Інститут нацпам'яті Польщі не бачить злочину в заходах у Сагрині

Польський Інститут національної пам'яті відмовився розпочинати розслідування проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича за заявою Люблінського воєводи.

Про це йдеться у повідомленні на сайті ІНП, – пише Європейська правда.

"9 серпня 2018 року прокурор комісії відділення судового переслідування щодо злочинів проти польського Інституту національної пам'яті в Любліні прийняв рішення про відмову від порушення розслідування фактів і публічного заперечення злочинів, зазначених у статті 55 Закону від 18 грудня 1998 року Інституту національної пам'яті, проти голови Українського товариства в Любліні, який під час публічної демонстрації 8 липня 2018 року у Сагрині заявив, що події, які відбулися 9-10 березня 1944 року є "злочином проти людяності, скоєні (...) представниками польського народу, партизанами армії Крайової", – йдеться у повідомленні.

Однак в обґрунтуванні свого рішення прокурор зазначив, що президент Українського товариства в Любліні в своїй промові зосередився виключно на події в Сагрині і українських жертвах

"Він опустив "незручні" факти, пов'язані з ролю УПА у злочинній діяльності в Сагрині, і приховав злочин, вчинений українськими націоналістами проти польського населення. У зв'язку з цим, прокурор розділив думку про те, що виступ президента Української асоціації може привести до порушення відповідних масштабів, і, отже, релятивізувати очевидну оцінку геноциду на польській землі", – йдеться у заяві.

Прокурор галузевого комітету в Любліні передав в районну прокуратуру заяву Люблінського воєводи в частині, що стосується можливого порушення статті 133 Кримінального кодексу главою Українського товариства в Любліні, тобто образи польської нації.

Окружна прокуратура в Замості 10 серпня ініціювала розслідування з цього питання.

Нагадаємо: до прокуратури у справі слів Купріяновича звернувся люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає, що голова Українського товариства під час свого виступу порівняв події у Сагрині 1944 року з подіями на Волині в 1943 році і, як сказав Чарнек, "зрівняв 130 тисяч жертв геноциду з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 року".

На думку Чарнека, пам'ятні заходи у Сагрині, організовані у той самий день, коли відзначали 75-ті роковини подій на Волині, були "однією великою провокацією".

У свою чергу Купріянович сказав: "Рішення прокурора почати розслідування здається абсолютно ірраціональним і навіть гротескним. На жаль, наслідки всіх цих заходів вже видно. Це, з одного боку, збільшення антиукраїнських настроїв в певних колах, з іншого - зростання занепокоєння і побоювань української православної громади в нашому регіоні".