Кубок "Жоржа" їде до Львова (фото)

Триденний більярдний марафон в Луцьку офіційно завершено. Та, як було сказано в попередній статті, це лише початок. Минулорічний турнір-відкриття "для своїх" тепер став офіційним "Кубком Жоржа" і цьогоріч прийняв 48 більярдистів з чотирьох областей України та столиці. Серйозний підхід організаторів простежувався навіть в деталях: замість стандартних медалей були виготовлені дизайнерські нагороди. Особисто мені цей момент був дуже приємним, адже "Жорж", як і РЦ "Промінь", в якому розташований клуб, втримали "марку" на високому рівні.

За регіональним посівом гравці були розподілені на 10 груп, де у восьми змагалися п'ятеро і ще в двох зіграли по чотири більярдисти. З чисельніших у стадію плей-оф виходили троє, а з менших – двоє. Досіяти олімпійку чотирма гравцями і водночас вмотивувати їх до боротьби в кожному матчі вирішили з десятка тих, хто зайняв четверті місця. Відбір проводився за результатами особистих показників у матчах.

З 48 учасників після групового етапу в боротьбі залишилось 32, які продовжили змагатися за перемогу. В першій групі беззаперечним лідером став один із фаворитів турніру Станіслав Тимчій. Олександр Сайков, який покинув змагання в перший же день у зв'язку з сімейними обставинами, все ж закріпився тут другим, хоч і мав в активі дві технічні поразки. Третє місце завоював Сергій Остапенко. Також учасниками плей-оф стали усі гравці зі Львова (Мартин, Кривко, Загайнов, Самсонов). Не підвели і місцеві любителі більярду з Луцька, які утворили більшість – дев'ятеро учасників. Троє з чотирьох більярдистів з Володимира-Волинського (Лазарович, Ващук, Гнатюк) також продовжили турнірний шлях. До них приєднався і сусідній Ковель (Бабенко, Чамбула, Лукаш, Федорук). Гарну гру у стилі олд скул продемонстрував найстарший гравець, один з майстрів більярдного спорту Іван Ариванюк. Не залишились осторонь і більярдисти з Рівненської області (Вознюк, Найда, Небожинський, Бондарчук).

В олімпійці справи пішли швидше: Ігор Мартин двома перемогами над Віктором Бабенком та Володимиром Терлецьким (4-1 та 4-2) пройшов у фінальний день у чвертьфінальну стадію. Його суперником став Іван Ариванюк, який спочатку в контрі 1/16 дотиснув Пелінкевича, а в 1/8 вже впевненіше здобув перемогу над ківерчанином Максимом Люпою (4-2).

Богдан Кривко і Віталій Самсонов на старті плей-оф оформили "бублики" для Василя Назарука та Юрія Дешка відповідно та зійшлися між собою. У львівському дербі сильнішим виявився Кривко (4-1). Його суперником в чвертьфіналі став Захар Вознюк, який обіграв свого земляка Сергія Бондарчука після відставання в три партії (4-3).

Увірвався до 1/4 фіналу і Станіслав Тимчій двома розгромними перемогами над Віктором Даньком та Ігорем Лукашем. Його суперником став Роман Лазарович з Володимира-Волинського, який після вдалого дебюту на Кубку України у Львові знову продемонстрував високий результат. Чвертьфінал дістався Роману за перемоги над Сергієм Остапенком (4-0) та Богданом Михальчуком (4-1).

Останню чвертьфінальну пару замкнули лучани Олександр Давидовський та Владислав Грановський. Першому не склало проблем "всуху" обіграти Дмитра Гнатюка та Анатолія Байцима. Грановський же віддав по партії престижу для Миколи Панасюка та Тараса Ройка і виграв у них з однаковим результатом 4-1.

У вирішальному дні матч, який обіцяв бути найдовшим, завершився дуже швидко. Ігор Мартин, який набрав просто неймовірну ігрову форму, трохи більше ніж за годину оформив "суху" над Іваном Ариванюком, не давши місцевому професіоналу жодних шансів зачепитися за перемогу хоча б в одній з партій.

Решта поєдинків визначили переможця лише в контрі. Хочу детальніше описати поєдинок Станіслава Тимчія та Романа Лазаровича. Тимчій як фаворит турніру і конкретно цього матчу зі старту виграв три партії і був за крок до перемоги. По ходу цих баталій друга партія могла стати переломною, та Лазарович не забив фреймбол з руки, а Тимчій дуже класно зібрав три необхідні кулі. Після того, як рахунок на табло став 3-0 на користь лучанина, Стас у своєму стилі став бити все, але в ціль влучав рідко. Лазарович скористався цим шансом і відставання скоротилося до 3-2, а потім класним свояком в середину Роман зрівняв рахунок (3-3). У контрі Лазарович отримав хороший шанс на розвиток атаки, та зупинився на двох забитих кулях. Тимчій відповів ще двома і розпочалася тактична гра. Мотивація Станіслава була настільки високою, що він не йшов на жоден сумнівний удар, а постійно відігрувався (не властивий стиль для нього). Після 20 хвилин "катки" Лазарович поставив кулю в лузу, та її було не видно. Тимчій пішов на авантюру і удар від довгого борту знайшов ціль, після чого забив необхідні чотири кулі та став півфіналістом. Владислав Грановський у вирішальній партії взяв гору над Давидовським, а Кривко дотиснув Вознюка. Четвірка найсильніших замкнулася.

Два дербі – львівське і луцьке – чекало на глядачів в ½ фіналу. Мабуть, найкращу свою гру в півфіналі продемонстрував Ігор Мартин. У цьому матчі він забивав все і здобув впевнену перемогу (5-1) над Богданом Кривком. Станіслав Тимчій також у швидкому темпі з рахунком 5-1 "перестріляв" свого земляка Владислава Грановського і склав компанію Мартину у головному поєдинку турніру.

Фінал до шести перемог проводився у дві сесії, де в першій грали п'ять партій, а в другій – до перемоги. Матч розпочався перемогою Станіслава Тимчія у першій партії, та далі все пішло за планом Ігоря Мартина і він вирвався вперед (3-1). На негативних емоціях останню партію в сесії Станіслав гарячково розбив і віддав її в актив своєму супернику. На перерву гравці пішли за переваги львів'янина в три очки.

Після відпочинку Тимчія наче підмінили: він виграв два стартові підходи і впритул наблизився до свого суперника (4-3), восьма партія все ж залишилась за Мартином і той опинився за крок до перемоги (5-3). У дев'ятій Тимчій знову почав погоню і йому це вдалося – 5-4. Та десятий підхід до столу виявився останнім: Ігор Мартин зібрав вісім необхідних для перемоги куль раніше за Станіслава Тимчія і забрав "Кубок Жоржа" до Львова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ІВАН "ЛУЦЬКИЙ" АРИВАНЮК: "Я РОБИВ БІЛЬЯРДНІ КИЇ ДЛЯ ЧЕМПІОНІВ ТА ПРЕЗИДЕНТІВ"