Очільник волинського БЕБ розповів про роботу під час війни (інтерв‘ю)
Теруправління Бюро економічної безпеки у Волинській області – новостворений орган. Проте за свій недовгий час роботи він уже може похвалитися неабиякими результатами.
Журналісти сайту новин Луцька «Конкурент» поспілкувалися з очільником Волинського територіального управління БЕБ Сергієм Юлдашевим про успіхи територіального управління та його долю після «перезавантаження».
Сергій Юлдашев– Розпочнімо з розмови про ваші результати. Один з останніх – затримання фальшивомонетника та викриття «Волиньгазу» на розкраданні державних коштів. В обох справах ви співпрацювали з іншими органами безпеки, проте яку саме роль відіграло у цих кейсах БЕБ?
– Дійсно, наші детективи спільно з поліцією виявили та розкрили факти збуту фальшивих купюр Націбанку України. Це справа відносно жителя Дніпропетровської області, який реалізовував фальшиві кошти в Луцьку. Розслідування закінчили, і справа вже скерована до суду. Справу «Волиньгазу» ще розслідують, і я не можу її коментувати.
Однак наша діяльність не обмежується лише двома справами, які ви згадали. Є низка інших цікавих проваджень, за якими зараз триває досудове розслідування. Є справи, що вже направлені до суду. Наприклад, щодо організованої злочинної групи, яка здійснювала на території Луцьк незаконну реалізацію підакцизних товарів. Крім того, ми виявили та ліквідували підпільну мережу з підробки побутової хімії – зловмисники незаконно використовували торговий знак відомого американського бренду.
Є також багато інших справ, які розслідує Теруправління БЕБ у Волинській області, але про їх результати я зможу детально розповісти після завершення розслідування.
– Одним з ключових завдань БЕБ є боротьба з російськими активами. На Волині ведуться зараз якісь розслідування? У лютому з’явилась інформація про те, що у Луцьку працює мережа Sushi Master, половиною якої володіє росіянин. Чи розслідувало БЕБ цю справу?
– Дійсно, пошук та виявлення російських активів – одне з наших ключових завдань. І в цьому напрямку проводиться дуже кропітка й активна робота. Втім, часто такі компанії, власниками яких є громадянами країни-агресора, хоча фактично розташовані на території Волинської області, мають юридичну адресу в Києві. Це стосується і мережі «Сушімастер». Такі справи ми передаємо до центрального апарату БЕБ або до територіального управління у Києві – до тих підрозділів БЕБ, які мають юридичні повноваження перевіряти діяльність цих компаній.
Нині сума російських та білоруських активів, які БЕБ заарештувало після проведення слідчих та судових процедур й передало в АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів, – ред.), перевищує 40 млрд грн.
– У чому суть роботи аналітичного відділу, чому ви кажете, що це унікальна складова в роботі БЕБ?
– На відміну від усіх інших правоохоронних органів України, БЕБ займається не лише виявленням економічних злочинів за фактом їх скоєння, але й працює на упередження правопорушень. Саме для цього в структурі БЕБ створені відділи аналізу інформації та управління ризиками. Аналітики цих відділів, зокрема і в рамках нашого територіального управління, мають доступ як до відкритої, так і до закритої інформації, вони вивчають діяльність державних органів, приватних та державних підприємств і упереджують будь-які зловживання.
Наприклад, це стосується планів щодо закупівель та тендерів. Коли ми бачимо, що певна установа планує купити щось дорожче за ринкову ціну або замовити щось у сумнівного виконавця, ми направляємо лист з рекомендаціями переглянути такі плани. Таким чином, ми не чекаємо, поки правопорушення буде скоєне, ми запобігаємо його здійсненню, не допускаючи фактів вчинення правопорушень або просто помилок у роботі державних органів.
– Коли Вадим Мельник (директор Бюро економічної безпеки України, – ред.) приїжджав на Волинь та розповідав про успіхи в роботі БЕБ, він зазначив, що зараз є проблеми з кадрами. Розкажіть, чи вистачає у Волинському управлінні таких кадрів, чи, можливо, вам потрібно більше. В чому основна проблема у залученні нових кадрів?
– Станом на сьогодні в Територіальному управлінні БЕБ у Волинської області працює понад 40 співробітників. Наш штат сформований на 50 відсотків. Це кращий показник, ніж у всіх інших теруправліннях.
Маємо розуміти, що Бюро економічної безпеки України формується під час воєнного стану та повномасштабного вторгнення РФ. Ми маємо непросту фінансову ситуацію в нашому органі. Але ми розуміємо, що у держави головний фінансовий пріоритет – армія й оборона. Звісно, що за таких обставин фінансування Бюро може відбуватися не повною мірою.
– Яким чином відбувається набір працівників у БЕБ (детективи та аналітики)? Чи є конкретні критерії та вакантні місця?
– Відповідно до Закону «Про Бюро економічної безпеки України», на службу до БЕБ приймають на конкурсній основі в добровільному порядку громадян, які здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров’я ефективно виконувати відповідні службові обов’язки.
Кожен співробітник БЕБ проходить ретельну перевірку. Йдеться не тільки про перевірку компетенції та знань потенційних співробітників, але й про перевірку на порядність шляхом співбесіди із застосуванням поліграфа.
