Поділитись:

Що буде з банками в Україні?

Вівторок, 21 лютого 2017, 15:02

Щоб не говорили чиновники, банкопад в Україні не припинився, незважаючи на закриття 87 банків з 2014 р.

У 2017 року в країні може бути ліквідовано ще щонайменше 10-15 банків. Більшість з них – зовсім невеликі фінустанови, лише 2-3 потенційних банкрути може належати до середніх, – пише UBR.

Головна проблема для всіх них – виконання вимоги Нацбанку щодо збільшення статутного капіталу: через півроку він повинен був нарощений до 200 млн грн. А у багатьох навіть більше. Акціонерам багатьох структур потрібно буде вкласти ще більше, щоб виконати ще й нові вимоги до розрахунку кредитного ризику. Якраз зараз центробанк проводить стрес-тестування 37 невеликих банків (на них припадає 2 % активів всієї банківської системи).

На роздоріжжі

Вимога щодо збільшення капіталу до 200 млн грн – це другий етап глобальної програми із капіталізації банківської системи, про яку Нацбанк заявив більш ніж рік тому. Перший – збільшення статутного капіталу до 120 млн – українські банки пройшли торік. Тепер їм належить до 11 липня 2017 року наростити свої капітали до 200 млн грн, до тієї ж дати 2018 го – до 300 млн грн, 2019 – до 400 млн грн, 2020 го – до 450 млн грн і 2024-го – до 500 млн грн.

Власникам багатьох з вищезгаданих 37 банків не по кишені щорічні вливання великих сум в свої структури. Тому вони зараз розгорнули потужну кампанію проти глобальної капіталізації від Нацбанку. Регулятора намагаються умовити на компроміс: фінансисти нарощують капітали лише до 200 млн грн в цьому році, як вимагає НБУ, а після цього обмежують коло своїх операцій, за що їм дозволяють не нарощувати щорічно капітали і виходити на позначку 500 млн грн. Вони запевняють, що їх бізнес-модель дозволить їм працювати з 200-мільйонним капіталом.

До цього компромісу зараз прив'язане все. Якщо центробанк не погодиться зробити виняток для банків з неповними ліцензіями і відмовитися від глобальної ідеї капіталізації, то невеликим фінустановам не буде сенсу витрачатися і нарощувати свої капітали навіть до 200 млн грн до літа 2017 р.

"Багато хто з акціонерів, розуміючи, що не треба буде в якійсь перспективі шукати знову гроші для подальшого нарощування капіталу, ухвалять рішення продовжити роботу. 200 млн грн вони готові виконувати", – підтвердила виконавчий директор Незалежної асоціації українських банків Олена Коробкова.

І як додав мажоритарний акціонер ПАТ "Банк Альянс" Олександр Сосіс, невеликі банки згідні також на введення додаткових вимог до своєї роботи.

"Ми не проти зміни для нас якихось економічних нормативів. Тоді ми будемо відрізнятися від інших колег. Але дайте нам капітал в 200 млн грн", – зазначив він.

У Нацбанку поки ніяких обіцянок не дають. Ймовірно тому, що поняття не мають, що зараз відбувається в банках-малюках: щоб зрозуміти ситуацію, чиновники і проводять стрес-тестування 37 банків.

"Вимога в 200 млн грн не зміниться. До виконання 300 млн грн ще півтора року. Але спершу – діагностика. Будемо дивитися за ситуацією", – сказала заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

А може, нацбанківці тягнуть з відповіддю ще й для того, щоб змусити власників "малюків" ще до своєї відповіді наростити капітали структур до 200 млн грн –навіть якщо їх доведеться з часом ліквідувати, в руках НБУ буде більше коштів (капіталу) для покриття збитків, які закривають фінустанов. Хоча і не дуже віриться в те, що хтось на слово повірить нинішньому керівництву Нацбанку, яке незважаючи на всі обіцянки закрило 87 банків. І до появи постанови НБУ з поквапляться з нарощуванням капіталу до 200 млн грн, – пише видання.

