Пенсійна реформа: чого чекати українцям

2017 рік може стати роком тотальних змін для пенсійної системи України. Якщо на це зважиться українська влада.

Нещодавно в ЗМІ опублікували проект меморандуму співпраці з МФВ, в якому переконливо радять Україні переглянути пенсійний вік в бік підвищення. Українські чиновники кажуть, що в найближчих планах підняття пенсійного віку немає, але й не заперечують такої ймовірності.

Експерти ж твердять: зміни в пенсійній системі України неминучі. Тільки от які і коли – передбачити важко.

Що ми маємо зараз?

У 2003 році Верховна Рада ухвалила закон про трирівневу пенсійну систему. Поки в Україні працює її перший рівень – солідарний. Це базовий дохід людини, яка виходить на пенсію. У солідарній системі пенсії можуть бути фіксованого розміру або мати розмір, що залежить від величини заробітку і трудового стажу.

Також в Україні функціонує і третій рівень – добровільна система заощаджень (коли працівник робить додаткові заощадження на старість). Проте, як пояснює експерт з питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик, він не приживається, бо так і не запрацював другий рівень – обов'язкова накопичувальна система (коли працівник чи роботодавець від його імені сплачують внески до так званих накопичувальних пенсійних фондів, а після виходу на пенсію учасник отримує право на отримання пенсії, яку обчислюють з накопиченої суми внесків та інвестиційного доходу).

Зі слів Маріанни Онуфрик, накопичувальну систему потрібно було впроваджувати в Україні давно. Адже таким чином людина застраховує себе від від ситуації, коли якийсь рівень буде не спроможний забезпечити пенсійні нарахування. До прикладу, в Україні солідарний рівень – державний, і якщо в країні буде фінансова криза, то пенсіонери опиняються за межею виживання.

До того ж солідарна система забезпечує людям від 40 до 60 % втраченого заробітку. А накопичувальна дозволить повернути 80-90 % того, що людина отримала в працездатному віці.

Про те, що в Україні повинні бути якість додаткові накопичення до державних пенсій, говорить і провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. В.М. Птухи Національної академії наук України Лідія Ткаченко. Однак, зауважила вона, впровадження накопичувальної системи не на часі: українці просто не в силі зараз робити заощадження на довгий період.

"У нас чому проблема з тими заощадженнями? Крім того, що висока інфляція, у нас дуже слабка фінансова сфера. Тобто якщо і банківська система у нас настільки слабка, то система пенсійних фондів, страхових компаній – ще менш розвинута. Треба почекати хоча б рік, щоб стабілізувалася фінансова сфера, зупинився "банкопад". Бо в такій ситуації, яка є, вимагати від людей робити якісь заощадження – трохи дивно і дуже ризиковано", – пояснює Ткаченко.

Так чи інакше, експерти переважно збігаються на думці, що майбутнього у солідарної системи немає. Причому не лише в Україні. Як розповів завідувач кафедри фінансів та оподаткування СНУ ім. Лесі Українки, доктор економічних наук, професор Микола Карлін, усі країни, які послуговувалися такою системою, переходять на трирівневу або ж додатково впроваджують накопичувальну. Передусім тому що солідарний рівень приховує доходи від оподаткування. Та й при таких умовах немає зацікавленості ані в населення, ані в підприємців.

Що дасть підвищення пенсійного віку?

Зараз в Україні загальний вік виходу на пенсію – 60 років. Жінкам, народженим між 1956-1961 роками, пенсійний вік поступово збільшують. Люди обурюються, однак експерти запевняють, що навіть без співпраці з МВФ Україна повинна перейти на вищий віковий поріг. Адже це позитивно вплине на пенсійну систему загалом: зменшиться кількість пенсіонерів – зменшаться витрати. Відповідно, люди довше працюватимуть і тим самим розвиватимуть податкову систему.

Щоправда, і тут є зворотний бік медалі: у зарубіжжі очікувана тривалість життя людей на 10 років вища, ніж в Україні. Тому підвищувати пенсійний вік, зважаючи на це, несправедливо і невиправдано, – зазначає Маріанна Онуфрик. До того ж, попри офіційно затверджений вихід на пенсію в 60 років, середній вік виходу на пенсію в Україні становить 49 років, бо дуже багато громадян користуються правом на достроковий вихід на пенсію (так звані небезпечні професії).

Тому Маріанна Онуфрик радить відмовитися під такого показника, адже, запевняє вона, людина, яка виходить на пенсію в 49, 55 чи навіть в 60 років, все одно продовжує мати якусь зайнятість, бо пенсії бракує.

"Питання пенсійного віку варто піднімати, але разом із забезпеченням зайнятості людей передпенсійного віку, тобто коли держава відтермінує вихід на пенсію, вона повинна забезпечити людині робочі місця, тут треба проводити дуже зважену політику", – каже експерт.

Натомість Лідія Ткаченко наголошує: ситуація зі смертністю ніяк не пов'язана з пенсійним віком. Люди помирають передчасно переважно через нездорове емоційне навантаження і нездорові звички, – зазначає вона.

Тому експерт запевняє, що підвищення пенсійного віку – це економічна необхідність, і не лише для того, аби легше жилося пенсійній системі, а й для того, щоб в Україні не було такого гострого дефіциту робочих рук.