– Ще у січні 2022 року очільник Бюро підписав меморандум про співпрацю з Державною податковою службою. Розкажіть, будь ласка, яким чином відбувається така співпраця на Волині?
– Ми співпрацюємо з ДПС України, у нас є визначений порядок взаємодії. Не можу чітко сказати, що він працює на «відмінно», але ми відчуваємо допомогу з боку Головного управління ДПС у Волинській області, передусім в отриманні необхідної інформації для роботи детективів, а також організації роботи наших аналітиків.
– Зараз інформаційний простір заповнений заголовками про те, що БЕБ хочуть «перезавантажувати». Як гадаєте, чому вище керівництво вирішило вжити такі заходи, адже у звіті, який презентував пан Мельник, результати діяльності Бюро дуже непогані?
– Результати діяльності Бюро економічної безпеки України дійсно дуже показові. Для того, щоб їх не помічати, треба або не цікавитися роботою БЕБ, або мати бажання навмисно не помічати той вагомий вклад, який БЕБ вносить в питання захисту економічних інтересів держави. На мій погляд, питання «перезавантаження» має лише політичну складову.
– Основне звинувачення БЕБ – у тому, що орган «з’їдає» більше бюджетних коштів, ніж приносить. Скажіть, будь ласка, скільки на Волинське теруправління витратили з бюджету та скільки коштів воно у бюджет принесло?
– Зрозуміле питання, але чи зможете ви зробити висновки лише за повноцінні три місяці роботи ТУ БЕБ у Волинській області? Фактично ми сформувалися наприкінці 2022-го року, а розпочали в скороченому штатному складі роботу на початку 2023-го. Тому зведення таких цифр на сьогодні не буде відображати повну картину у розрізі Волинської області. Давайте будемо роботи висновки за результатами хоча б одного календарного року. Утім, можемо орієнтуватися на цифри, які офіційно представлені у звіті про роботу БЕБ по всій Україні, і які є на нашому офіційному сайті.
Лише за останні три місяці за кримінальними провадженнями БЕБ відшкодувало понад 700 млн грн. Водночас, у 2023 році на зарплатню співробітникам Бюро заплановано 390 млн грн. Тобто за цей короткий період БЕБ принесло державі майже удвічі більше, ніж держава витрачає на БЕБ протягом року.
Загальний внесок Бюро в економіку за минулий рік – 60 млрд грн. Це не лише кошти, відшкодовані за кримінальними провадженнями. Це і вилучені з нелегального обігу підакцизні товари, незаконно вивезені кошти, вартість арештованих БЕБ активів РФ та РБ, а також упередження розкрадання бюджету – за рахунок відміни ризикових закупівель за державні кошти, упередження незаконного відшкодування ПДВ, тощо.
– Якщо ж відповідне рішення ухвалять, яким чином це вплине на роботу головного і територіального управлінь? Чи попри «перезавантаження» воно працюватиме у штатному режимі?
– У штатному режимі БЕБ вже працювати не зможе. Мотивація працівників буде з від’ємним значенням, а наслідки для держави будуть жахливі. Чому я кажу «жахливі»? З тієї причини, що в законопроєкті від 3-го березня, який підтримав комітет Верховної Ради, зазначено, що у БЕБ не можуть працювати співробітники, які до 1 січня 2023 року обіймали сукупно не менше одного року будь-яку слідчу та/або оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, НПУ та міліції.
Тобто, співробітники, які раніше працювали в перелічених органах, і які сьогодні приблизно складають 90 відсотків штату БЕБ, будуть звільнені за замовчуванням.
Не треба бути висококваліфікованим юристом, щоб розуміти, що ця норма закону, якщо вона буде прийнята, буде суперечити статті 43 Конституції України, яка гарантує кожному право на працю, нормами трудового Кодексу.
Відповідно, як і у випадку Закону про очищення влади («люстрацію») звільнені працівники будуть звертатися за поновленням своїх трудових прав до національних судів та Європейського суду з прав людини. І повірте мені, всі вони будуть поновлені, а держава буде змушена сплачувати кожному заробітну плату за вимушений прогул.
Мені взагалі не зрозуміло, яка мета цього законопроєкту в частині законодавчої заборони предстаникам певних професій бути співробітниками Бюро. Невже буде краще набрати за конкурсом барменів, перукарів чи охоронців з юридичною освітою? При всій повазі до цих професій, людям з таким досвідом буде потрібно багато часу, аби вникнути в суть нашої роботи, зробити багато помилок, аби навчитися їх уникати. А це означає, що і результати такі працівники зможуть дати лише згодом. А нам потрібні результати вже зараз.
Робота в БЕБ потребує дещо більшого ніж просто диплом юриста, потрібні досвід, розуміння, інтуїція. Усе це приходить з роками роботи в системі. І це те, що вже є у професійно підготовлених слідчих з податкової міліції або колишніх працівників Прокуратури. Це фахівці, які дають результати з перших днів.
Нагадаємо: нещодавно викрили схему спрямування менеджментом Міненерго дешевого вугілля з державних шахт приватним споживачам. Державні ТЕС, своєю чергою, опинилися перед вибором: або купувати вугілля дорого в Рената Ахметова, або спалювати державний газ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
