Соціально-орієнтовані проєкти у Львові: на Urban Talks Lutsk розповіли про топ-3 простори для дітей

Побачити внутрішній стрижень та створити простір, в якому діти взаємодіють, проявляються та розвиваються – те, до чого прагнуть творці соціально-орієнтованої архітектури. 

Про ці та інші проєкти, які вплинули на розвиток Львова, під час Urban Talks Lutsk у центрі Дія.Бізнес у Луцьку розповіла головна архітекторка, засновниця Sanina Arch Club Аліна Саніна. Вона відвідала Луцьк, щоб поділитися досвідом реалізації соціокультурних проєктів, які стали трендами для наслідування та імпульсами для розвитку міста. 

  

«Такі проєкти підсилюють місто, люди хочуть тут залишатися, вкладати кошти у його розвиток. Коли ми маємо різні простори, ми хочемо тут залишатись і хочемо це примножувати. Як тільки ми зробили дитячий простір у сквері Святого Юра —  цей тренд стали наслідувати й забудовники. Парк розваг «УРУРУ» задав планку для Emily Resort парку, Dragon Park — для Музею науки у Львові. Головне: зайти першими, тоді ця хвиля буде роздавати ті імпульси, і буде примножувати нові простори», —  зазначила Аліна Саніна.

Кейс 1. Дитячий  майданчик на площі Святого Юра – один з масштабних урбаністичних проєктів країни, створених на державне замовлення за європейським зразком

Ініціатива створення дитячого майданчика належить ГО «Батьки в дії», які звернулися в галицьку адміністрацію із запитом створити дитячий майданчик у сквері Святого Юри.

Нетиповий дитячий простір став проєктом-переможцем громадського бюджету ще в 2016 році. Сама реалізація простору почалася у 2018-му, після всеукраїнського конкурсу, де й був обраний проєкт-переможець авторського колективу «Архітектурного бюро "А44"» зі Львова. 

Сучасний та безпечний дитячий майданчик мав гармонійно вписатися в навколишнє середовище завдяки плавності форм та інтегруватися вже з наявною планувальною структурою скверу.

  

«Дитячий  майданчик на площі Святого Юра став трендсеттером для Львова – оновився й парк ім. Івана Франка, всі забудовники почали робити класні індивідуальні дитячі майданчики. Можливо, він був не супервзірцевим, але головне в цьому проєкті — це поштовх, який задав іншим майданчикам. Так само це було і з парком “УРУРУ”, і з музеєм», – зазначила архітекторка. 

Напіввідкритий простір дитячого майданчика поділено на зони для трьох різних вікових  категорії: від новонароджених до 12 років.

Коли заходимо на майданчик, відкривається зона з пагорбами (елементи у формі тунелю з гумовим покриттям), зліва запроєктована лазанка, задумана як бар'єр, який відгороджує простір від лісу. 

«Головний елемент дитячого простору – лазанка, яка повторює контур дерев, тим самим, коли людина тут знаходиться, вона відчуває такий буфер: з боків пагорби, а попереду простір на сам майданчик», – зазначає Аліна Саніна. 

«Лазанка насичена цікавими перепонами, вона висока, але ми віримо, що коли дітям додати безпечного адреналіну, вони починають відчувати, на що вони здатні. Саме тому ми не боїмося додавати такі елементи», — каже архітекторка.

Серед ігрових елементів: слухова труба, яку часто можна зустріти на європейських майданчиках; палички, які імітують природний ліс; місточки та цікаві дворівневі лаунж-зони для дорослих. 

Окремо передбачено й інклюзивний ігровий елемент – карусель з доступом для дітей на колісному кріслі.

Архітекторка також наголосила про необхідність в державних проєктах закладати бюджет на догляд ними після реалізації.

Кейс 2. Дитячий простір у закладах охорони здоров'я Львова

Аліна Саніна поділилася й проєктом, створеним для дитячого відділу психіатричної лікарні. Подвір’я лікарні було у занедбаному стані, обгороджене 3-метровим парканом. Там вдалося створити простір соціалізації з безпечними зонами, облаштованими доріжками, ігровими елементами, які можна заховати під час дощу та озелененою територією. Особливістю стало використання жовтого кольору, оскільки саме його бачить дитина з порушенням зору. 

   

Кейс 3. Успішні кризові проєкти, створені під час Covid-19 та в умовах повномасштабної війни

УРУРУ – наймасштабніший парк розваг для дітей та дорослих поблизу Львова, розташований просто неба на 9 гектарах землі. Такий проєкт вдалося втілити завдяки дослідженню та вивченому досвіду різних країн, референсів. 

