Мільйони з кишені лучан: як реалізувалася афера котельні на Карбишева

У Луцьку не вщухає скандал через котельню, що на вулиці Карбишева. Міська рада на чолі з Ігорем Поліщуком орендуватиме приватну котельню іще наступних три роки. На це з кишень лучан-платників податків піде понад 100 мільйонів, які отримає приватна фірма, а чинна влада Поліщука продовжила цю ж схему вже у 2023 році та ще на роки загнала містян в кабалу.

Як повідомляє ТРК «Аверс», історія приватизація котельні, що на вулиці Карбишева, розпочалася у 2004 році. Тоді оголосили про провадження на котельні механізму когенерації, який мав би бути надзвичайно вигідним для лучан.

Що таке когенерація і як обдурили лучан?

Ще минулого року Луцька міська рада, яку контролює Ігор Поліщук разом з підвладними йому депутатами вирішує підняти вартість оренди котельні на вулиці Карбишева, яку місто платить приватному підприємцю. Все б нічого, але ціна в три-п'ять разів вища ринкової й сплачують її з податків лучан.

Історія з цією котельнею тягнеться ще з 2004 року і мер Поліщук продовжує цю кабальну схему. Майже 20 років тому на котельні хотіли впровадити процес когенерації.

«Цей механізм в кінцевому результаті знов спрацює на населення. Не на владу, не на структури, не на олігархів, а спрацює на населення», – казав тоді ексдиректор ДКП «Луцьктепло» Анатолій Лучко.

Що таке та когенерація? По простому – на котельні планували поставити диво-установки, які, окрім тепла, повинні були виробляти ще й електроенергію. Тепло й електрика мали бути дешевими, що для людей дуже добре.

«Коли буде дешеве тепло і його буде вдосталь в Луцьку, то, відповідно, це буде вигідно людям. Практично з тими самими витратами газу буде вироблятися й електрика, і тепло», – коментував задум Лучко.

У міста не було грошей, аби закупити такі установки, проте з'явився небайдужий інвестор, який згодився надати когенераційну установку, яка на той момент коштувала 1,5 мільйона доларів. Тодішня влада дуже вихвалялась дивовижною установкою, водила до неї журналістів і розповідала, що це перша в Україні турбіна, яка може забезпечити виробництво тепла й електроенергії.

Насправді ж людям просто замилювали очі, бо та когенерація була звичайною аферою. Колишній працівник Луцьктепла Сергій Сітуха каже, що з самого початку розумів, що керівництво міста й інвестор задумали мутну справу. За його словами, ту наддорогу турбіну навіть за бажання не змогли б запустити.

«Я технічна людина. Все розраховується. Вони б просто не змогли б її запустити. Там по параметрах вона не проходила. Там відповідна кількість тепла, пара повинна бути. Там на тій стадії вони «лапши навішали». Ми старалися людям пояснювати, але на той час люди не чули», – каже Сергій.

Після того, як когенерацію добре розпіарили, взялися до реалізації проєкту. І тут почалися схеми. Для того, щоб реалізувати той проєкт, у 2004 році спеціально створили підприємство – ТОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго», яке очолив Олександр Кропива. А заснували те підприємство ДКП «Луцьктепло», ТзОВ «Енерго-Трейд» і «Волинський шовковий комбінат». Кожна з цих компаній зробила свій внесок у новостворене «Луцьктеплоенерго».

Від ДКП «Луцьктепло» – котельня на вулиці Карбишева (її вартість оцінили у 6,9 мільйона гривень), від ТзОВ «Енерго-Трейд» – когенераційна установка (її вартість оцінили у 8,4 мільйона гривень) і від «Волинського шовкового комбінату» були гроші – 2,5 мільйона гривень. Якщо ж у відсотковому співвідношенні, то Луцьктеплу налажало 39% у новій компанії, Енерг-Трейду – 47%, а шовковому комбінату – 14%.

Тепер найцікавіше. Серед засновників підприємства Енерго-Трейд, яке мало найбільшу частку в енергетичній компанії «Луцьктеплоенерго» була донька тодішнього міського голови Антона Кривицького – Олена Жогалка. Крім того, серед засновників були сини заступника Кривицького – Ігор та Олександр Кирильчуки. А ще серед засновників значилися Андрій та Юрій Лучко (обидва Анатолійовичі), журналісти припустили, що це можуть бути сини тодішнього директора Луцьктепла Анатолія Лучко. Серед засновників Енерго-Трейду були й фірми Олександра Кропиви. Він також був і серед засновників підприємства, що володіло Волинським шовковим комбінатом. Але свою причетність до Енерго-Трейду Кропива всіляко заперечував.

«Ні, вибачайте, одним зі співзасновників Енерго-Трейду є компанія ЗАТ «Кепітал Менеджмент Групп». Думаю, вам неправильну таблицю подали. Я вам кажу, на сьогоднішній день, це неправильна інформація», – коментував Кропива свою причетність до компанії.

