Поділитись:

Як працює фінансова кухня ОСББ у Луцьку

П'ятниця, 30 грудня 2016, 10:00

Щоб самостійно визначати, куди й на що витрачати кошти для утримання будинку, люди починають об'єднуватись і створювати ОСББ.

Разом можна утеплити весь будинок й далі жити в комфортних умовах. Державна підтримка заходів з енергозбереження та енергоефективності передбачена якраз для будинків, де створено ОСББ.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", досвід країн ЄС показує, що енергоефективність покращується там, де програми з утеплення житла підтримують уряди.

Іноді ЖЕКи у Луцьку працюють неефективно, тому чимало людей взяли ситуацію у свої руки і створили ОСББ. Протікання даху, нечасте прибирання у під'їзді, нереагування на телефонні дзвінки – це не весь перелік проблем ЖЕКів. Люди сплачують кошти, але часто послуги є неякісними. У 2014 році у міській раді назвали найгірші ЖЕКи Луцька. Люди скаржились на роботу ЖЕКів на телефон "гарячої" лінії міськради 15-80.

На відміну від ЖЕКів, у ОСББ люди самі вирішують важливі питання на зборах. Вони визначають, скільки варто здавати грошей, і можуть проконтролювати, на що кошти витратили.

Відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Луцький міський голова Микола Романюк розповів, що у цьому році створено більше сотні нових ОСББ. Зокрема, було на початку року було 193 ОСББ, а 309 є на сьогодні.

"В нас є позитивні випадки в "хрущовках", коли люди зібралися і створили ОСББ. Люди почали рахувати свої гроші. Люди почали основне розуміти, куди їхні гроші йдуть", – зазначив міський голова.

Експертка пояснює в чому відмінність ЖЕКів та ОСББ

Експерт з правових питань діяльності ОСББ Ірина Гайдучик наголосила, що потрібно розуміти, що у ОСББ та ЖКГ – різні форми управління. Передусмі тому, що ЖЕК – це господарюючий суб'єкт, який відходить від звичної для нас форми функціонування – законодавчим підґрунтям для цього є Закон України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках", що був прийнятий 1 липня 2015 року. Норми цього закону перетворюють такі пережитки радянської системи, як ЖЕКи, в компанії обслуговування та виводять їх у конкурентне середовище. Фактично відбувається "зміна вивіски" і ЖЕКи перепрофільовуються у керівні організації.

Ірина Гайдучик розповіла, що вищезгаданий закон запропонував для мешканців багатоповерхівок декілька варіантів управління своїм спільним майном.

Перший варіант "самоуправління" – це коли власники збираються і на загальних зборах вирішують, з ким укладають договір для управління майном. Це може бути суб'єкт підприємницької діяльності чи юридична організація, яка має право здійснювати таку діяльність.

Другий із варіантів створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. При виборі такого методу управління жителі багатоповерхівки на загальних зборах вибирають правління та голову ОСББ, доручають йому керувати будинком і спільно обговорюють нагальні потреби і проблеми. Вони можуть самі визначити, що треба насамперед ремонтувати у будинку та яку суму коштів закладати на внески на утримання свого будинку та прибудинкової території.

Третій варіант – нічого не робити і дочекатись того часу, коли орган місцевого самоврядування власним рішенням призначить управителя.

"На розсуд і для усвідомлення кожного власника залишається таке: будинок належить нам, чому тоді рішення щодо того, хто має ним управляти, мають ухвалювати за нас? Закон дає нам право вибору, і ми маємо ним скористатись", – зазначила експертка.

Ірина Гайдучик зауважує, що після створення ОСББ немає "тарифів на утримання будинків та прибудинкової території". Є "внесок" кожного із учасників ОСББ. Його розмір визначають самостійно і затверджують рішенням загальних зборів.

"Усі внески сплачуються на офіційні рахунки юридичної неприбуткової організації – ОСББ. Тобто будь-який учасник-співвласник має можливість отримати інформацію про його діяльність. Крім того, відповідно до Статуту, створюється ревізійна комісія із числа співмешканців, які мають право і обов'язок контролювати фінансову основу діяльності такої юридичної особи. Крім того, відповідно до Статуту, голова правління, має не менше разу в рік звітувати перед мешканцями про діяльність об'єднання, зокрема про його фінансову складову", – зазначила вона.

З її слів, органи місцевого самоврядування, органи державної влади та міжнародні донори наразі всіляко сприяють впровадженню проектів із енергозбереження та енергоефективності. Наприклад, у Луцьку уже близько 30 ОСББ скористались кредитами на утеплення, встановлення індивідуальних теплових пунктів та ін. більш ніж на 15 млн грн. При цьому місцева рада прийняла програму відшкодування відсотків за залученими кредитами ОСББ, що спрямовані на енергомодернізацію будинків. Мешканці отримують економію у своїх платежах та збереження будинку у хорошому стані. Порядок є тільки там, де є відповідальний власник, і ним має стати кожен із нас.

Приклад самостійного господарювання ОСББ

Будинок на проспекті Відродження, 22, де розташоване "ОСББ Лучани", привертає увагу здалеку кольоровим утепленим фасадом. Будинок є колишнім гуртожитком. Після встановлення індивідуального теплового пункту і заміни труб у підвалі на нові будинок утеплили. Утеплення проводили завдяки кредитуванню молодіжного фонду будівництва під 3 % річних. Проценти за залученими коштами відшкодовувала Луцька міська рада, а люди сплачували тіло кредиту. У 2013 році відремонтували дах в рамках міської Програми відшкодування відсоткових ставок за залученими кредитами на 2013-2015 роки.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: УКРАЇНСЬКИМ ЖУРНАЛІСТАМ ПРОВЕЛИ ЕКСКУРСІЮ ЕНЕРГООЩАДНИМ ЛУЦЬКОМ

Представниця ОСББ "Лучани" Лілія Слупачик розповіла, що мешканці сплачують за утримання будинку 2,88 гривень за 1 кв метр.

"Всі будинки, які мають кредити, мають два рахунки на утримання будинку: (основний) і ремонтний фонд. Щоб повертати ті кошти, які вони залучили при кредитуванні, вони створюють ремонтні фонди", – пояснила Лілія Слупачик.

З її слів, люди вже "закрили" ремонтний фонд, оскільки необхідні роботи наразі зроблені. Зараз люди сплачують лише гроші на утримання будинку. У під'їзді та біля будинку прибиральниця наводить лад.

Лілія Слупачик наголосила, що за утримання будинку мешканці не платять "живими" грошима.

"Всі гроші люди сплачують через міський обчислювальний центр. Тут ніхто гроші не збирає. Є рахунки, нам міський обчислювальний центр кожен місяць дає роздруківки. Ми підписуємо з ними договір про початок співпраці. Є клієнт-банк, люди можуть контролювати витрати", – зазначила Лілія Слупачик.

Лучанка Людимила, яка проживає у дев'ятиповерхівці на бульварі Дружби народів, де ще немає ОСББ, не задоволена якістю послуг ЖЕКу.

"Я сплачую за утримання будинку близько 140 гривень. На мою думку, ця сума не відповідає наданню якості послуг. Іноді сама мию підлогу в коридорі, щоб було чисто", – зазначила вона.

Збільшення кількості ОСББ у Луцьку показує те, що люди не бояться брати ініціативу з управлінням будинку в свої руки. Завдяки прозорості у фінансуванні ОСББ вони можуть контролювати витрати.

Автор: Мая Голуб

Надрукувати
мітки:
коментарів