Місце, де починається ліс: як працює ратнівський розсадник (фото)

Під гарячим літнім сонцем на Ратнівщині піднімаються із землі яскраво-зелені сіянці сосни. Їх тут сотні тисяч. У прохолодній темній кімнаті новозбудованого 
сховища зберігаються багато видів добірного насіння.Спритні жіночі руки прополюють довжелезні ряди теплиць, де саме зараз підростає майбутній ліс. Дерева, які будуть заввишки понад 30 метрів і своїми кронами лоскотатимуть небо, сьогодні більше схожі на пишний зелений газон. А їх майбутнє – у руках працівників лісового господарства. Восени ці руки висадять кожен паросток у лісі. 

Чим живе розсадник та звідки на Волині починається ліс, дізнавалися журналісти ІА «Конкурент». 

 

МІСЦЕ, ДЕ РОСТУТЬ СОСНИ І ТРОЯНДИ

Ратнівський розсадник займає площу 36 гектарів. Він поділений на кілька умовних зон. Тут є зона з теплицями, де спершу під плівкою, а потім пі сонечком дозрівають паростки лісоутворюючих та декоративних порід. Теплиць усього 29, однак використовується тільки частина з них. Нема потреби сіяти більше, кажуть лісівники, адже площ для засадження не так вже й багато. 

 

Щороку у цьому розсаднику вирощують близько трьох мільйонів саджанців різних порід. З них приблизно 900 тисяч використовують для відновлення лісів на Ратнівщині. Решту реалізують іншим підприємствам у межах області. 

Ратнівські лісівники розповідають, що раніше лісу садили більше, адже і більшими були площі зрубів. Зараз на території лісового господарства щороку зрубують близько 180 гектарів лісу. Відповідно, таку ж площу лісівники можуть заліснити знову. У попередні роки, коли багато соснових дерев постраждали від шкідника-короїда, площі зрубів були більшими. Тоді у господарстві заготовляли і більше саджанців. 

 

Теплиць, які не зайняті лісоутворюючими та декоративними породами, також чимало. Незайняті теплиці працівники лісового господарства використовують доволі креативно. У одній із них посадили помідори, огірки та перець. У ще одній дбайливі працівниці вирощують різнокольорові троянди. Кожна теплиця доглянута. 

 

 

 

 

Посередині розсадника – пожежна водойма, воду з якої використовують для поливу рослин. Для декоративних кущів використовують теплу воду, щоб рослинам було комфортно. 

 

 

 

 

 

ЯК ЗАГОТОВЛЯЮТЬ НАСІННЯ

Важливою роботою ратнівських лісівників є заготівля насіння. Це особливий процес, пояснюють у розсаднику, адже від нього залежить, яким буде майбутній ліс. Насіння відбирають тільки з найкращих дерев – уважно дивляться на крону і стовбури, оглядають плоди. Цього року на підприємстві облаштували сховище насіння. Це дворівневе приміщення, де нагорі у прозорих скляних місткостях тримають сипуче насіння, а у підвалі – жолуді. Заготовляють сосну звичайну, дуб звичайний, вільху і березу повислу. Для змішування культур і харчування тварин використовують насіння груші, яблуні, пухироплідника калинолистого, шипшини собачої. 

 

«На кожне насіння час заготівлі різний. Наприклад, до 20 серпня заготовлене насіння берези потрібно здати у Рівненську зональну станцію. Вони  мають сказати, чи можна його засівати, чи ні. Далі груша, яблуня, жолудь. Кожного місяця відправляють різне насіння. Якщо нема дозволу із зональної станції, насіння не висіватимуть, адже дерево з нього виросте погане. Якщо взагалі виросте. Плани збору доводяться кожному лісничому. Він роздає завдання майстрам лісу, і ті ходять своїми ділянками, відшуковуючи найкращі дерева. Насіння беруть тільки з них», – пояснює інженер лісових культур ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» Василь Козел. 

 

 

Цього року ратнівські лісівники планують заготовити 1 тонну 100 кілограм насіння. 

ВОНИ ХОЧУТЬ БІЛЬШЕ ЛІСУ

Ратнівські лісівники кажуть, що готові працювати більше, але вже нема куди садити ліс. Загалом 34% території області займають ліси. Основна проблема зараз – узаконити заліснені землі. Тільки на території Ратнівського району таких земель – більше 600 гектарів. Якщо громади передадуть їх лісовим господарствам, на цих землях за кілька років буятиме здоровий пишний ліс. 

 

 

«Громади якось дуже повільно, без великого бажання виділяють нам землю під заліснення. Хоча ми просимо не родючі ґрунти, а ті ділянки, які вийшли із сільгосп користування. Це піски, якісь непродуктивні пасовища. Так, у зв'язку із земельною реформою громади шукають якісь кращі шляхи – інвесторів, які можуть дати більше грошей. Починаються розкорчування, але це неправильно, адже є насадження, яким 10-12 років, і там би вже міг бути ліс. Я розумію, що для господарства їм краще посіяти сільгосп культуру, але ж треба, щоб і ліс був», – пояснює начальник відділу лісового господарства ДП "Ратнівське лісомисливське господарство" Микола Мельник. 

 

Він додає, що якщо узаконити всі заліснені землі, то до 40% території Волинської області вважатимуться лісом. 

 

 

***

У ратнівських лісівників багато планів. Саме зараз вони працюють над створенням клонової плантації для висадки сосни. На таких плантаціях вирощують саджанці дерева, яке вже на третій рік життя дає шишку. Дика ж сосна вперше плодоносить аж за 10 років після висадки. Планують також розширити пасіку, яка діє на території розсадника. 

А вільні теплиці колись обов'язково засадять огірками, помідорами та перчиками. А може, навіть і трояндами. Адже цьогорічний експеримент показав – лісівники це можуть зробити. І їм є, куди рухатися. 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Рекреація – це інвестиція», – Олександр Кватирко про роботу лісівників під час війни (фото)
• За три спиляні сосни судили волинянина
• Скільки на Волині коштуватимуть дрова та хто може отримати їх безкоштовно (відео)