Місто Луцьк, ставши одним із засновників, віддало стратегічний об'єкт – найбільшу котельню. Але вийшло так, що воно отримало найменше прав у процесі прийняття рішень, бо частка міста у фірму виявилась найменшою (39%). Ось так Луцьк лишився і без дешевого тепла, і без електрики, і навіть без котельні, яка є стратегічним об'єктом.

У 2006 році через суд підприємство Луцьктеплоенерго приватизувало котельню. Колишній працівник Луцьктепла Сергій Сітуха звертався до правоохоронних органів, аби ті взялися за справу і довели, що приватизація була незаконна.

«Я в прокуратуру звертався, прокуратура пробувала цей процес зупинити. В апеляційному суду вони довели, що це незаконна приватизація. А у Верховному суді... ну там Кривицький домовився і там за 5 хвилин прийняли інше рішення», – каже Сітуха.

Міськрада намагалася повернути котельню через суд, проте все марно. Компанія Луцьктеплоенерго так і не впровадила когенерацію, а диво-турбіну продали. Вже у 2017 році під тиском приватних власників котельні місто прийняло рішення орендувати котельню, хоча тоді ще депутат Ігор Поліщук робив гучні заяви, що це максимально невигідно лучанам.

Ігор Поліщук спочатку критикував рішення щодо оренди, але, очоливши Луцьк, продовжив кабальну схему

У 2016 році, будучи депутатом міської ради, Ігор Поліщук критикував міського голову Миколу Романюка за ситуацію довкола котельні та звинувачував власників у намаганні приватизувати ДКП «Луцьктепло», а за три роки при владі нічого не зробив, аби позбутися цієї залежності від котельні.

«На цей час розглядається два варіанти: або взяти котельню на Карбишева в оренду, або приватна компанія забере «Луцьктепло». Безумовно, що ці два варіанти є невигідними. Взяти в оренду котельню – надзвичайно невигідно для ДКП «Луцьктепло», – казав тоді Поліщук.

У той час Ігор Поліщук фактично звинувачував власників котельні в тому, що вони взяли у заручники ДКП «Луцьктепло».

Проте вже у 2023 році, під час повномасштабного вторгнення, коли військові як ніколи потребують допомоги, мер Луцька заявляє, що міська рада змушена платити приватним власникам котельні шалені суми за оренду, адже просто немає іншого виходу. При цьому власники котельні не зменшують орендну плату, бо, за словами Поліщука, місто не вклало ані копійки в котельню.

Але депутат міськради від фракції Громадянський рух «СВІДОМІ» Михайло Наход зазначає про протилежне:

«Ігорю Ігоровичу, ви сказали, що з бюджету нічого не витрачали на підтримку котельні, тоді як міська рада залучила генератори й оплатила резервну лінію. Коли йшла мова про це на минулих сесіях, говорилось, що власники врахують це при укладанні угоди. Де ж врахування інтересів міста власниками?» – поцікавився депутат.

Це ілюструє те, що позиція мера Ігоря Поліщука змінюється в залежності від місця та посади, яку він обіймає.

Зараз міський голова маніпулює ще й тим, що опалювальний сезон може опинитися під загрозою, хоча депутатка міської ради від фракції Громадянський рух «СВІДОМІ» Алла Надточій зауважила – можна укласти договір на рік і витрачати сотні мільйонів не доведеться, а за цей час можна знайти механізм розв'язання залежності міста від котельні на Карбишева.

«Чому ми не можемо укласти договір оренди лише на рік, до кінця опалювального сезону? Це понад 100 мільйонів гривень на три роки, платники податків будуть витрачати на орендарів і збільшувати їхні статки. Я вважаю, що можна продовжити на рік, побачити усі дії, прорахувати кроки. Треба розробити цей план дій, щоб люди та громада бачили як ми працюємо. Це буде і дешевше, і вигідніше для людей», – розповідає депутатка.

Проте міський голова таки наполіг на тому, аби продовжити договір до 2027 року. Вочевидь, тепер місцеві активісти критикуватимуть міського голову та кричатимуть у його бік «ганьба» не тільки через мільйонні видатки на ремонти доріг, а й через корупційні оборудки з котельнею. Що й відбулося у четвер, 9 листопада, коли на акцію протесту під Волинську ОВА прийшли люди з плакатами проти кабальної оренди котельні.

Нагадаємо: близько чотирьох років керівництво дочірнього підприємства КП «Луцькводоканал» «Евода Трейд» розповідало громадськості та депутатам, що справи підприємства йдуть у гору, воно процвітає, приносить прибутки та веде успішну діяльність. Проте як грім серед ясного неба на вересневій сесії Луцької міської ради опинилося питання про ліквідацію цієї, як говорили, «успішної» фірми. Ліквідовували її з неабияким поспіхом – депутати дозвіл не дали, а вже наступного дня дирекція «Еводи» самовільно заявила про закриття компанії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На «Луцькводоканал» за чотири роки планують витратити пів мільярда
• КП «Стадіон Авангард» не приносить прибутку і «їсть» мільйони з бюджету
• «Луцькводоканал» забирає у фірми «Евода» автомагнітолу та кавомашину