Як блокада кордону вбиває волинські вантажні перевезення

Смерті водіїв, проблеми з доставкою товарів та економічна криза – так можна описати блокаду українського кордону, яка триває вже близько півроку. Польські мітингувальники протестували проти українського зерна та наших компаній з перевезень. З кожним днем протести набирали нових обертів: від знищення товару й аж до смертей перевізників у блокаді.

Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» вирішили з'ясувати, як саме польська блокада впливає на місцевих перевізників й чому не усі їхні компанії зможуть дожити до кінця цих протестів.

Для цього ми поспілкувалися з декількома власниками фірм з вантажоперевезень, митниками та уповноваженими, які мають відстоювати права наших підприємців.

З чого почались протести на польсько-українському кордоні?

Як не дивно, але опосередкованою причиною протестів стала велика війна. Після 24 лютого 2022 року українські перевізники отримали так званий «транспортний безвіз». У довоєнні часи фірми мали отримувати спеціальні дозволи для ввезення товару у країни ЄС. Кожна окрема країна видавала певну кількість таких дозволів, а в Україні їх розподіляли. Проте після початку вторгення ці дозволи скасували й перевізникам змогли їздити без них. Це значно спростило їхню роботу.

Перші протести на кордоні розпочались саме через ці дозволи. Поляки вийшли з вимогою повернути їх, мовляв, їм така робота не подобається. Згодом до протестів приєдналися фермери, які виступали проти ввезення українських зернових. Бо ж вони на ринку набагато дешевші, аніж польські.

З маленьких поодиноких мітингів усе розгорнулось у масштабні блокади кордону, які тягнуться місяці.

Що кажуть луцькі перевізники?

Наші журналісти поспілкувалися із власницею однієї з луцьких фірм, яка спеціалізується на вантажних перевезень. Софія Момонт почала працювати у цій сфері ще до повномасштабного вторгення й каже, що велика війна багато змінила у роботі. Після вторгення дівчина залишилася без замовників і довелося шукати нових. Став у пригоді й «транспортний безвіз», який відкрив для перевізників велику кількість європейських країн й працювати стало трохи простіше.

Проте це не сподобалось полякам й вони вийшли на мітинги. Перше, що змінила блокада, каже Софія, – машини фізично заблоковані на кордоні. Водії, які ж встигли в'їхати в Україну, не мали змоги повноцінно працювати. Відповідно вони не отримують ту зарплату, яку могли б отримати, перебуваючи у відрядженні за кордоном. Як пояснює перевізниця, оплата праці водія здебільшого формується завдяки відрядженням. У них є ставка й додатково вони отримують гроші за кожний день відрядження.

«Вони не можуть повністю виконувати свої зобов’язання, а ми не можемо повністю їм платити ту заробітну плату, яку вони отримують в межах відрядження. Бо у відрядженнях вони заробляють окремо. Коли водій в рейсі за кордоном, він за кожен день отримує зовсім інші гроші. Водії мають фінансову підтримку від компанії, але це не така зарплатня, коли ти виконуєш робоче відрядження. Через блокаду страждає рівень заробітної плати водії, відповідно недозаробляє й компанія», – розповідає директорка.

За її підрахунками, на кожній машині, яка просто стоїть, фірма втрачає близько 1 000 євро в місяць. Крім того, втрачає компанія гроші й на автомобілях, які стоять за кордоном у блокаді. Бо ж у перевізників є визначений час доставки вантажу, зобов'язання перед замовником і їх треба виконати. Коли ж машина застрягає на кордоні, виникає необхідність зміни маршруту, а це ще одні додаткові витрати на пальне, на плату за користування дорогами та комісії різних платіжних систем. Не скасовували й переоформлення митних документів. «У тебе є договір, є зобов’язання, маєш точку «А» і точку «Б», а кудою і яким шляхом ти будеш це везти – твої проблеми. Дуже багато втрачаємо», – додає Софія.

«Я впевнена, що закриється не одна компанія. У мене є знайомі перевізники, які вже «згортаються». Я не скажу, що ми ні разу про це не думали. Це важко, виснажливо, це великі мінуси. Це зростання дебіторської заборгованості. Бо система працює таким чином, що перед тим, як тобі заплатять, ти маєш пройти бюрократичну тяганину з відправкою документів замовнику. Вони можуть їхати місяць. Виходить ти виконуєш роботу, а грошей не бачиш, бо документи ще не дійшли до замовника. Стаються касові розриви», – описує ситуацію дівчина.

Великий касовий розрив може призвести до банкрутства й закриття компанії. До того ж, ніхто не скасовував податки, зарплату працівників, витрати на пальне та техобслуговування транспорту. Крім того, на кожну автівку та водія потрібно оформити не одну страховку, яка в місяць обходиться компанії в близько 20 тисяч. Якщо машина цей місяць стоїть – 20 тисяч просто згорає.

