Поділитись:

Андрій Присяжнюк: "Мурали в Луцьку потрібно робити якісно"

Неділя, 19 лютого 2017, 14:00

Мурали в Луцьку потрібно робити якісно><span class=Мурали в Луцьку потрібно робити якісно

Стріт-артер Андрій Присяжнюк має за плечима десятки графіті, він організатор графіті-фестивалів "Алярм" і "Поліхром А", автор муралу "Тризуб". Художник розповів, як зробити вдалий мурал і привідкрив завісу наступних проектів.

– Муралів у Луцьку стає все більше і більше. Що ти про це думаєш?

– Мурали – це, однозначно, добре. Але добре тоді, коли до цього підходити професійно. Зважаючи на розміри міста, в Луцьку багато художників, та й муралів не мало. Великих, на три – п'ять поверхів, небагато, але ж мурал – це не обов'язково багатоповерхівка. У нас вони у дворах, на трансформаторних будках, в покинутих будівлях. Це невеликі роботи, але їх багато.

– Через декілька років мурали змарніють. Хто буде за ними доглядати?

– Перед тим, як малювати, потрібно підготувати стіну. Бо коли стіна стара, з неї фарба відпадає разом із штукатуркою. Якщо говорити про сам настінний розпис, то, звичайно, сонце його псує, фарба вигорає. Можна, звісно, з часом на тому місці новий мурал малювати. Але якщо вже посіріє, то посіріє. Час нещадний.

Минулого року ти організовував фестиваль "Алярм". Що буде цього року?

– Я з нетерпінням чекаю відкриття "4/8 Gallery". Воно має бути цієї весни. Галерея спрямована на просування сучасного мистецтва, а саме: стріт-арту, постграфіті і паблік-арту. Існуватиме вона у форматі "вуличної галереї" під відкритим небом. Виставковим простором є чотири стіни розміром 3х3 м. Головна мета – мистецтво для всіх без обмежень.

Проект заснований на принципі недовговічності як фундаментальної характеристики вуличного мистецтва, в якому художник замінює художника. Заміна експозиції буде кожних 2 – 3 місяці, а нові проекти виникатимуть поверх старих розписів знову і знову. Методи є вільними і різними: акрил, аерозоль, колаж, втручання живого виконання. Це постійний "музей під відкритим небом", який спрямований на привернення уваги і активної участі у процесі галереї громадськості.

Люди можуть спостерігати за процесом створення розпису. У нас є сторінки в Instagram та Facebook, там буде оновлюватися інформація про учасників і тих, хто доклав зусиль до створення галереї.

"4/8 Gallery", автор архітектурного концепту Сергій Торбінов

Другий напрямок – це розробка стратегії оздоблення міста. Потрібно об'єднати художників, міську владу, організаторів та можливих інвесторів. У нас велика практика організації різних подій, зокрема минулого літа відбувся фестиваль "Поліхром А" в "Адреналін Сіті". Він довів, що є багато людей, які зацікавлені у розвитку міста, які можуть фінансувати такі заходи.

В Луцьку є команда компетентних людей, які мають стосунок до мистецтва, графіті, стріт-арту. Ми хочемо робити фестиваль, під час якого стіни будуть малювати якісно і організовано. Тобто, коли художники приїжджають з інших міст, вони мають вникнути в історичні аспекти, архітектуру, вивчити середовище і робити якісні мурали для Луцька.

Також хочемо дати шанс тим, хто мало працював саме з муралами, але має хорошу освіту, вміння, бекґраунд. Є люди, які малюють один рік, але рвуть сорочки і вперто "дориваються" до масштабних публічних проектів, а є ті, хто витратив 10 років на вдосконалення і їм потрібно дати можливість працювати над такими проектами.

Готові до роботи><span class=Готові до роботи

"0 метрів над рівнем моря". Автори: Сергій Радкевич, Андрій Присяжнюк. В рамках фестивалю урбаністичного мистецтва «Поліхром А»

– Де в Луцьку підходяще місце для муралів?

– Луцьк позиціонує себе як туристичне місто, тому потрібно, щоб мурали могли побачити мандрівники. Ми ж не заженемо їх на Балку чи на 40-ий у двір. Хоча це не обов'язково має бути в центрі міста.

Взагалі стріт-арт цікавий для туристів. Мені часто пишуть, щоб я склав туристичний маршрут арт-об'єктів. До речі, ми зараз працюємо над такою картою. Кияни розробляють додаток для туристів, в якому можна знайти стріт-арт об'єкти кожного міста.

