Товариство з обмеженою відповідальністю: нові зміни

17 червня цього року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою відповідальністю".

Які зміни відбудуться у корпоративних відносинах у результаті ухвалення цього закону і на що варто звернути увагу? Про це розповів Ігор Олейник, адвокат, партнер юридичної компанії "Аскольд".

– Які зміни у законі є актуальними для учасників товариств?

– Серед основних актуальних змін варто виокремити те, що завдяки новому закону з'являється поняття "корпоративного договору". Цим договором встановлюється: обов'язок сторін договору голосувати на загальних зборах учасників товариства у спосіб, визначений таким договором; порядок та умови, на яких учасники мають право або зобов'язані купити або продати частку у статутному капіталі; випадки, коли виникає таке право або обов'язок; порядок вчинення інших дій, пов'язаних з управлінням товариства, його припиненням або реорганізацією.

Зміст такого договору є конфіденційним, а договори, укладені його стороною на порушення корпоративного договору, автоматично вважаються нікчемними.

Законом встановлено випадки нікчемності "корпоративного договору". Це – невідповідність вимогам щодо безвідплатності та письмової форми укладення, встановлення обов'язку учасника здійснювати голосування за вказівками органів управління товариством, укладення договору стороною корпоративного договору на його порушення, але лише у випадку, якщо інша сторона знала або мала знати про таке порушення

– Крім корпоративного договору, які ще нові поняття виникають у зв'язку з новим законом?

Також виникає поняття безвідкличної довіреності з корпоративних прав. Встановлено, що учасники товариства мають право на видачу безвідкличних довіреностей з корпоративних прав, які неможливо відкликати упродовж строку, на який видана довіреність. Довіреність може бути скасована без згоди представника лише у випадках, передбачених довіреністю. Така довіреність видається задля виконання або забезпечення виконання зобов'язань учасників як сторін корпоративного договору, предметом яких є права на частку у статутному капіталі або повноваження учасників.

Безвідклична довіреність має бути обов'язково нотаріально посвідченою. У випадку, якщо права та інтереси довірителя порушено, представник на вимогу довірителя має припинити користування або відмовитися від неї. Якщо при цьому у сторін виник спір, безвідклична довіреність може бути скасована судом

– Яким чином законом врегульовано формування статутного капіталу товариства?

Дозволено збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів та без їх внесення – за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.

Передбачено можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу. За таким договором учасник та/або третя особа зобов'язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі. Даний договір може виступати як додаткова гарантія виконання зобов'язань між сторонами, що виникають до того моменту, коли відбудеться фактичне внесення вкладу учасником чи третьою особою.

– А що стосовно виплат дивідендів?

Згідно із новим законом, виплата здійснюється у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників. На законодавчому рівні встановлюється періодичність, з якою можуть виплачуватися дивіденди. Дивіденди виплачуються за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Також в законі зазначені випадки, згідно з якими обмежується виплата дивідендів.

Товариство не має права виплачувати дивіденди, якщо не здійснено розрахунків з учасниками товариства у зв'язку із припиненням їх участі або з правонаступником учасників товариства. А також у випадку, якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

– Чи передбачено новим законом зміни у структурі Статуту товариств?

Скорочується кількість відомостей про товариство, які мають бути відображені у Статуті. Відповідно до нового закону, у Статуті мають бути відображені лише повне та скорочене (за наявності) найменування товариства, органи управління, їх компетенції та порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього

– Які зміни стосуються регламентації прав, обов'язків та статусу посадових осіб?

Закон визначає поняття посадових осіб товариства, "конфлікту інтересів", значного правочину та правочину щодо якого є заінтересованість. Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов'язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених у договорі між нею і товариством.

Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства. Конфліктом інтересів є конфлікт між обов'язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.

Закон встановлює обов'язки, за невиконання яких товариство розриває договір з посадовою особою без виплати компенсації: здійснення виплати винагороди посадовій особі, у випадках не передбачених умовами договору, неподання товариству переліку своїх афілійованих осіб при обранні на посаду та неповідомлення про зміну складу афілійованих осіб у п'ятиденний строк з дня, коли посадовій особі стало відомо про таку зміну.

Розголошення інформації посадовою особою, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків та становить комерційну таємницю товариства чи є конфіденційною, крім випадків, коли розкриття такої інформації вимагається законом.

Наголошую на важливому моменті: закон встановлює нововведення щодо посадових осіб в аспекті їх діяльності. Зокрема, член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства – без згоди загальних зборів учасників здійснювати ряд дій. Наприклад, вести діяльність як ФОП у сфері діяльності товариства. Також не може бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

– Як Ви оцінюєте новий закон в цілому?

В цілому вважаю його конструктивним і таким, що є прогресивним для господарських відносин. Але хочу наголосити на важливості вчасного внесення змін до Статуту. Законом обумовлено чіткий термін, протягом якого є можливість внести зміни безкоштовно. Клієнтам юридичної компанії "Аскольд" ми розіслали листи з рекомендаціями на що варто звернути увагу. Всім підприємцям, кого стосується цей Закон, раджу звернутися до спеціалістів, щоб зміни до Статуту були внесені коректно та правильно.

ЧИТАЙТЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО БІЗНЕС І ПРАВО

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook та Telegram. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Волинь
Опубліковано:
06.08.2018 15:00
Переглядів2992
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
19-10-2018 18-10-2018
Вибір редактора

Рейтинг