Стрільби, ватра і молитви: як діти волинських військових, копів та пожежників таборували у Карпатах (фото)
У Карпатах влаштували табір для дітей військових, поліцейських та рятувальників. Говорили про Бога та націю, а ще гуляли вечорниці. Духовно-патріотичний табір для дітей військовослужбовців, працівників поліції та ДСНС «Скеля» проходив у масиві Чорногірського хребта у селі Дземброня, Верховинського району Івано-Франківської області.
Лучанка Наталія Райниш психологиня, капеланка та за сумісництвом голова ГО «Елеос Волинь» розповіла журналістам сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» про те, як виникла ідея поєднати в одному відпочинковому проєкті духовність та патріотичне виховання, а також, як такий ф'южн вплинув на дітей.
Як розповідає Наталія, все почалося зі знайомства з головою громадської організації «Скеля», священником і капеланом Петром Данильчиком.
Він сам з Верховинського району, каже організаторка.
«Ми об'єднались спільними цінностями і ідеями. Базуючись на патріотичному вихованні, виникла ідея проведення такого табору для дітей військовослужбовців, поліції, ДСНС», – зазначила організаторка.
Усього в тижневому таборуванні взяло участь 58 дітей віком 9-15 років з різних куточків України. З них 22 – волиняни. Дітей поділили на 6 куренів.
Ідея
«Хочеться, щоб це молоде покоління виростало в патріотичному дусі, бо заради цього покоління наші хлопці і дівчата воюють, тому важливо доносити правильні цінності, давати їм приклад», – каже Наталія.
Загалом команда складалася переважно з молодих людей. Близькох двох десятків волонтерів, деякі з них працюють в успішних великих компаніях.
«Діти побачили приклад, що є до кого рівнятися, що є ті, хто готовий волонтерити», – зазначила Наталія.
За словами психолога, робота з дружинами військовослужбовців, з їхніми дітьми, з родинами загалом теж дуже важлива, адже таким чином самим бійцям спокійніше там, знаючи, що за їхніх рідних є кому попіклуватися.
«Були залучені також діти працівників поліції і ДСНС. Про це теж мало говорять, але вони теж дуже сильно потерпають від роботи їхніх батьків, тому що теж постійно чекають, ще й у постійній тривозі. Ці діти, як на мене, теж обділені увагою», – розповіла організаторка.
Ще ідея полягала в тому, щоб були залучені священники і капелани, аби говорити з дітьми. За словами засновників, у дітей виявилося багато незакритих питань про війну, життя і Бога, які не завжди могли пояснити близькі дорослі. Також з дітками працювали психологи.
Залучили і безпосередьо військовослужбовців, аби вони відчували причетність, корисність.
«Вони дуже рвуться назад туди, бо не можуть себе знайти тут», – зауважила Наталія.
Яким був день у таборі
Опісля підйому для дітей влаштовували руханку чи пробіжку, далі у них була ранкова молитва, сніданок.
Активностей було чимало: для дітей організували тренінги від гірських рятувальників, які розповіли про навички виживання в лісі, різноманітні майстерки з елементами арт-терапії допомагали дітям розкритися, а також вікторини, квести, спортивні ігри, екологічні акції... А ще для дітей влаштували стрільби з напівіграшкових пейнтбольних рушниць.
«Кожного дня у нас були духовні бесіди. Говорили про героїв з Біблії, про те, наскільки це ненудна книга», – пригадала психологиня.
Завершувався день вечерею і опісля були вечорниці, конкурси чи вечір біля ватри, де розповідали про те, кому завдячують сьогодні.
Комунікація
Дітей намагалися розподілити так, щоби в одному курені були мешканці різних регіонів країни. Організатори таборування кажуть, що в епоху ґаджетів підлітки мають складнощі з навичками живого знайомства і спілкування загалом. На дитинство цих молодих людей припала епідемія ковіду, а тепер ще й велика війна...
«Вони так драйвово відривались на тих українських вечорницях під українську музику, вони тільки її і хотіли. І ми з організаторами зрозуміли, що ці діти, навіть не бачили дискотеки», – зазначила Наталія.
Зміни
«У передостанній день при проводили духовну бесіду, влаштували вечір тиші, а в останній день ми звершили літургію серед гір. Діти на сповіді говорили про батьків, про прагнення до змін», – поділилася Наталія Райниш.
Після приїзду школярів додому батьки почали писати зворотні відгуки. Вони казали, що діти повернулися з нереальними емоціями.
Для дітей табір був безкоштовним. Усі витрати покрила громадська організація «Елеос Волинь» та «Скеля». Частину витрат проспонсорувала також ГО «Волинське Братство святого Володимира Великого» й одна з християнських церков з-за кордону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
Нововолинський ремонтно-механічний завод продали: хто новий власник?
Бойову медикиню «Пташку» з «Азовсталі» хейтять в соцмережах, бо погладшала
Луцький бренд знову одягнув Лесю Українку
