Волинь: цукрові перспективи

Історія цукрової промисловості в Україні нагадує американські гірки з постійними підйомами, падіннями і черговим рухом вгору. Та й сам процес виробництва цукру є чи не найскладнішим у харчовій промисловості, адже включає в себе чимало етапів: від агрономічних до фізико-хімічних процесів.

Оскільки вирощування цукрового буряка є більш затратним, аніж, скажімо, вирощування пшениці чи ріпаку, багато фермерських господарств ( та й одноосібних господарів) переорієнтувались на вирощування економічно вигідніших культур. Хоча варто відзначити той факт, що коли у сівозміні не буде цукрового буряку, то землі поступово заростуть бур'янами, вражатимуться шкідниками тощо.

Втім, не зважаючи на економічну ситуацію в країні, аграрії та цукровики Волині продовжують сіяти солодкі коренеплоди, і навіть цього року наростили темпи і встановили своєрідний рекорд.

Дещо з історії цукрової галузі на Волині

На Волині історія цукровиробництва – це або відбудова зруйнованих війною, або побудова нових заводів. Чотири заводи, які лишились у спадок Волині після розпаду Радянського Союзу, з'явились у межах 50- 60-х років минулого століття. Саме тоді були збудовані і почали свою роботу заводи у Володимирі-Волинському, в селищі Мар'янівка (Горохівський цукровий завод), Іваничівський цукровий завод ( нині ПП "Європа-цукор") та Гнідавський цукровий завод.

В радянські часи спостерігались швидкі темпи розвитку цукрової галузі, що мало б перетворити СССР у найбільшого виробника цукру у світі.

Втім з роками вижили лише найсильніші (і це стосується не лише волинських цукрозаводів). Після розпаду Радянського Союзу чимало заводів збанкрутували, на інших під час спадів економіки просто зупиняли роботу на декілька років, а потім "різали на метал". Ще частина заводів потрапили в приватні руки, в яких, в принципі, "вмирали" через брак відповідних спеціалістів, які не зуміли правильно налагодити процес цукровиробництва. А комусь щастило більше, і вони продовжили своє існування до наших днів.

Що ж до ситуації на Волині то першим з дистанції зійшов Володимир-Волинський цукровий завод, який у 2012 році Господарський суд Волинської області визнав банкрутом. Що ж до Горохівського цукрового заводу, то ЗМІ раніше повідомляли, що перша спроба умисно довести його до банкрутства була ще у 2013 році. Втім остаточно завод оголосили банкрутом на початку 2016 року.

Цікаво, що у листопаді 2015 року цей завод отримав нового власника - ПП "Агро-Експрес-Сервіс". Нині у всіх на слуху розмови про відновлення роботи цього колись потужного промислового об'єкту. До того ж "Агро-Експрес-Сервіс" щороку засіює чимало площ цукровими буряками. Тому їхня зацікавленість у відновлені роботи цього заводу очевидна.

Що ж до Володимир-Волинського заводу, то наразі його доля невідома. Одна з останніх згадок в пресі – фоторепортаж місцевого сайту із зруйнованих приміщень колись потужного волинського цукровиробника.

Залишки Володимир-Волинського цукрового заводу

Руїни заводу у Володимирі-Волинському

До сьогодні вдалось дожити двом об'єктам: ПП "Європа-цукор" та ПАТ "Гнідавський цукровий завод".

Цукру вистачить всім!

Що ж до площ під посіви солодких коренеплодів, то тут також постійно спостерігались коливання, які часто залежали від того, наскільки вдалим був попередній цукросезон.

Втім аграрії завжди намагаються диверсифікувати своє виробництво, а зразом й знизити ризики на випадок, коли буде перевиробництво цукру і ціни на нього різко впадуть. До того ж диверсифікація частково зумовлена й агрономічними вимогами у сівозмінах. Тому господарники намагаються сіяти не лише буряк, а й інші менш затратні під час вирощування, але більш економічно вигідні культури.

Директор департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації Юрій Горбенко розповів, що нині в області тенденція йде до нарощення посівних площ під цукрові буряки, що свідчить про хороший стан речей в цій галузі.

