Поділитись:

Чи потрібно в Україні змінювати святкові дні: думки волинських експертів

Неділя, 12 лютого 2017, 18:00

Український інститут національної пам'яті пропонує впорядкувати календар державних свят і пам'ятних днів.

Законопроект "Про державні й інші свята, пам'ятні дати і скорботні дні" був розроблений ще у червні 2016 року. Нещодавно його представили для громадського обговорення.

Серед основних змін, які пропонує УІНП:

  • відмовитися від перенесення на понеділок святкового дня, якщо він припадає на суботу чи неділю, виняток становитимуть Різдво та Великдень;
  • замість вихідного дня 8 березня хочуть встановити державне свято і вихідний Шевченківський день (9 березня);
  • замість 1-2 травня – запровадити у другу п'ятницю вересня День сім'ї як вихідний день;
  • вихідний день 9 травня – День перемоги на нацизмом у Другій світовій війні (це свято залишається державним) перемістити на 8 травня – День пам'яті та примирення тощо.

"Конкурент" запитав у експертів, чи варто Україні зважуватися на такі зміни і чому.

Представник у Волинській області Українського інституту національної пам'яті Леся Бондарук:

Потреба змінити український календар є важливою, адже це той механізм, який регулює нашу працю і наш відпочинок, тобто наш щоденний ритм життя. Тема впорядкування вихідних і святкових днів в українському календарі не нова і багато років обговорюється у нашому суспільстві. Під час перейменування вулиць в рамках декомунізації багато разів доводилося знімати пропозиції перейменувати вулиці на честь 8 березня та 1 травня, оскільки законом це не передбачено. Водночас дуже часто українці нам неодноразово радили, що декомунізація потрібна у широкому розумінні – включно до зміни людської свідомості. Наша держава проголосила курс на інтеграцію в європейське міжнародне співтовариство. Ми часто чуємо про бажання отримати безвізовий режим, щоб бути ближчими до європейських стандартів життя.

Відповідно, запропоновані нами зміни щодо відзначення державних свят також відбуваються у цьому руслі.

Головна дискусія сьогодні точиться не довкола того, які свята будуть, а скільки буде вихідних. Це нонсенс, коли ми у травні півмісяця відпочиваємо, і в той час зупиняється економіка країни. Це нечувана розкіш для бідної країни, яка третій рік веде війну за звільнення своїх земель від російських окупантів.

Чимало у цьому календарі маємо з радянського минулого, натомість якого хочемо встановити свої власні свята на базі українських національних традицій та на основі власної історії. Найбільше дискусій викликають свята 8 березня і 1-2 травня. До речі, у переліку радянських свят, затверджених Кодексом законів про працю 1918 р. ніякого "8 березня" і "2 травня" там немає і близько, а 1 травня називається узагалі "День інтернаціоналу". 2 травня у радянському календарі з'явилося постанова радянського ЦВК 1928 р. Саме тому бачу доцільність упорядкувати або осучаснити український календар. За роки незалежності ми вже неодноразово вносили зміни у державні свята і наше суспільство до них без проблем звикло. Усім не догодиш, завжди є обурені, особливо меншина із прихильників радянського тоталітарного минулого. Але мусимо думати про майбутнє нашої країни.

Гендерна експертка Марія Дмитрієва:

У поєднанні із запропонованим Днем сім'ї і Днем Шевченка при відсутності Дня Лесі Українки це все виглядає дуже сумнівно.

Чи не єдиний день на рік, коли можновладці і суспільство вголос говорять про внесок жінок в існування держави, в її економіку, культуру, науку, не кажучи про величезні обсяги неоплачуваної хатньої праці, пропонується прибрати і як вихідний, і як державне свято.

Новий рік як свято на наших теренах теж запровадила радянська влада, але його чомусь скасовувати нікому не спало на думку.

Ту саму УПА, яку радянська влада демонізувала, Інститут прагне реабілітувати у сприйнятті суспільства, але чому не 8 Березня? Цей день жінки відзначали задовго до того, як більшовики захопили владу.

З якого боку не дивись, це нелогічно і несправедливо щодо жінок, про яких Інститут взагалі дуже рідко говорить і пише.

Депутат Луцької міської ради Микола Дендіберін

У нас ламати всі вміють, будувати не вміють. Що ми можемо зробити? Змінюємо вулиці, змінюємо дати Дня Перемоги, 8 Березня і так далі. Через декілька років прийде нове покоління, знову будуть пропонувати свої закони, пам'ятники… Та це все неправильно! За 25 років незалежності України нічого не зроблено, люди з кожним роком живуть все гірше й гірше, а ми зараз працюємо то над пам'ятниками, то над змінами вулиць. Гроші витрачаємо куди завгодно, аніж пустити їх за призначенням. Я взагалі великий противник того всього. І що, зараз День Перемоги відмінити? А скільки українців загинуло? Це що, українці не воювали? Всі покоління жили на цьому. Це неправильно і негативно.

Надрукувати
мітки:
коментарів