"Зараз підвищується пенсійний вік для жінок і ми бачимо, що це не забрало робочі місця у молоді. І загалом не мало негативних впливів на ринок праці. У нас пенсіонери становлять майже 30 % населення. Із таким співвідношенням, з такими заробітками не можна жити. Потрібно все це змінювати", – каже Ткаченко.

Проте, зауважує вона, уряд має бути готовий взяти свою частину відповідальності за те, аби створити робочі місця і щоб робота для людей була не тільки необхідністю. Також багато залежить від настроїв самого населення.

"Люди повинні цінували своє життя, вони мають самі хотіти довго жити", – переконує Лідія Ткаченко.

Альтернатива є

Зовсім інший підхід до реформи пенсійної системи пропонує директор Інституту розвитку територій та експерт з питань децентралізації влади Юрій Ганущак.

Зокрема він виступає за те, аби пенсійний вік взагалі не фіксували. Головне, зазначає Ганущак, пенсійний стаж та розрахунковий обсяг пенсії. Причому співвідношення пенсії до зарплати, при якому пенсіонер не вважатиме себе соціально обділеним, має становити хоча б 0,5. Для цього людині при нинішніх умовах доведеться працювати до 62 з половиною років. Також експерт пропонує 35 років страхового стажу і розмір мінімальної пенсії на рівні мінімальної зарплати.

Експерт підтримує перехід до умовно-накопичувальної системи, але пропонує свою схему подолання недовіри громадян.

"Насамперед потрібно визнати, що пенсійне страхування – виключно індивідуальне. Тобто роботодавець при цьому може виступати лише як агент для переказу внесків на особисті рахунки застрахованих. Це стосується всіх – і найманих працівників, і роботодавців, і домогосподарок, і селян. Немічності в похилому віці не уникне ніхто. І внески до ПФ – це не податок, а відстрочений борг держави, який вона починає віддавати, коли людина вже не може заробляти на життя. Навіть за тих, хто не працює, мають перераховуватися внески на індивідуальні облікові рахунки. З усіх виплат. І питання "брутизації" зарплат, тобто перехід від нарахування внесків на фонд оплати праці до вирахування із зарплати – стрижневе для успіху реформи", – повідомляє Юрій Ганущак у матеріалі для газети "Дзеркало тижня".

Отож, відповідно до системи Ганущака, на пенсію можна виходити у будь-якому віці, але за умови, що розрахована її величина перевищує мінімальну зарплату. Ще одна вимога виходу на пенсію – 35 років сукупного стажу. При цьому щомісячні внески за розміром не мають бути меншими за внески від мінімальної зарплати. А для тих, хто не зміг забезпечити такі внески, Ганущак пропонує передбачити "викуп стажу" – одноразове перерахування до ПФ коштів на мінімальному рівні за кожний місяць, яких не вистачає до мінімального стажу. Таку можливість експерт хоче надавати людям після 60 років.

Зі слів Ганущака, вік, при якому навіть найменш оплачуваний працівник таки зможе відкласти на пенсію в розмірі мінімальної зарплати, становить 68 років, а з 73 років експерт пропонує виплачувати пенсію від того, працює застрахована особа чи ні.

***

Тим часом в управлінні пенсійного фонду на Волині сподіваються, що підвищення пенсійного віку не буде.

"Ми будемо жити, зважати на економічний стан. Уряд підняв мінімальну заробітну плату, у зв'язку з чим очікують більшу плату внесків до пенсійного фонду. Будемо дивитися, яка ситуація буде в цьому році, наступному, якщо ті кроки, які зробив уряд, дадуть результат, то про підвищення пенсійного віку не йтиметься", – зазначила начальник управління пенсійного забезпечення Головного управління пенсійного фонду у Волинській області Людмила Андросюк.

Крім того, з грудня пенсія зросла приблизно на 100 гривень, а у травні 2017 вона збільшиться до 1 312 грн. До того ж в уряді планують осучаснити виплати – здійснити перерахунок, зважаючи на середню зарплату за останні три роки.

Таке "осучаснення" торкнеться майже 5 мільйонів українців. Пенсії можуть зрости в середньому на 250-200 гривень. Щоправда, відповідне рішення й досі не ухвалили.

Дотація з держбюджету на покриття дефіциту пенсійного фонду в 2017 році становить 141,5 мільярдів гривень, а це майже 18 % від загальної суми запланованих видатків державного бюджету. Торік на збалансування пенсійного забезпечення виділяли 143 млрд гривень.

На сьогодні майже кожному українцю, який працює, доводиться утримувати 1-го пенсіонера. Зважаючи на демографічну ситуацію і на те, що значна частина працівників отримує зарплату "в конверті", зміни в системі виплати пенсій необхідні. Адже дефіцит пенсійного фонду з кожним роком продовжує зростати. І якщо така тенденція не припиниться, то українцям не зможуть забезпечити гідний розмір пенсії, бо платити буде нічим.

Та й Європа чекає від України дій. Експерти радо пропонують різноманітні варіанти пенсійної системи, які будуть і економічно вигідними, й прийнятними для суспільства. Слово за владою.