Зараз же, на думку Софії Момонт, сфері перевезень може загрожувати відтік кадрів. Бо ж, за її словами, багато водії пішли працювати у внутрішні перевезення.

«Вони мають там значно виснажливішу роботу, бо це ночі, це інший графік, ніж вони звикли жити. У форматі міжнародних перевезень режим роботи і відпочинку водія нормований. Водії усе фіксують і ніхто не наважується його порушувати, бо за це шалені штрафи у Європі. Українська робота, на яку зараз ідуть водії, насправді теж є нормована, але ці норми часто порушують, часто працюють вночі й це складніші умови. Є відтік кадрів, нам зараз дуже не вистачає водіїв», – каже Софія.

Не усі люди ще й погоджуються на таку роботу. Їхати, наприклад, в Іспанію з України – це нелегко. Багато водіїв, які вже поважного віку, кажуть, що не хочуть так працювати. А молоді – краще будуть працювати ночами, але мати більші гроші.

«Ми півроку працюємо в таких умовах… Я виходжу на парковку, дивлюся на свої машини, які там стоять і в мене таке враження, що усе на очах помирає… » – зізнається перевізниця.

У власника фірми з Ковеля ситуація не набагато краща...

Власник ковельської компанії з міжнародних перевезень Віктор Козак каже, що блокада завдала удару не тільки по волинських перевізниках, а й українських загалом. Вантажівки фактично використовують як склади на колесах, бо транспорт простоює по два і більше тижні.

«Ми шукаємо шляхи об'їзду через словацький, румунський чи молдовський кордони. Це додатковий кілометраж і додаткові витрати. Нічого доброго на економіку ні України, ні Польщі блокада не дає, окрім чвар. Ми щоденно втрачаємо на автомобілі, який стоїть, від 100 до 300 євро. Це невиконані об'єми перевезень, це невиконана робота, це простій. Ми стоїмо на експорт по 12-18 днів, щоб вивезти товар з України», – розповідає Віктор.

 

На зворотньому шляху вантажівки змушені стояти понад два тижні. Тому, зі слів підприємця, здійснити за місяць одне перевезення Україна-Європа та Європа-Україна практично неможливо. Довгі простої завдають великої шкоди кожній компанії. Якщо фірма працює лише на одне перевезення, це досить суттєво б'є по її бюджету.

«Ми знаємо, що є державні програми кредитування, ми брали кредити і думали, що будемо ритмічно працювати на ринку, щоб їх віддати. Але блокада суттєво змінила плани. І навіть повернення цих кредитів є досить напруженим. Ми маємо великі збитки. У нас близько шести тисяч автомобілів стоїть в чергах, а польським перевізникам нічого не заважає проїжджати, їх пропускають. Вони за два тижні, які ми стоїмо в черзі, їздять в Україну і заробляють», – пояснює перевізник.

Віктор Козак додає, що підтримки від держави, окрім кредитів, немає. Але ці кошти можна витрачати лише на розвиток компанії, а не на те, щоб виплатити зарплату працівникам чи заплатити податки. Разом з тим лояльніше до перевізників, каже Козак, почали ставитись замовники. Йдуть на поступки, інколи навіть самі кажуть об'їжджати блокаду й готові частково покрити витрати на пальне.

Підприємець також зауважив, що вартість замовлень теж зросла. Мовляв, усі розуміють, що через мітинги їхати довше, а витрати – більші.

Як блокада впливає на працівників?

У суспільстві побутує думка, що далекобійники дуже багато заробляють. Заробітні плати водіїв і справді хороші, але так само на своє перебування за кордоном вони витрачають немалі суми. Зокрема, перед поїздкою лише на харчі керманичі можуть витратити близько 5-6 тисяч гривень.

«Наведу дуже простий приклад. Про далекобійників люблять говорити, що вони багато заробляють, будують будинки й подібне. Далекобійники справді непогано отримують. Але от зараз водій, який їде в Польщу, тільки на 5-6 тисяч гривень купує продукти. Якщо він опиняється непередбачувано за кордоном, то купує усе там, а це ще дорожче», – каже Софія Момонт.

У попередню блокаду допомагали волонтери, які приносили їжу й інші необхідні речі. Проте зараз такого водії не помічали й забезпечували себе самі. Тому, наприклад, у Польщі вони купували усе за власні гроші, зокрема за злоті, що набагато дорожче.

Окрім того, що фірма виплачує водіям заробітну плату навіть тоді, коли вони стоять у блокаді, у неї є ще зобов'язання перед замовником. Коли ж товар вчасно не приїздить, за це є штрафні санкції, які теж лягають на плечі перевізника.

«У мене зараз водії простояли по 2-3 тижні в Луцьку, їдуть в рейс і вони не знають, коли повернуться додому. Вони тарять собі холодильники на 6 тисяч гривень. Хлопці не знають, де і скільки разів вони зможуть поїсти дорогою додому і що їх чекає», – каже Софія.

