Пік могутності Путіна минув – питання тільки в темпах падіння

Пік могутності Путіна пройдено. Тепер питання тільки в темпах падіння. 

Вибори 17.03 – це вершина могутності Путіна. Далі система розпочне процес саморуйнації. Питання тільки в тому, як довго цей процес триватиме (більш детально про все це буде представлено на початку квітня в новому дослідженні, а зараз просто кілька коротких тез).

1. Відтепер головна ідея Путіна, а відтак і Росії – це не Україна, не рядок в історії і навіть не переписування історії. Головна ідея Путіна – правити якомога довше в статусі імператора і померти своєю смертю в своєму кріслі. Саме цій ідеї тепер підпорядковується все. Перемоги над Америкою, Росія, як третій полюс – це все тепер другорядні, підпорядковані речі. І тепер, коли ми будемо аналізувати все, що робиться в Кремлі, ми маємо розглядати саме через зміну цієї парадигми.
2. Система управління, побудована, як корпорація, що тримається на конкуренції різних веж Кремля, починає трансформуватися прискореними темпами. Фактично, без перехідного періоду система входить в період «нерандроповшини». І тут маємо вже не вежі Кремлі, а політсиндикат приблизно 15-20 обраних людей, які стають становим хребтом режиму (більшість із них силовики). Але, на відміну від політбюро, не існує колективних рішень чи, тим більше, колективних засідань. Кожен має свій фрагмент влади і повноважень. Корпоративна логіка управління змінюється на індивідуальну, з усіма відповідними наслідками. Між іншим, частина членів синдикату входить в нову систему на правах безгрішності, з впевненістю, що у них є індульгенція на будь-які помилки. Хоча, звичайно, через деякий проміжок часу, як свого часу показово садили Ходорковського, точно так можуть посадити і когось із членів синдикату. Але зачистки все одно не будуть масовими, а тому кожен із них житиме в парадигмі: я майже недоторканний.
3. Нова ідеологія Росії, виходячи з неоімператорського статусу Путіна, – це «путін». А головний слоган Росії – «говорю Путин – подразумеваю Россию, говорю Россия – подразумеваю Путин». Звичайно, по Росії не будуть ставити памʼятники і в школах не будуть вішати портрети в кожному класі. Але в ЗМі, фільмах і т.д. рівень присутності Путіна різко зросте. Він буде практично всюди, крім монументального мистецтва (хоча в якійсь Чечні, цілком реально, що памʼятник поставлять).

А тепер про те, чому я вважаю, що пік пройдено.

1. Система закапсулювалася і новий синдикат, з точки управління процесами, – це повернення в ручне управління, яке передбачає набагато більшу кількість управлінських помилок ніж система «веж Кремля». Власне, вона (нова система) триматиметься виключно на домінанті страху і наклепів.
2. Путін, звичайно, залишає за собою арбітражну функцію як основу легітимності всієї системи. Але він не буде вникати в деталі, дискусії будуть іти виключно в межах сварок і створення ситуативних союзів між членами синдикату. Для Путіна завжди результатом було і є, перш за все, налагодження процесу. Але невиконання завдань, поставлених перед запуском процесів, не стане (вже не стало) причиною для запуску нових соціальних ліфтів для входження в синдикат.
3. Катастрофічна технологічна відсталість Росії. Без диверсифікації зовнішньої політики ця відсталість за 3-5 років стане вагомою проблемою не лише для економіки, але й для можливості приймати управлінські рішення.
4. Табу навіть на думку про пошук наступника. Наступник неможливий в нинішній конфігурації, а тому горизонт планування еліт – смерть Путіна.

Опубліковано з дозволу автора. Оригінал.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Президент Сербії назвав два сценарії війни в Україні
• Путін заявив, що готовий до переговорів, але є «але»
• Перспектива заморожування війни?