Вул. Богдана Хмельницького, автор  Андрій Присяжнюк><span class=Вул. Богдана Хмельницького, автор Андрій Присяжнюк

Якщо розглядати мурали як облагородження для лучан, то це можуть бути і спальні райони. Але ми не можемо розмалювати весь 33-ій, бо це кошти. Тим паче, часто будинки в жахливому стані, малюнок ще більше приверне до цього увагу. Хоча у нас вже була співпраця з ОСББ. Якщо жителі будинків хочуть розмалювати трансформатори у дворі чи дитячі майданчики, то ми такі речі малюємо.

– Але Луцьк асоціюється з історією, Старим містом. Як з цим образом поєднається стріт-арт?

– Звичайно, ми будемо оцінювати архітектурний ансамбль і всі аспекти, які потрібно врахувати. У нашій команді є архітектор, який працює в напрямку стріт-арту, тому є, кому дати професійну пораду. Основне завдання – щоб художник працював із середовищем. Малюнок має бути максимально доречним.

– Що ти вважаєш несмаком у Луцьку?

– Якщо про графіті, то я не люблю тегів (Теги – підписи, – К.), це неестетично. Хоча, зізнаюсь, теж через це пройшов. Я вважаю, що в місті багато простору, тож необов'язково графіті ліпити на центральних вулицях або на гарних фасадах. Краще намалювати під мостом, на гаражі. Треба шукати місця, яким графіті буде пасувати, тоді воно має гарніший вигляд. Хоча, слава Богу, в Луцьку це не настільки поширено, як у Львові. Там весь центр у тегах.

А взагалі проїдься по проспекту Волі чи Грушевського – реклама зроблена з несмаком, різнокольорові двері, вікна, в того колони біля магазина, в того все в модерні, в кожного магазину навіть бруківка різна, надбудови, прибудови – вони також різні. Якщо весь цей жах порівняти з надписами,які легко замалювати, то це – небо і земля. Як лучанину мені це не подобається.

– Стріт-артеру важко домогтися підтримки міської влади?

– Якщо художник звертається по дозволи, то там будуть дивитися на те, що в тебе є за плечима. Але якщо додати наполегливості, то може вийти навіть у недосвідченого художника.

– Якщо першу роботу "залажаєш", то вже ніхто не візьме малювати?

(Замислився) Нє, ну можуть взяти. Важлива свідомість людини, яка малює, і те, що вона розповідає роботою.

– А що ти доносиш до людей?

– Я малюю котів. Це простий і зрозумілий образ. Обираю певне місце, часто у закутках або на аварійних будинках, – за таке оштрафувати соромно. В мене є завжди думки, які я хочу донести. Наприклад, всі знають, на що перетворили зупинку біля Старого ринку. Це побита облущена зупинка, за яку ходять в туалет. На ній зі сторони парку я намалював кота з ключиком до міста. Це був стьоб на те, що в центрі туристичного міста туалет на зупинці.

Зупинка біля Старого ринку,  автор - Андрій Присяжнюк><span class=Зупинка біля Старого ринку, автор - Андрій Присяжнюк

– Графітчики ділять територію?

– Ні. Це стихійна, хаотична штука, де немає правил, але є певні принципи, є конкуренція. Буває, що ображаються: "Ти мене перекрив". Не можна малювати там, де хтось намалював. Це неповага. Але в Луцьку з графіті все дуже добре. До речі, жодний мурал не помальований тегами (Сміється).

– Для того, щоб бути стріт-артетом, потрібно навчатися в художньому університеті?

– Освіта потрібна для всього. Вона закладає багато знань, які ти потім можеш використовувати. Якщо маєш освіту, то це не означає, що ти малюєш тільки за канонами. Просто це багаж знань, він полегшує роботу. В університеті викладачі дають "пережовану" інформацію, викладач може скерувати, підказати. Я вчився в художній школі, потім – в художньому училищі культури і мистецтв. А Інститут мистецтв покинув.

Є люди, які вчаться в академіях, а потім працюють не за спеціальністю, а є ті, хто займається самоосвітою, аналізує, цікавиться. З практикою можна і самому дійти до того, що вчать в універі. Хоча освіта не завадить.

– Вона не вбиває творчість?

– Нам викладач казала: "Я можу навчити вас, як мавп, малювати, але вам потрібно думати самим". Потрібно бути творцем, знаходити щось своє.

Автор: Ольга Гордійчук

Надрукувати
мітки:
коментарів