Віктор Козак каже, що заробітну плату водії його компанії отримують у повному обсязі, навіть коли стоять у черзі. Він додає, що транспортний бізнес заробляє тільки тоді, коли крутяться колеса. Коли ж транспорт стоїть, бізнес нічого не заробляє і тоді працю керманичів підприємці мусять виплачувати зі своєї кишені.

«Зараз бізнес дійшов до того, аби тільки утримати водіїв, дати їм заробітну плату, а не щоб заробила компанія. Ми працюємо в нуль, а подекуди й в мінус. Водії не звільняються, не йдуть. Вони в мене працюють по декілька десятків років і нікуди не підуть, бо знають, що є чорні та білі смуги. А білі – зазвичай довші та більші. Водії перечекають і ми будемо далі працювати. Вони на це сподіваються. І слава Богу, що вони тримаються й вірять», – каже Віктор.

Фура

Що кажуть уповноважені органи та митники?

У програмі «Теревені про Луцьк» на теленалі «Конкурент TV» речниця Волинської митниці Валентина Черниш розповідала, що ще з початку повномасштабного вторгення у польського боку виникло незадоволення щодо продажу українського зерна та кукурудзи на території їхньої країни й вони почали виходити на мітинги. Згодом ситуація вщухла, проте через початок виборчих процесів мітинги розгорілися з новою силою.

Перевізники призупинили свій страйк, а далі прийшли знов фермери. І в цьому випадку, за словами речниці, це виключно політика. Бо в Польщі проходить політичний виборчий цикл.

«Перед цим вони балотувалися до Європарламенту і формували коаліцію. Зрозуміло, що були різні думки серед населення. Кожен політик намагався заручитися підтримкою суспільства і якимось чином показувати свою позицію по захисту національних інтересів Польщі. Далі сформувалась коаліція, але це ще не завершення політичного процесу, бо сьомого квітня у них вибори до органів місцевого самоврядування», – додає Черниш.

Саме із політичними процесами митники пов'язують блокаду кордону. Коли протести закінчаться повністю і все стане на свої місця, говорити складно. Проте можемо припустити, що саме із закінченням політичних баталій мітинги теж прийдуть до завершення.

У коментарі нашим журналістам представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Юлія Спас повідомила, що у листопаді 2023 року надійшло 17 звернень від перевізників. Вони стосувались порушення прав і свобод водіїв у зв’язку із блокуванням польськими перевізниками руху у пунктах пропуску.

«Зі звернень вбачалося, що у значної кількості водіїв, які перебувають перед міжнародними пунктами пропуску, погіршився стан здоров’я через відсутність доступу до медичної допомоги, питної води та їжі. З метою забезпечення додержання прав і свобод водіїв, які здійснюють перевезення автомобільним транспортом вантажів, в тому числі необхідних для посилення обороноздатності України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини було направлено листи-реагування до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Уповноваженого з прав людини Республіки Польща Професора Марчіна Вьончека», – зазначила Юлія Спас.

За результатами реагування Міністерства закордонних справ України Люблінським Воєводством, додає пані Юлія, були облаштовані необхідні зручності уздовж маршрутів до пунктів пропуску та забезпечено водіїв питною водою. До того ж Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у лютому 2023 року провів онлайн-зустріч з Омбудсменом Республіки Польща Марчіном Вьочеком, на якій зокрема обговорювали питання блокади кордону.

«Хочу повідомити, що за період з 31.01.2024 по 25.03.2024 звернень до Уповноваженого щодо порушень прав і свобод громадян України, пов’язаних із блокуванням міжнародних автомобільних пунктів пропуску на кордоні Польщі та України, на розгляд не надходили. Також не було звернень і до Громадської приймальні Уповноваженого ВР України з прав людини у Волинській області», – резюмує Юлія Спас.

Зауважимо, що станом на 26 березня, за даними речниці Волинського прикордонного загону Маргарити Вершиніної, досі залишається заблокованим ПП «Ягодин – Дорогуськ». Там перебуває близько 250 вантажівок. Перед «Устилугом», з польського боку, на в'їзд в Україну чекає близько 150 транспортних засобів.

«Минулого тижня зняли блокаду з Устилуга. Відповідно там легкові та вантажні автомобілі їдуть у звичному режимі як на в'їзд, так і на виїзд з України. Перед пунктом пропуску «Ягодин» на в'їзд очікують 250 вантажівок. Перед «Устилугом» з польського боку 150 вантажівок. По «Ягодину» не пропускають зовсім вантажних автомобілів на виїзд з України», – каже речниця.

Проте мітингувальники щогодини пропускають декілька вантажівок на в'їзд в Україну...

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Через блокаду фермерів на польсько-німецькому кордоні утворилися великі затори
• Польські фермери анонсували сотні акцій по всій країні
• Де у Луцьку дешевше пальне: перелік АЗС