слова Божого, то виникає така відплата у вигляді втрати фізичного здоров'я.

Найчастіше у жінок, які ведуть активний сексуальний спосіб життя ще до шлюбу, виявляють проблеми пов'язані з безпліддям, патологією шийки матки і таке інше. Тому до шлюбу краще не займатися сексом.

Секс треба розглядати як соціо-духовно-фізичне явище. І в нормальних умовах секс – це кульмінація кохання. Раніше ж люди обирали один одного, домовлялися, або й знали, що створені один для одного і після церемонії, обряду вінчання тільки займалися коханням. Дуже гріховним явищем було, коли жінка до шлюбу не була цнотливою. Не так просто це ж було споконвіків, це й була пересторога для майбутнього здоров'я.

Антоніна Мітлош, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та соціальної психології і соціології СНУ ім. Лесі Українки:

Сьогодні багато суперечок і навіть маніпуляцій навколо цієї проблеми. Питання у такому формулюванні не належить до компетенції психології. Швидше мова йде про культурні й релігійні особливості, а також індивідуальні та суспільні цінності. Тобто про морально-етичний аспект.

Жити чи не жити статевим життям до шлюбу – це індивідуальний вибір кожної людини. І тут все залежить від цінностей, на які орієнтується молода людина, від її ставлення до шлюбу і сексу та очікувань від них. Адже для когось інтимні стосунки до шлюбу – це неприпустиме явище і розпуста, а для когось – спосіб самоствердження і поваги в очах інших. Хтось вважає, що це ознака дорослості, а для іншого – це особливі стосунки двох люблячих людей. Тому тут варто замислитись і розібратись із власним ставленням до цього питання.

Сьогодні поняття шлюбу доповнюється такою його формою як громадянський шлюб. Водночас віряни розглядають статеве життя саме у контексті шлюбних стосунків. Інше ж важливе і дражливе питання – це ставлення до сексу загалом. Доволі часто саме тут криється багато проблем (ставлення до сексуальності, свого тіла та виникнення сорому у зв'язку з цим тощо). Але це вже інша тема.

У руслі ж нашого обговорення пам'ятаймо, що кожна людина має право вибору і його варто поважати. Головне, аби люди, які мають відмінні від наших погляди, не піддавались остракізму, знущанню та висміюванню. Толерантне ставлення до іншої позиції, ідеї та погляду сприятиме згладжуванню нетерпимості між людьми та побудові безпечних меж співіснування. Адже межа однієї людини завершуються там, де починається межа іншої.

Важливо, аби сучасні молоді люди, здійснюючи свій вибір, були у гармонії із своїми переконаннями, цінностями та почуттями.

Андрій Ходан, лікар уролог-сексопатолог МЦ "Благомед":

Потрібно розуміти, що статеві відносини, це не тільки задоволення, але і велика відповідальність за здоров'я своє партнера, а можливо і дитини. Я своїм юним пацієнтам завжди наголошую, що починати статеві стосунки варто тоді, коли готові не лише фізіологічно, але й психологічно. Адже мати тривалі стосунки з однією партнеркою – це більш здорово і правильно. Тому, якщо хлопець відчуває, що певною мірою ще не готовий підтримувати стабільні, тривалі стосунки, то, можливо, і не варто починати.

Звичайно, потрібно дбати про контрацепцію, а щодо віку, з якого можна починати жити статевим життям – це доволі індивідуально і залежить від багатьох факторів. Ну і батькам, ясна річ, варто розуміти, що весна наступає незалежно від нашого бажання, тому потрібно дітям допомогти до неї підготуватися, не робити з делікатних тем "табу", а вміти адекватно розмовляти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• В Індонезії протести проти закону, який забороняє секс до шлюбу
• Цнотливість – не проблема, – організатори нашумілої лекції про секс до шлюбу