Директор департаменту агропромислового розвитку Юрій Горбенко

Згідно з даними департаменту, цьогоріч засіяли 13,5 тисяч гектарів землі цукровим буряком, коли у 2015-му році площа таких посівів становила 11,3 тисячі гектарів.

До того ж, як повідомив Юрій Горбенко, цього сезону волинські аграрії, та й окремі господарства, вийшли на своєрідний рекорд. І якщо по області в основному урожайність буряка становить 400 центнерів з гектара, то в кращих господарствах є показники у 800 – 900 центнерів з гектара.

"При таких врожаях чистий прибуток з гектара може становити 30 тисяч гривень. Тому в цьому році сіяти цукрові буряки вигідно, і ніхто не прогадав", - резюмує Юрій Горбенко.

Чи "кусатимуться" ціни на солодкий пісок?

Цьогоріч все сприяло вирощуванню цукрового буряку: від погодніх умов до цін на цукор.

Як запевнили в департаменті агропромислового розвитку, цукру на Волині буде вдосталь. Для того, щоб забезпечити населення області солодким піском (з розрахунку по два кілограми на жителя,) треба 38 000 тонн, а область цього року, за попередніми підрахунками, отримає більше 60-ти тисяч тонн.

Варто відзначити і той фактор, що відпуск Кабміном цін на соціально-значущі продукти харчування (серед яких і цукор) у "вільне плавання" на певний період може зіграти на руку цукровиробникам в цьому сезоні.

"Думаю, це добре. Ми будемо бачити, як це працює в найближчому часі. Якщо виробники не будуть зривати ці ціни до безкінечності, то це нормально. Якщо ж будуть – ну то, можливо, доведеться знову повертатись до регулювання Кабміном цін на продукти харчування", – переконаний Юрій Горбенко.

Як повідомляли раніше на сайті Національної асоціації цукровиків, на початок осені, а саме упродовж вересня, роздрібні ціни на цукор були відносно стабільними із тенденцією до зростання. До кінця місяця ціна на білий ваговий цукор становила 12,74-15,46 грн/кг. Станом на 25 жовтня оптово-відпускна ціна цукру була в межах 13,80-14,00 грн/кг,

Що зібрали аграрії на цьогорічних "цукрових" жнивах

Станом на 31 жовтня на цукрові заводи бурякоздавачі вже завезли 455 тисяч тонн солодкого коренеплоду, а заводи переробили 360 тисяч тонн.

Від початку цукросезону вже виробили 50 тисяч тонн цукру, є перспектива, що ця позначка зросте, як вже згадували раніше, до понад 60 тисяч тонн.

Щоправда, варто визнати, що одноосібники стали менше здавати цукровий буряк на бурякопункти через те, що вирощування цієї культури – затратне, а рентабельність з року в рік падала і не була гарантованою.

Директор ПАТ "Гнідавський цукровий завод" Ростислав Новосад розповів, що був період, коли завод мав 25 тисяч укладених договорів з одноосібниками-бурякоздавачами. Однак потім їхня кількість зменшилася. Він пояснює це тим, що вирощуванням буряка легше займатись великим агрогосподарствам, які мають для цього всю необхідну матеріально-технічну базу.

Гнідавський цукровий завод

На Волині є чимало аграрних підприємств, які займаються вирощуванням цукрового буряка. Щоправда, хтось сіє в межах 1000 гектарів ( такі, як ТзОВ "Городище" чи ТзОВ "П'ятидні"), а є й такі, що сіють в межах 200 - 300 гектарів. (СТзОВ "Романів").

Зліва - директор Гнідавського цукрового заводу Ростислав Новосад, зправа - аграрій та директор СТзОВ "Романів" Віталій Заремба. Позаду урожай СТзОВ "Романів".

Директор СТзОВ "Романів" та заслужений працівник сільського господарства України Віталій Заремба розповів, що цьогоріч цукровим буряком його сільське господарство засіяло 160 гектарів землі ( в минулому році –140 га.). Якщо в минулому році урожайність була 633 центнера з гектара при 16 % цукристості, то в цьому році цукристість становить 18,1 % , а урожайність 765 центнерів з гектара.