Багато банків ще раніше все для себе вирішили і готуються покинути цей ринок. Зі слів Катерини Рожкової, кілька структур вже повідомили в центробанк про свої плани відмовитися від банківської ліцензії та перейти в ранг фінансових компаній, до яких НБУ ще не добрався (закон про підпорядкування йому небанківських фінустанов застряг у Верховній Раді, і поки їх контролює Нацфінпослуг). Крім того, в Нацбанк було подано 5 заявок від банків на об'єднання. Рожкова поки відмовляється називати імена структур, які готують ці альянси. Офіційно злиття підтвердили лише в Індустріалбанку та Експрес-Банку –контролюються одним власником.

Власне, це і є ті 10-15 банків, які можуть покинути банківський ринок до кінця 2017 року. Якщо ж Нацбанк не домовиться з іншими "малюками", то буде прикрито куди більше структур. Як би там не було, в групі ризику зараз перебувають всі 37 банків, що перевіряються регулятором. І вкладникам, яких вони зазвичай заманюють на обслуговування високими процентними ставками, варто кілька разів подумати перед тим, як відкривати там рахунки.

Тест – не гарантія

Вкрай уважно вкладникам потрібно ставитися і до продіагностованих Нацбанком структур. Тільки у 21 з 60 відтестованих банків все в порядку з капіталом. Всі інші підписали з НБУ угоду про капіталізацію і поки перебувають "на олівці" у чиновників. Тобто можуть бути в будь-який момент закриті регулятором, як тільки порушать умови угоди.

"У Нацбанку можуть прорахувати не всі фактори. Наприклад, власник може передумати займатися банківським бізнесом вже після проведення перевірок. Якщо в звітності банків, поданої на 1 сiчня, виявляться "сюрпризи", то з ринку можуть ще піти 5 і більше банків", – зазначив голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Менше проблем у банків з іноземним капіталом – їх підтримують грішми з-за кордону.

"Навіть Зовнішекономбанк, який політично заангажований, забезпечив платоспроможність української дочки – Промінвестбанку", – констатував Шапран. Хоча всі розуміють, що банки з російським капіталом через війну на Сході країни і Криму перебувають в зоні ризику: Верховна Рада може в будь-який момент ухвалити закон, що зобов'язує Нацбанк відкликати у них ліцензії з військово-політичних міркувань. Подібні законопроекти вже неодноразово вносилися в парламент.

У центробанку вже описали два сценарії майбутнього російських "дочок": або вони будуть продані, або просто зведуть свій бізнес до мінімуму. До такого, щоб НБУ зміг їх закрити без великих збитків для Фонду гарантування вкладів фізосіб.

У банків з європейськими акціонерами ситуація набагато краща: вони збільшили капітали і намагаються виходити на самоокупність. Звичайно, більшість з них все ще стоїть на продажу, так само як і два-три роки тому, проте на них поки немає покупців. Та й український менеджмент все частіше переконує західних господарів в перспективі українського банківського ринку після закриття маси конкурентів.

"Ми зараз проходимо дно банківської кризи. Банки будуть відновлюватися ще 2-4 роки. Тому якщо хтось і продасть фінустанови, то піде зі збитками. Думаю, з банків першої двадцятки навряд чи хтось залишить ринок. Європейці на це не підуть", – впевнений Шапран.

Ще простіше ситуація з державними банками, зокрема і з недавно націоналізованим Приватбанком. Мінфін продовжить покривати їх збитки за рахунок нарощування капіталу. Нещодавно ухвалили рішення про капіталізацію Ощадбанку на 3,5 млрд грн і Укрексімбанку на 3 млрд грн. І як зізналися самі чиновники, це вливання може виявитися не останнім в 2017 р. Якщо за підсумками роботи в 2016 р їм будуть потрібні додаткові кошти, то їх виділять. Занадто багато уряд вклали в ці структури, щоб допустити їх банкрутство. Та й Фонд гарантування не подужає виплати вкладникам трійки Ощад, Приват, Ексім. Тому їх продовжать фінансувати за рахунок боргових паперів (облігацій внутрішньої держпозики), з якими б проблемами вони не стикалися.

Надрукувати
мітки:
коментарів