У процесі реалізації проєкту ділянку було розбито на декілька черг, для того, щоб використати їх  потенціал як в ландшафті, так і в будівництві. 

У першій черзі посеред лісу розміщено зону динозаврів та сітчастий парк. Ще одна особливість, до прикладу, динозаври були куплені за біткоїни, з якісного матеріалу, текстури та можливістю відтворювати звуки та рухи. 

Для зручності відвідувачів створений великий паркінг, працює піцерія, де можна смачно поїсти. З головної артерії розходяться різні активності: «копальні золота», батути та гірки, водне містечко, каруселі, гойдалки, відпочинкові зони.

«Запамʼятати один день, одну мить дитинства на все життя. Бігти весняного вечора до струмка. Холодна вода робить руки менш чутливими, а почуття більш гострими. Потік підхоплює човник і несе його хвилями донизу. І ти відчуваєш, що цей човник — вже й не човник, це галеон, крейсер, лайнер. Ти вдихаєш прохолодне повітря і відчуваєш, що все попереду, і все можливо», — це те, що хоче донести у своїх проєктах архітектора Аліна Саніна, створюючи дитячі простори.

«Це те, що ми хочемо, щоб діти відчували в наших проєктах, що в них все попереду.  Це не просто дитячий човник, яким він бавиться, а це його дитяча мрія, яка реалізується рано чи пізно, але точно реалізується» , – зазначає архітекторка.

У великих  яскравих проєктах акцент потрібно робити на якорях, за які можна зачепитись. У цьому проєкті такими якорями стали кубічні форми. Кубики – це такий перший дитячий елемент, яким вони грались, вивчали текстуру. Такі великі куби стали змінними інсталяціями та окрасою рецепції кафе і території поряд.

Атракціони були привезені як із-за кордону, так і представлені українськими виробниками: гірки замовлені з Німеччини, машинки з Італії, проте більшість дерев’яних елементів було створено майстром з Івано-Франківська.

Сезонність дитячого простору передбачає можливість використання різних зон: влітку сезон УРУРУ, а взимку  – можна відвідати парк динозаврів, покататись на тубах, гірках та пострибати на сітках-батутах. 

Комплекс постійно оновлюється та доповнюється. 

  

Для майбутньої піцерії була використана наявна конструкція ферми.

«Це класне рішення використовувати повторно матеріали в будівництві, бо це зменшує кінцевий викид і навантаження на виробництво відносно. Але найголовніше, що частинку можна забрати і збільшити цей простір або навпаки модифікувати. І зараз можна побачити у Львові тенденцію, що деякі заклади будуються теж з таких наявних конструкцій», – зазначила архітекторка.

Ще один приклад успішно реалізованого соціально-культурного простору в кризовий час – Музей науки Львів. 

Складність проєкту полягала в тому, що його почали втілювати під час війни. Загальна площа музею становила понад 2 200 квадратних метрів та вмістила близько 150-160 експонатів, з передбаченим місцем для кожного.

Концепція музею вирізняється своїми витоками та поділена на зони. Кожна частина експозиції розкриває окрему тему: Повітря, Наука, Акустика, Людина, Вода, Оптика, Електрика, Роботи, Формула 1. 

Вхідна зона містить дихроматичний портал і люстри, які рухаються. На першому поверсі розмістили кафе, санвузли та зону ліфта.

Експериментом та вдалим рішенням стала гірка для спускання, яку використовують як діти, так і дорослі під час повітряних тривог.  

Повну версію трансляції Urban Talks Lutsk за участі архітекторки Аліни Саніної  можна переглянути за посиланням. 

Довідково:

Urban Talks – міські лекції та дискусії, ініційовані ГО «Місто.Перезавантаження» в рамках першого урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk за підтримки центру Дія.Бізнес у Луцьку. Більше про Urban Vision Lutsk можна дізнатися на сайті проєкту https://uvl.algorytm.ngo/

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• На території луцького авторинку хочуть збудувати логістичний хаб: депутати підтримали 
• Неймовірні результати і нова команда: центру Дія.Бізнес у Луцьку – 1 рік (фоторепортаж) 
• 7 200 відвідувачів, 500 консультацій і 3 650 000 грн допомоги: перший рік центру Дія.Бізнес у Луцьку в цифрах