Аграрій Віталій Заремба

Такій врожайності й високим показникам посприяла погода – дощі йшли саме в ті моменти, коли того потребували солодкі коренеплоди. До того ж, як додав Заремба, господарству довелося багато попрацювати, щоб отримати такі хороші результати. Відтак цьогоріч їм вдалось здати на Гнідавський цукрозавод буряку у фізичній вазі 13 420 тонн, а в заліковій - 12 240 тонн.

Важливим прогресом у сільськогосподарських підприємствах є те, що фактично всі відійшли від використання ручної праці на полі, що значно вплинуло на кількість зібраного врожаю. Починаючи від підготовки ґрунту під посів і завершуючи збиранням врожаїв, поле, окрім техніки, не бачить нікого.

Загалом, як розповів аграрій, робота із цукровим буряком дуже кропітка і вимагає дотримання багатьох аграрно-технологічних вимог, безумовне виконання яких в поєднанні із сприятливими погодніми умовами і дасть хороший урожай.

Сучасні агропідприємства повністю відмовились від "ручної " праці на цукрових полях. Комбайни ТзОВ "Городище"

Солодкі будні цукровиробників

Цукровиробники також дивляться з великим оптимізмом у майбутнє. Нині на цукрових заводах області кипить робота. Як повідомили в департаменті агропромислового розвитку, ПП "Європацукор", можливо, раніше завершить прийом та переробку буряків, а Гнідавський цукровий завод планує завершити цей сезон в перших числах грудня.

В розпал сезону на Гнідавському заводі працює 700 людей, а в міжсезоння – 400. Завод запустився у вересні, а завершить роботу в грудні саме тому, що хочуть витримати найбільш оптимальний термін роботи по цукроварінню – від 90 до 100 днів. За словами директора заводу Ростислава Новосада, на Гнідаві хочуть заготовити буряка в межах 400 тисяч тонн.

Директор Гнідавського заводу переконаний, що вирощувати цукровий буряк зараз рентабельно завдяки непоганій ціновій політиці на солодкий пісок. Та й великотоварні господарства у сівозміні не зменшують посівних площ під буряк, а навпаки – збільшують їх.

До речі, Гнідавський цукровий завод чи не єдиний в Україні, який не має власних посівів цукрових буряків, а приймає їх від аграрних господарств чи від одноосібних господарів.

"З одного боку, це погано, бо немає твердих гарантій навіть на мінімальну кількість буряка, але з іншого – добре. Бо в такому випадку я не маю права образити чи не розрахуватись із своїм партнером", - говорить Ростислав Новосад про відсутність у заводу власних посівних площ.

Втім без сировини Гнідавський завод цього сезону не лишився. Адже продовжують здавати буряки мешканці з 11 районів Волинської, Львівської та Рівненської областей. 75 % буряка надходить від великотоварних виробників з двох областей – Волинської та Рівненської. Серед них такі аграрні господарства, як ТзОВ "П'ятидні", ПП "Агро-експерес-сервіс", СГПП "Рать", СТзОВ "Урожай", ТОВ "Лище", СТзОВ "Романів", ТОВ "Агросвіт", ФГ "Аміла", ПОСП ім. Івана Франка та інші.

На Гнідавському цукровому заводі

Робочий процес на Гнідавському заводі

"Ми закликаємо і хочемо, щоб ці господарства сіяли якомога більше цукрового буряку. Тоді, залежно від їхніх можливостей, складаємо картину, графіки вивезення цукрового буряка на завод з метою, щоб на виробництві завжди залишався трьохдобовий запас сировини", – пояснив Ростислав Новосад.

Періодично виникає проблема з довезенням цукрових буряків на завод великогабаритним автотранспортом. Адже, відповідно до постанови Кабміну № 869 від 21 жовтня 2015 року, забороняється рух вантажівок з вантажем більше 40 тонн через руйнацію й без того поганих сільських доріг.

Інколи виникає проблема із довезенням цукрових буряків до пункту призначення

Через це бувають випадки, коли люди перекривають дорогу вантажівкам, чим створюють проблему виробнику, який сплачує податки. Втім цукрові заводи разом із сільрадами та аграріями спільно намагаються дійти консенсусу і вирішувати цю проблему.

Диверсифікація виробництва на цукровому заводі. Міф чи реальність?

Цукрові заводи, які знаходяться на території Волині, будувались досить давно. Відповідно, ті промислові об'єкти, які продовжили свою роботу, зіштовхнулися із такою проблемою, як морально застаріле обладнання, яке, зрозуміло, є неефективним для виробництва.

