Поділитись:

Безробіних українців хочуть перевчати "під замовлення" бізнесу

П'ятниця, 31 березня 2017, 16:48

Українські підприємства будуть диктувати біржам праці, які саме фахівці їм потрібні.

Днями Держслужба зайнятості, Об'єднання організацій роботодавців і Федерація роботодавців підписали меморандум, який передбачає більш тісне співробітництво в справі підготовки персоналу, – інформує UBR.

У структурі Державної служби зайнятості на рівні областей створюються спеціальні підрозділи, які будуть збирати інформацію про реальні потреби місцевих ринків праці і шукати потрібні кадри.

"Наприклад, центральні офіси великих торгових мереж розташовані, як правило, в столиці. І як буде розвиватися мережа в регіонах – знає тільки топ-менеджмент. Співпрацюючи з бізнесом, ми намагаємося спрогнозувати попит хоча б на короткострокову перспективу не тільки в ритейлі або сфері послуг, а і у виробничому секторі, в тому числі аграрних холдингах", – повідомив в. о. голови Державної служби зайнятості (ДСЗ) Валерій Ярошенко.

З його слів, служба вже системно працює з найбільшими держпідприємствами: "Укрзалізницею", "Укроборонпромом", "Укроборонсервіс". На черзі – торгівля, послуги і виробництво.

Хто потрібен бізнесу

Зі слів голови Об'єднання організацій роботодавців України Анатолія Кінаха, країна втратила близько 20 % промислового потенціалу і приблизно 40 % ринку збуту в країнах СНД через війну на Донбасі і анексії Криму.

"Підприємствам доводиться переорієнтуватися на нові ринки збуту і, відповідно, змінювати вимоги до кадрів. Ми бачимо сильний дисбаланс на ринку праці: технічні професії втрачають свою привабливість в очах молоді", – розповів член президії Ради ФРУ Сергій Біленький.

Бізнесу не вистачає кваліфікованих інженерних кадрів. Зокрема для обслуговування агропідприємств.

"Немає навіть агрономів з досвідом роботи. Вузи не дослухаються до вимог реального ринку праці, і зв'язок між теоретичним і практичним навчанням втрачений. Тому наша служба намагається бути максимально корисною роботодавцю", – каже Валерій Ярошенко.

Станом на 28 березня кількість вакансій в базі даних Державної служби зайнятості (ДСЗ) склало 199 тисяч. Це на 60 % більше, ніж за той же період минулого року.

"Якщо в минулому році служба співпрацювала зі 165 тисячами роботодавців, які надали нам 919 тис. Вакансій, то до кінця поточного року ми плануємо значно наростити ці показники", – розповів чиновник.

Скинуться на підготовку

Як повідомив Сергій Біленький, Федерація роботодавців вже кілька років розробляє професійні стандарти, щоб з часом вони впроваджувалися в навчання.

Своєю чергою ДСЗ відкрила у всій Україні 11 центрів професійної підготовки. Найпотужніші з них розташовані в Харкові, Рівному та Одесі. Крім навчальних класів та майстерень з сучасним обладнанням, там є гуртожитки для іногородніх.

"Наприклад, якщо в регіоні зникає попит на якусь професію, ми пропонуємо людині за рахунок коштів Фонду соціального страхування поїхати в такий центр і отримати нову спеціальність, яка дозволить йому швидко працевлаштуватися", – розповів Валерій Ярошенко.

Чиновник стверджує, що зі 100 переучених 90 знаходять роботу. Диплом державного зразка можуть видати за 86 професіями, починаючи від таких екзотичних як коваль, бондар, майстер лозоплетіння або вишивання до водіїв, слюсарів і ІТ-фахівців.

"Потрібно тісно співпрацювати з роботодавцями, щоб розуміти, в якому регіоні і на які професії буде попит. Наприклад, компанії можуть інформувати нас про плановане відкриття своїх виробництв і переліку фахівців, які їм будуть потрібні. Ми перенавчати людей чітко під замовлення роботодавця", – кажуть у Держслужбі зайнятості.

Зі слів Анатолія Кінаха, колишня система профтехосвіти безнадійно застаріла і практично зруйнована через постійне недофінансування. Зокрема після передачі ПТУ на баланс місцевих бюджетів.

"Тому треба об'єднати зусилля в рамках державно-приватного партнерства. Мова йде не тільки про фінансову підтримку ПТУ, а й про створення сучасної навчальної бази", – розповів Анатолій Кінах.

Підприємства готові брати участь, зокрема фінансовий, в створенні такої бази. Адже дефіцит кваліфікованих кадрів тільки наростає. Багато вже виїхали за кордон на великі зарплати, і відтік робочих рук триває.

Підприємствам потрібні навички роботи з новим обладнанням і робітники високої кваліфікації. І якщо раніше підприємці тільки заявляли про величезний розрив між знаннями, одержуваними у вишах і училищах і сучасними вимогами бізнесу, то тепер вони змушені інвестувати гроші в навчання молодих фахівців. Інакше на їх майданчиках просто нікому буде працювати. Держслужба теж зацікавлена ​​в тому, щоб догодити потенційним роботодавцям. Адже в цьому випадку вона зможе заощадити на допомогу із безробіття.

Змусити українців працювати хоче й влада. 29 березня постановою КМУ виділено 50 млн грн на створення і оновлення матеріально-технічної бази 25 навчально-практичних центрів з підготовки робітників за трьома найбільш дефіцитним професіям. Це тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, монтажник санітарно-технічних систем і устаткування, швея, кравець, закрійник.

Надрукувати
мітки:
коментарів