Немає решти: як у луцьких магазинах змушують купити більше

Неодноразово від працівників торговельної сфери можна почути, що решти в касі немає. Часом касир намагається щось вдіяти у такій ситуації, проте інколи пропонує купити більше одиниць продукції. Мовляв, з більшої суми решта точно буде.

Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» дізнавалися, чи законним є такий шлях збільшення прибутку і що в таких випадках робити покупцям.

Під час походу за продуктами люди, зазвичай, планують список того, що їм потрібно купити. Якщо ж потрапили у крамницю випадково і покупка – спонтанна, покупець все одно розраховує заплатити стільки, скільки вказано на ціннику. Термінали, на жаль, є не у всіх магазинах, та й покупець може сам надавати перевагу лише готівці.

 

У «Положенні про ведення касових операцій у національній валюті України» № 637 йдеться про те, що підприємці повинні забезпечити наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі. Якщо таких немає, то це є підставою притягнути особу до адміністративної відповідальності за ст. 164-2 КУпАП (штраф від 136 до 255 гривень).

До слова, за законом покупець має купувати товар за ціною, яка вказана на ціннику. Проте багато торгових точок нехтують цим правилом, і сума на прилавку може відрізнятися від суми в чеку. 

 

Коли вам не можуть знайти п'ять копійок решти – це нормальна практика. Проте якщо не додають цілих 50, то це вже проблема. Кожна сота монета, яка йде повз гаманець покупця, дає магазину 50 додаткових гривень. А людей на точці за день може бути понад 1000.

Лучанка Олександра каже, що такі ситуації з нею ставалися постійно, поки не почала платити карткою. Вона нарікає, що продавці інколи зловживають відсутністю у касі дрібних монет. Якщо ж це 25 чи 50 копійок, то дівчина ще з цим мириться. Проте коли справа доходить до двох чи трьох гривень, то це вже здирництво. Адже у магазини вона ходить часто, і касири, за її словами, не завжди дають усю решту. Олександра підраховувала, що якогось місяця таким чином залишила майже 220 гривень у торгових точках. А скільки ще може бути таких покупців?

«До того, як люди масово почали розраховуватись карткою, така ситуація була постійно. Як це відбувається зараз, точно не знаю, бо плачу картою, але раніше найбільша сума, яку мені не дали зі словами «будемо вам винні», – це 5 грн. Звісно, ніхто потім нічого не повернув. Бувало, що замість решти давали цукерку або жуйку. Це менш образливо, ніж не дати нічого. Колись підраховувала скільки я так «залишила на чай» і вийшло 220 гривень», – розповідає жителька Луцька.

 

У громадській організації «Асоціація захисту прав споживачів +» зазначають, що до них нечасто звертаються з подібними скаргами. Зазвичай люди нарікають на неможливість повернути товар за гарантією. Директорка асоціації Інна Стретович каже, що люди після початку великої війни люди перестали турбуватися через дрібниці, наприклад, як решта, до 24 лютого таких звернень було багато.

«Після початку вторгнення від покупців майже ненадходили подібні звернення. У людей були інші проблеми. Найбільше скаржились на не своєчасний гарантійний ремонт. З початком великої війни змінилися поставки, багато фірм виїхало і просто відмовляються працювати на території України. У цьому контексті у нас є позитивна практика. Людям або повертають товар, або повертають кошти за нього. Але це треба сидіти та «зубами вигризати» те повернення», – повідомляє директорка.

 

Але все ж такі скарги надходили. Пані Інна каже, що найбільше покупці скаржаться на маленькі торгові точки у будинках. Там решту можуть давати навіть цукерками, бо не мають дрібних монет, що також незаконно.

«До війни були звернення стосовно решти, тоді люди звертали увагу на все, а зараз для них це втратило значення. Здебільшого скаржились на маленькі торгові точки, наприклад, у будинках», – розповідає експертка.

 

Якщо вам пропонують купити більше товару, щоб з більшої суми дати решту, це також неправомірно. За словами пані Стретович, це нечесна підприємницька діяльність, за яку підприємець може понести відповідальність. Головним на ринку є споживач, і він сам повинен вирішувати купувати товар чи ні, а такі ультиматуми продавців – неприпустимі.

Щоб відстояти свої права в таких ситуаціях, експертка радить спочатку поговорити з продавцем та пояснити йому, що такі його дії суперечать закону. Якщо він на це ніяк не відреагує, тоді варто звернутися у куточок споживача та написати скаргу підприємцю, він зобов'язаний на неї зреагувати. Далі необхідно написати заяву у податкову і вони займатимуться цим питанням. Пані Інна наголошує, що звертатися у поліцію не треба, адже це не їх компетенція. У такому випадку покупця можуть навіть оштрафувати за хибний виклик поліції (від 850 до 3400 гривень).

 

Після звернення у податкову працівники служби вже муситимуть реагувати та робити  контрольну закупку на торговій точці. Якщо тоді скарга покупця підтвердиться, то підприємця та касира можуть притягнути до відповідальності. Проте штрафи за таке порушення – мізерні. З касира можуть стягнути максимум 85 гривень, а з підприємця – до 170 гривень.

Тому якщо у магазині вам недодали решту чи будь-яким іншим чином порушили ваші права, як споживача – обов’язково звертайтесь до адміністратора торгової точки, податкову чи у спілку захисту прав споживачів (за попереднім записом).

Контакти ГО «Асоціація захисту прав споживачів +»:

• тел.: 099-261-6192
• адреса: проспект Волі, 48, Луцьк, Волинська область, 43000

Нагадаємо: нещодавно луцький правозахисник Валентин Хаймик розповідав, чи підлягають обміну дитячі товари у магазинах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Крала шоколад в АТБ: вагітну лучанку посадили на п'ять років
• Луцьке підприємство продовжує продавати небезпечну м'ясну продукцію
• Розраховувався в магазинах фальшивими купюрами: у Луцьку затримали шахрая