Гнідавський цукровий завод не став винятком. Однак, за словами директора, він не має фінансової можливості одномоментно замінити все старе обладнання, бо це питання дуже великих капіталовкладень. Хоча все ж таки намагаються при нагоді поступово вкладати гроші в модернізацію виробництва.

Доба роботи заводу достатньо затратна. Наприклад, лише газу в місяць він використовує 4 мільйони кубів.

Майбутній цукор

Нинішня ситуація та ціни на газ все частіше підводять цукровиробників до того, що вони замислюються над переходом на альтернативний вид палива.

Втім, наприклад, на Гнідавському заводі поки що про це не думали.

Сучасні цукровиробники фактично всі диверсифікують своє виробництво, що дозволяє їм отримувати нові джерела доходів й, розширивши асортимент пропозиції та зайнявши нові ринкові сегменти, бути конкурентноспроможними і уникати таким чином ризиків.

Для прикладу, на Гнідавському заводі запланували провести диверсифікацію виробництва, а саме побудувати на своїй території завод для виробництва біоетанолу.

Читайте також: ГНІДАВСЬКОМУ ЦУКРОВОМУ ЗАВОДУ ДАЛИ 47 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ КРЕДИТУ

Спочатку розпочинали його, як цех, а потім вивели в окрему одиницю, як завод. Цей новий промисловий об'єкт дозволить заводу не лише розширити асортимент, а й уникнути сезонного впливу ціни на цукор, на фінансовий стан господарства.

Нині будівництво цього заводу на завершальному етапі. В добу планують виготовляти 60 тисяч літрів етанолу. До того ж в планах підприємства будівництво ще одного заводу – біогазового, на якому шляхом спалювання жому на когенераторах отримуватимуть електроенергію, яку продаватимуть в загальну мережу.

Чи є майбутнє у цукрової галузі на Волині

Юрій Горбенко каже, що цукровий буряк – культура економічно вигідна і вона потребується в сівозміні. Тому він переконаний, що вирощування буряку однозначно буде, якщо буде відповідна цінова політика.

Втім аграрії переконані, що якогось особливого розвитку цукрової галузі на Волині навряд чи варто очікувати. Оскільки ця культура трудомістка і вимагає певних затрат.

Поля СГПП "РАТЬ"

Хоча як для аграріїв, так і для цукровиробників цей цукровий сезон вдався. Якщо перші запланували в наступному році не зменшувати посівних площ під цукровий буряк, то другі хочуть завдяки сприятливій ціновій політиці на цукор вкласти певні кошти в таку необхідну модернізацію виробництва.

Адже саме через морально застаріле обладнання наші цукрові заводи не в змозі впевнено конкурувати з європейськими заводами.

На думку Ростислава Новосада, на розвиток цукрової галузі може вплинути декілька факторів: державне регулювання ринку цукру шляхом квотування реалізації виробленого, дешевий банківський ресурс, можливість пошуків виходу на зовнішні ринки в сезони перевиробництва, диверсифікація виробництва з метою уникнення негативних фінансових результатів під час падіння ціни на цукор.

Молодший агроном СГПП "Рать" Олександр Шумський

Загалом виробництво цукру – вигідна справа, якщо до цього ставитись по-господарськи, незважаючи на те, що вирощування цукрового буряку, як і його виробництво, є трудомістким та фінансово затратним. До того ж часто урожайність та цукристість буряка залежить від погодніх умов, а прибутки цукровиробників – від адекватних цін на цукор.

Кипить робота у ТзОВ "Городище"

Отримані позитивні результати "цукрових" жнив у цьому сезоні та конкурентноспроможна ціна на цукор стимулювали аграріїв в наступному сезоні сіяти цю культуру в таких, як цьогоріч, а то і більших розмірах. А це означає, що тенденція в цукровій галузі на Волині склалась позитивна, що свідчить про те, що хто-хто, а волиняни точно питимуть чай солодким.

.

Автор:Юлія Остапович
* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook та Telegram. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Волинь
Опубліковано:
11.11.2016 10:00
Переглядів2863
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
19-07-2018 18-07-2018
Вибір редактора

Рейтинг